Медицина/9. Гігієна та епідеміологія
К.м.н. Рублевська Н.І.
Дніпропетровська державна медична академія
Сумарне
аерогенне хімічне навантаження в умовах промислового міста
Як свідчать дані літератури, досить актуальним у сучасний час є питання визначення
критеріїв оцінки аерогенних хімічних навантажень на організм [1,4], яке неможливе
без встановлення величин реального аерогенного надходження токсикантів до
організму [3].
Мета наших досліджень - встановлення величини аерогенного надходження (АН) хімічних
забруднювачів до дитячого організму в умовах промислового міста.
Для досягнення мети проаналізований вміст токсикантів в атмосферному
повітрі різних районів Дніпропетровська згідно з [2] за період
1994 – 2004 рр. за даними результатів спостережень Держкомгідромету.
На підставі встановлених концентрацій відповідно з [3] розраховане АН окремих забруднювачів до дитячого
організму на протязі року, сумарне навантаження та встановлений внесок різних
речовин в сумарне навантаження.
Аналіз отриманих результатів свідчить за те, що атмосферне повітря в межах
всіх районів спостереження міста
Дніпропетровськ має недопустимий рівень забруднення, так як кратність
перевищення показника ГДЗ (гранично допустимого забруднення) > 1 і
знаходиться в діапазоні 3,2 - 4,8. Причому найменша кратність перевищення ГДЗ
характерна для району порівняння (паркова зона м. Дніпропетровська). Ступінь
небезпечності забруднення повітря в місті за кратністю перевищення ГДЗ можна
вважати помірно небезпечною, за винятком
району з інтенсивним транспортним рухом, де кратність перевищення ГДЗ найбільша
і відповідає небезпечному ступеню. Для більшості речовин, які постійно
реєструються в повітрі досліджуваних
міст, встановлений ефект сумації
біологічної дії, що призводить до посилення їх негативного впливу на людину.
Величина сумарного аерогенного навантаження
на дитячий організм в умовах м.
Дніпропетровська становить в середньому для дітей у віці 0 – 3 роки 3223,3 мг/рік, для 4 – 6-річних
дітей 5986,1 мг/рік, для 7 – 14-річних -7415,95 мг/рік.
Питома вага внеску окремих забруднювачів у сумарне аерогенне навантаження
різна і залежить від концентрації речовини у повітрі: найбільша належить
вуглецю оксиду і становить 83,67 %, внесок пилу – 9,8 %, азоту двоокису – 2,73 %,
аміаку – 2,69 %, сірки двоокису 0,43 %, формальдегіду – 0,26 %, фенолу та
сірководню по 0,13 %.
Окремо ми проаналізували аерогенне навантаження важкими металами і встановили, що серед металів
найбільший внесок в сумарне АН
притаманний для заліза – 54,74 %, на другому місті – мідь – 37,1 %. Внесок
інших металів становить ( у %): марганець – 3,52, свинець – 1,84, цинк – 0,91, хром
– 0,89, кадмій – 0,23.
Отримані результати дозволять у подальшому встановити зв’язок між
показниками, які характеризують здоров’я дитячого населення та величиною АН, отримати
математичні моделі для прогнозування змін у стані здоров’я.
Література:
1. Гапон В.О Еколого-гігієнічні принципи
визначення аеротехногенного навантаження на організм
хімічними речовинами металургійного виробництва //Медичні перспективи. – 2002.
– Том VІІ, № 1. – С. 135 - 137.
2. ДСП – 201 – 97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря
населених міст (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К.,
1997. – 57 с.
3. Карелин А.О.
Определение реальных аэрогенных химических нагрузок и их влияние на здоровье
населения// Гигиена и санитария. – 1992. - № 1. – С. 58 – 61.
4. Присяжнюк В.Е. О критериях
определения и оценки аэротехногенной нагрузки
атмосферных загрязнений// Гигиена населенных мест: Межвед.
сб. – К., 1991. – Вып. 30. – С. 70 – 74.
Рублевська Н.І.
Дом. адреса:
Тел. дом.: (056) 378-24-86
Тел. роб.: 713 – 53 - 61
Місце роботи, посада: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра
гігієни та екології, к.м.н., доцент