Шекера О.О.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна

Розповсюдженість захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

Різноманітні літературні джерела свідчать про наявність численної інформації щодо поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань (карієсу зубів і хвороб пародонта) серед різних верств населення [3, 4, 5, 6, 7, 11, 13, 16]. На сьогоднішній день питання етіології, патогенезу, клініки, терапії та профілактики захворювань пародонта залишаються актуальними, оскільки широко розповсюджені серед населення в усьому світі і представляють собою значну соціальну та економічну проблему. Проблема захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією є недостатньо вивченою серед питань теоретичної та практичної стоматології і тому є актуальною.

З метою вивчення розповсюдженості запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією ми оцінювали стан тканин пародонта, залежно від форми акушерської патології та строку вагітності, у 72 вагітних із акушерською патологією віком від 16 до 42 років, пацієнток відділення патології вагітності та пологів Інституту педіатрії, акушерства та гінекології м. Києва.

Ми визначали гігієнічні та пародонтологічні індекси. Останні стали незамінними у нашому випадку (в першу чергу, через їх нешкідливість для вагітних), не зважаючу на думку про їх недостатню інформативність. Серед них: індекс Федорова-Володкіної, спрощений індекс гігієни порожнин рота Гріна-Вермільйона, папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА), комплексний пародонтальний індекс (КПІ), комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта (CPITN) та індекс каріозних, пломбованих і видалених зубів (КПВ).

Ми виділили групи жінок залежно від строку вагітності: 1) вагітні першого триместру (до 12 тижнів), 13,9%; 2) вагітні другого триместру (з 13 до 28 тижня), 40,3%; 3) вагітні третього триместру (з 29 тижня до 37-42 тижнів), 45,8% від загальної кількості обстежених жінок.

Акушерський діагноз ставили згідно Наказу МОЗ України № 620 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» від 29.12.03. У ході обстеження вагітних із акушерською патологією ми розділили їх на дві групи: 1) вагітні із акушерською патологією з порушеним гормональним фоном на момент огляду (63,89%) та 2) вагітні із акушерською патологією з непорушеним гормональним фоном на момент огляду (36,11% вагітні).

Захворювання пародонта були виявлені у 71 пацієнтки. Лише у однієї вагітної тканини пародонта були здорові. Проведені дослідження показали, що хронічний катаральний гінгівіт виявляється у 90,28% жінок, і лише у 9,72% – генералізований пародонтит (І ступеня у 6,94%). При цьому 4,17% жінок говорили, що з діагнозом пародонтит вони лікувалися й до вагітності. В останньому випадку жінки в своїй більшості відмічали наявність захворювань пародонта й до вагітності. Більшість жінок не помічали виникнення запалення ясен і не скаржились на кровоточивість, а також свідчили про первинність виникнення даних захворювань, оскільки вони не спостерігалися до вагітності.

Дослідження показали збільшення частоти запальних та запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта залежно від строку вагітності. Так, у першому триместрі вагітності зустрічалися лише хронічні катаральні гінгівіти (10 жінок). У другому триместрі мали місце, як генералізовані пародонтити (6 жінок), так і катаральні (23 жінки), переважно початкового (9 пацієнток) та І (11 пацієнток) ступенів. А в третьому триместрі серед катаральних гінгівітів (30 вагітних) ми в основному виявляли І (18 вагітних) та ІІ (6 вагітних) ступені. З літературних джерел нам відомо [2, 8, 9, 10, 12], що саме на другий та третій триместри вагітності припадають максимальні гормональні зміни в організмі жінки.

Гіпертрофічний гінгівіт спостерігався лише у 1 пацієнтки третього триместру вагітності з акушерською патологією з непорушеним гормональним фоном на момент огляду.

Проведені дослідження демонструють, що захворювання пародонта зустрічаються на ранніх етапах вагітності в основному у більш легких формах. Зі збільшенням строку вагітності їх вираженість зростає й досягає більш тяжких форм розвитку. Найбільш розповсюдженим ураженням пародонта у вагітних із акушерською патологією є хронічний катаральний гінгівіт, 87,5% (63 жінки), генералізований пародонтит спостерігався у 9,7% (7 вагітних), а гіпертрофічний гінгівіт – у 1,4% (1 жінка). До того ж, якщо в першому триместрі вагітності переважав хронічний катаральний гінгівіт, то в другому та третьому триместрах, коли зміни гормонального статусу стають суттєвішими, зростала частота генералізованого пародонтиту.

