Боцюра О.А. секція «Педагогічні науки»

Харківський національний підсекція «Проблеми підготовки

університет внутрішніх справ фахівців»

Застосування методу Манна-Уітні

в педагогічних дослідженнях.

Експериментальні дослідження займають значне місце в педагогіці. При плануванні й підведенні результатів експерименту використовують статистичні методи, роль яких полягає в тому, щоб коректно й достовірно обґрунтувати збіг або розходження результатів контрольної й експериментальної групи.

Аналіз дисертаційних досліджень дозволяє констатувати, що на сьогоднішній день статистичні методи в педагогіці або не використовуються взагалі, або часто використовуються некоректно. Так, донедавна широко поширеними були методики визначення середнього бала сформованості вмінь учнів і порівняння середніх балів контрольних і експериментальних груп за допомогою критерію Стьюдента. Однак часто не враховувалося, що цей критерій можна використовувати, якщо виконані наступні умови:

- дані експерименту обмірювані за інтервальною шкалою;

- розподіл даних експерименту підпорядкований нормальному (гауссівському) закону розподілу.

На сьогоднішній день доведено [2], що дані педагогічних експериментів виміряються в шкалі порядку, а не в інтервальній шкалі. А це значить, що операція обчислення середнього арифметичного балів (оцінок) не є коректною. Не можна складати, віднімати, множити або ділити оцінки, отримані в результаті педагогічного експерименту.

Як відомо, критерій Стьюдента можна використовувати тільки для вибірок розподілених за нормальним законом. Це значить, що щоразу при проведенні обробки даних експерименту за критерієм Стьюдента потрібно перевіряти, чи підпорядковані вибірки нормальному закону. Проведена нами обробка експериментальних даних за результатами тестування покала, що нормальний закон розподілу має місце не завжди. В 2 вибірках з 10 була знайдена достовірна відмінність вибірки від нормального закону розподілу (р<0,05). О.В.Сидоренко також вказує, що результати тестування частіше дають скошений, зрізаний по краях або двохвершинний розподіл, що значимо відрізняється від нормального.

Критерій Стьюдента - параметричний критерій, тобто критерій, який включає у формулу розрахунку параметри розподілу (середні й дисперсії). У дослідженні Є.В.Гублера стверджується, що застосування параметричних критеріїв можливо лише для ознак, які в спостережуваний період часу мають виразну стаціонарність. Для ознак, що характеризують динаміку явищ, уявлення про стабільність виду розподілу не є неадекватним.

Критерій Манна-Уітні непараметричний критерій. На думку Є.В.Гублера непараметричні критерії дозволяють:

- при розподілах, далеких від нормального закону, виявити істотні розходження тоді, коли параметричні критерії їх не виявляють;

- при розподілах, близьких до нормального закону, отримати гарний результат, що майже не уступає критерію Стьюдента.

Все перераховане вище обґрунтовує вибір критерію Манна-Уітні, для оцінки розходжень між двома вибірками за рівнем будь-якої ознаки в педагогічних дослідженнях. Критерій має наступні переваги:

- на відміну від багатьох критеріїв дозволяє виявити розходження між малими вибірками (кількість учнів у групах рідко коли перевищує 30), тоді як критерій Стьюдента коректний, коли об'єм вибірки перевершує 100;

- дані можуть бути обмірювані в шкалі порядку. Більшість методів вимагає, щоб дані були обмірювані в інтервальній шкалі, що не підходить для педагогічних вимірів;

- розподіл ознаки може бути будь-яким (немає необхідності перевіряти вибірки на збіг з нормальним законом розподілу).

Існує кілька засобів використання критерію Манна-Уітні й кілька варіантів таблиць критичних значень.

У своєму дослідженні ми використовували опис методу й критичні значення О.В.Сидоренко [2]. За допомогою критерію Манна-Уітні порівнювалися рівні знань у контрольній і експериментальній групах до й після експерименту. У ситуаціях, де початкові (до початку експерименту) стани експериментальної й контрольної груп збігалися, а кінцеві (після закінчення експерименту) розрізнялися, робився висновок, що ефект змін обумовлений застосуванням експериментальної методики навчання.

Таким чином, можливо зробити висновок, що застосування критерію Манна-Уітні при обробці даних педагогічного експерименту дозволяє отримати коректні і достовірні результати.

Література.

1. Новиков Д.А. Статистические методы в педагогических исследованиях. М.: МЗ-Пресс, 2004. -67с.

2. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2001. -350с.