Економічні науки / 7 ”Облік і аудит”

Саюк В. В.

Викладач кафедри обліку і аудиту Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки

Роль внутрішнього аудиту у фінансово-господарській діяльності підприємства

За сучасних умов господарювання, коли зростає непередбачуваність результатів операцій підприємств і рівень їх ризикованості, підвищується роль такої форми внутрішнього контролю, як внутрішній аудит.

Посилення інтересу до формування концепції внутрішнього аудиту виникло разом з початком теоретичних досліджень проблем контрольного процесу в умовах ускладнення бізнесу під впливом глобалізації економічного розвитку.

Внутрішній аудит є одним із надійних способів контролю за станом обліку і системою внутрішньогосподарського контролю підприємства. Потреба в ньому виникає у великих організаціях у зв’язку з тим, що вища ланка керівництва не займається повсякденним контролем діяльності нижчих управлінських структур. Чим складніша система, яка контролюється, тим, вагомішим стає контроль за її функціональними структурами, взаємозв’язку між ними, за динамікою розвитку окремих складових і систем у цілому. Об’єктивність внутрішнього аудиту забезпечується тим, що він підпорядковується і зобов’язаний подавати звіти тільки керівництву або власникам, які призначили його і не залежать від керівників філій, структурних підрозділів, органів внутрішнього контролю. Зарубіжний досвід свідчить, ”чим вищий рівень керівництва, перед яким має звітувати внутрішня аудиторська група, тим ефективнішою є її діяльність”.

Внутрішній аудит проводять аудитори, які безпосередньо працюють в цій організації. Проте, в зарубіжній практиці використовується і такий варіант організації системи внутрішнього аудиту як стратегічне партнерство, який полягає у відборі найманих працівників ”зі сторони” для виконання завдань, які внутрішня служба виконати не в змозі, наприклад, через відсутність спеціалістів вузького профілю. Вказана форма організації праці забезпечує тісну співпрацю аудиторів, що дає можливість обміну знаннями і досвідом.

Вивчаючи організацію системи внутрішнього аудиту підприємства, що перевіряється, аудитору необхідно накопичувати інформацію про недоліки з метою їх усунення та визначення методики і обсягу зовнішнього аудиту.

Система внутрішнього аудиту вважатиметься ефективною, якщо вона зможе вчасно попередити виникнення недостовірної інформації і своєчасно виправити виявлену недостовірну інформацію.

Вивчення та документування системи внутрішнього аудиту (контролю) представлено на рис.1.1.

Вивчення системи внутрішнього аудиту (контролю)

Рис. 1.1. Методика вивчення і документування системи внутрішнього аудиту

Міжнародна практика вивчення, документування результатів внутрішнього контролю висвітлена вітчизняними вченими [2,3].

Будучи на повному утриманні підприємства служба внутрішнього аудиту повинна довести необхідність свого існування, для чого вона покликана сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню його рентабельності й зміцненню фінансового стану. Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит зорієнтований на досить конкретного користувача – адміністрацію підприємства. Він покликаний відіграти значну роль у досягненні цілей, які ставить перед собою керівництво підприємства.

Внутрішній аудит охоплює не тільки бухгалтерський облік, а й усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів підприємства у цілому. Як правило, контролюються: організація бухгалтерського обліку, оперативний облік; організація виробництва, особливо матеріальні витрати на виробництво продукції; зберігання і реалізація готової продукції; економічна і фінансова робота; структура управління.

Особливість організації внутрішнього аудиту полягає в тому, що він може здійснювати одночасно із здійсненням господарської операції або слідом за нею, що дає змогу вчасно знайти недоліки в роботі підприємства і вжити заходів, спрямованих на їх усунення.

Внутрішні аудитори про результати роботи мають звітувати керівнику служби, який надає звіт органам вищого керівництва. Особливістю внутрішнього аудиту (на відміну від зовнішнього) є те, що після надання звіту з рекомендаціями обов’язково необхідно контролювати його реалізацію та виконання. У будь-якому випадку при організації роботи служби внутрішнього аудиту керівництво підприємства має чітко визначити і довести до відома керівника служби, а також співробітників – спеціалістів служби про їх підпорядкованість і підзвітність. Усі зазначені аспекти повинні бути відображені в Положенні про відділ внутрішнього аудиту, яке в розвинених країнах називають статутом відділу внутрішнього аудиту.

Відсутність єдиних стандартів діяльності внутрішніх аудиторів підприємств змушує фахівців служб внутрішнього аудиту використовувати зарубіжний досвід проведення внутрішнього аудиту, а також методики здійснення ревізій підприємств державної форми власності.

Література:

1. МСА 400 ”Оцінка ризиків і системи внутрішнього контролю”.

2. Ільїна С.Б. Основи аудиту: Навчально-практичний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 378 с.

3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. – К.: Каравела, 2002. – 495 с.

4. Нетикша О. Організація служби внутрішнього аудиту та її роботи на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 7. – с. 61-65.

5. Сухарева Л. Внутрішній аудит в системі фінансового контролю // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - № 3. – с. 54-58.

Саюк Віта Вікторівна

викладач кафедри обліку і аудиту Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки

вул.. Волкова, 28 корп.3 кв. 48

м. Кіровоград

тел. 8 (0522)55-56-58 – дом.

8-066-358-79-06 – моб.