Секція "Медицина"

підсекція - 13

Глубоченко В.Г.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Досвід впровадження кредитно-модульної системи навчання на медичному факультеті № 2 Буковинського державного медичного університету

З метою реформування вищої медичної освіти відповідно до положень Болонської декларації на медичних факультетах ВМНЗ України в 2005-2006 н.р.

згідно з наказами МОЗ України від 31.12.2004 р. № 685 та від 31.01.2005 р.

№ 52 запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Перехід до кредитно-модульного принципу викладання спрямований на підвищення мотивації студентів до навчання впродовж усього періоду їх підготовки у ВМНЗ.

Престиж медичної освіти України та її майбутнє місце у Європейській інтеграції освіти залежить від дієвого реформування галузі медичної освіти відповідно до положень Болонської декларації. Альтернативного шляху розвитку вищої медичної освіти не існує.

Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання вітчизняної системи вищої освіти, важливим кроком на шляху реалізації стратегічного курсу України в Європейський Союз.

Значна підготовча робота в університеті передувала запровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу на факультетах закладу. Перш за все, це підготовка педагогічного складу, розробка та запровадження нових форм навчально-облікової документації, оснащення кафедр комп'ютерною технікою та ін.

Впровадження модернізованої підготовки студентів-медиків зумовило суттєві зміни в організації навчального процесу. Більше уваги наділяється самостійній роботі студента, контролю рівня його знань, в т.ч. із використанням тестових методик та комп'ютерних програм.

В академічних журналах оцінювання здійснюється за традиційною чотирибальною системою з переведенням її в систему ЕСТS. Об'єктивність оцінювання теоретичних знань і практичних навичок забезпечується поєднуванням різних форм контролю.

Введення в навчальний процес кредитно-модульної інновації надає студенту більшої самостійності в опануванні теоретичного матеріалу, активізує конкурентну боротьбу за рейтингову оцінку навчальних досягнень, сприяє росту більшої відповідальності за власне навчання шляхом постійної, регулярної підготовки та активної роботи на кожному занятті.

Разом з тим, враховуючи кількісний склад академічних груп, необхідність обов'язкового комплексного оцінювання кожного студента, викладач реально змушений виділяти менше часу на пояснення матеріалу, на індивідуальний підхід до студента. Студентам інколи буває досить складно щоденно однаково готуватись до всіх предметів, особливо тоді, коли з якоїсь дисципліни в цей день проводиться підсумкове модульне заняття.

В європейській співдружності країн є звичним цілодобовий доступ студента до послуг "Інтернету", спілкування через мережу "Інтернету" з викладачем, лекційним та методичним надбанням кафедр. Ці методи самовдосконалення в Україні не завжди доступні кожному студенту.

Для студента-медика тестовий контроль на клінічних дисциплінах є спрощеною формою тестування, яка не сприяє розвитку логічного клінічного мислення, не формує вміння спілкування з хворою людиною, з врахуванням ряду етичних, деонтологічних вимог медицини. Різко падає роль особистості викладача щодо дієвої передачі свого досвіду, знань, збільшується час на заповнення облікової документації з математичними розрахунками.

Навчання за Болонською системою зі значними затратами часу на самостійне опрацювання матеріалу дещо подібне до дистанційного навчання, яке для студента-медика досить проблематичне. Враховуючи і позитивну сторону самостійного опрацювання студентами матеріалу, з метою формування лікаря з поширеним клінічним мисленням, доречно було б переглянути терміни навчання чи післядипломної освіти, подовживши їх, що має місце в європейських країнах.

Результати заключного контролю на 1, 2 курсах факультету, де навчання проводиться за кредитно-модульною системою, свідчать про важку адаптацію студента, колишнього випускника школи чи навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації, до новацій Болонського процесу. Так, на факультеті, в порівнянні з минулими роками, коли навчання здійснювалося за традиційною системою, суттєво знизились показники якісної успішності студентів майже з усіх дисциплін.

Доречно наголосити, що колишні абітурієнти, студенти 1 курсу 2006-2007 н.р. вже зі шкільної парти краще адаптовані до вимог Болонської системи, про що свідчать результати підсумкового модульного контролю за І семестр. Разом з тим, слід зазначити, що і педагогічна майстерність викладачів, які працюють другий рік за кредитно-модульною системою, без сумніву удосконалилась в новому навчальному році. Це свідчить про поступову адаптацію, як викладачів, так і студентів до новацій навчальної системи, її ефективність впровадження в напрямі підготовки "Медицина".

Таким чином, майбутнє входження України в Європейську співдружність, взаємовизнання підготовки фахівців вищої школи, безперечно потребує подальше впровадження новітніх для нашої країни освітніх систем європейського стандарту, направлених на досягення кінцевої мети навчання - підготовку висококваліфікованого спеціаліста-медика загальноєвропейського рівня.