Ми також виявили досить цікавий факт, пов’язаний з гормональним фоном у даної категорії пацієнток. Так, у вагітних із акушерською патологією з незмінним гормональним фоном серед хронічних катаральних гінгівітів (23 пацієнтки) на І ступінь припадає 65,22% (15 діагнозів), а на ІІ – 17,4% (4 пацієнтки), тоді як у 40 вагітних із акушерською патологією зі зміненим гормональним фоном відповідно 45% (18 діагнозів) та 12,5% (5 пацієнток).

Відомо, що естроген та прогестерон є антагоністами за механізмом впливу на організм. При гіперестрогенемії відмічається судинно-розширюючий ефект, що сприяє порушенню нормального кровонаповнення і зміні трофіки тканин [1, 2, 11, 15, 17]. У дослідженнях in vitro Н. Fucuda встановив, що естрадіол та естріол у певних концентраціях можуть підсилювати ріст клітин, а прогестерон і тестостерон навпаки його уповільнюють. До того ж статеві горомни (естрогени, прогестерон, андрогени) суттєво впливають на метаболізм кісткової тканини опорного скелету та коміркового відростка щелеп [1, 6, 11]. Прогестерон стимулює проліферацію остеобластних клітин in vitro (його роль in vivo остаточно не встановлена). А при гіпоестрогенемії спостерігається остеопороз кісткової тканин [1, 11, 14, 15].

При гормонзалежній акушерській патології на фоні різкого зниження рівня прогестерона посилюється вплив естрогенів, оскільки їх рівень майже не змінюється. Ми вважаємо, що саме це є поясненням збільшення відсотка катаральних гінгівітів серед загальної кількості захворювань пародонта у даної категорії вагітних.

До того ж, ми підтвердили, що патологічні зміни у тканинах пародонта під час вагітності зумовлені порушенням метаболізму статевих гормонів, тобто гормональний компонент в етіології та патогенезі запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта займає вагоме місце, а вивчення цього питання може сприяти вдосконаленню лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на лікування уражень тканин пародонта та запобігання розвитку ускладнень у вагітних.

Література:

1. Богдан А.С. Структурно-функціональний стан пародонта та опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузі // Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України. – Київ. – 1999. – С.173-174.

2. Гинекология // Сильвия К. Роузвиа; Пер. с англ.; Под общей ред. Акад. РАМН Э.К. Айламазян – М.: МЕДпресс-информ. – 2004. – с.254-255.

3. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – К.: Здоровье. – 2000. – 464с.

4. Заболевания пародонта. Основные дифференциально-диагностические признаки. Методические рекомендации. //Сост. В.С. Иванов, Т.И. Лемецкая, А.И. Грудянов – М., 1984, - 23 с.

5. Захворювання пародонту. (Методичні розробки). Посібник до практичних занять з терапевтичної стоматології. Ч.1. //Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Мохорт В.В., Несін О.Ф., Політун А.М., Сидельникова Л.Ф., Хоцяновський А.М. та інші – Київ, 1998. – 126с.

6. Клиническая периодонтология: Практическое пособие.//Артюшкевич А.С., Трофимов Е.К., Латишева С.В.; Под. ред. А.С. Артюшкевич. – Мн.: Ураджай. – 2002. – 303с.: с.24-26

7. Лукиных Л.М. Профилактика кариеса зубов и болезней пародонта. – М.: Медицинская книга. – 2003. – 196с.

8. Мельник А.А. Референтные значения лабораторных показателей у детей и взрослых: Справочник врача-лаборанта. – Киев. – «Книга плюс». – 2000. – 118с.

9. Милягин В.А. Норма в медицинской практике: Справочное пособие. – М.: МЕДпресс-информ. – 2005. – 144с.

10. Михайленко О.Т., Степанківська Г.К. Гінекологія. – Здоров’я. – Київ. – 1999. – 520 с.: с.45-49

11. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. – К., 2004. – 446с.

12. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – Київ – «Здоров`я» – 2000 – с.36-40.

13. Улитовский С.Б. Гигиена полости рта в пародонтологии. – Москва: Медицинская книга. – 2006. – 268с.

14. Хоменко Л.О., Майборода Т.О., Остапко О.І. Взаємозв`язок гормональних дисфункцій та захворювань тканин пародонта у дівчаток.//Новини стоматології. – 1998. – №4 (17). – с.41-44

15. Хохлова Е.Ю., Воложин А.И., Марков Б.П., Новиков В.Е. Состояние пародонта у больных с гипоэстрогенемией в зависимости от выраженности системного остеопороза. – Стоматология. – № 2. – 1995. – с.31-33

16. MUDr. Michal Straka, CSc Пародонтология 2000 // Новое в стоматологии. – 2000. - №4(84). – С. 24-54.

17. Vittek J., Munnangi P.R., Gordon G.G. et al. Progesteron receptors in human gingiva. – IRCS Med. Sci. – 1982. – V. 10. – P. 381-386.