Секція «Педагогічні науки»

Підсекція 2

КОРОТКОВА Ю.

Маріупольський державний гуманітарний університет

Досвід організації педагогічної практики майбутніх вчителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України та Греції

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, її поступова інтеграція до європейського освітнього простору висувають перед вітчизняною системою освіти нові вимоги, серед яких особливо великого значення набуває удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Доведеним є той факт, що правильно організована педагогічна практика, її безпосередній зв’язок з теорією є одним з основних шляхів покращення професійної підготовки педагогічних кадрів. З огляду на це, корисним вважаємо порівняти особливості організації практичної підготовки майбутніх вчителів початкової школи України та Греції з метою вивчення та можливого застосування позитивного досвіду грецьких науковців вітчизняними вищими педагогічними закладами освіти.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що сучасні науковці, як українські, так і грецькі, визнають педагогічну практику обов’язковою складовою професійної підготовки учителя, демонструючи при цьому приблизно однакове розуміння сутності поняття «педагогічна практика».

Так, Г. О. Шулдик та В. І. Шулдик називають педагогічну практику зв’язуючою ланкою між теоретичним навчанням студента і його майбутньою роботою у школі. Учені підкреслюють, що під час педагогічної практики «не тільки відбувається перевірка теоретичної і практичної підготовки студента до самостійної роботи, але й створюються широкі можливості для забезпечення творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя» [4, 4].

Л. С. Нечепоренко вважає, що призначення педагогічної практики полягає у тому, щоб «забезпечити чуттєву основу педагогічного мислення і слугувати джерелом знань про реальний навчально-виховний процес, бути наочною ілюстрацією теоретичних положень, створювати на практиці умови для застосування отриманих знань і здібностей по формуванню педагогічних умінь і навичок, бути елементом пізнання сутності педагогічної діяльності» [3, 60].

Н. В. Козакова розглядає педпрактику майбутніх вчителів початкової школи в контексті їх ступеневої підготовки з одного боку, як важливу складову професійної підготовки майбутніх вчителів, спрямовану на закріплення та реалізацію в спеціально створених умовах набутих студентами предметних, психолого-педагогічних, методичних знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності в школі, з іншого – як засіб творчого розвитку та саморозвитку майбутнього вчителя, формування у нього професійно-значущих якостей і готовності до інноваційної педагогічної діяльності [1, 40].

На думку грецьких педагогів А. Казаміаса, М. Кассотакіса та Д. Кладіса підготовка вчителя не може вважатись якісною, якщо вона не пов’язується і не супроводжується педагогічною практикою. „Практика не означає лише отримання дидактичного досвіду під керівництвом досвідчених педагогів. Означає також систематичне тренування в аналізі шкільних підручників, навчальних ситуацій, виготовленні дидактичного матеріалу, в редагуванні навчальних програм, оцінюванні викладацької діяльності…тощо” [5, 451].

І. Канакіс зазначає, що педагогічна практика є невід’ємною частиною професійної підготовки майбутніх вчителів. Мета педагогічної практики – «забезпечити перший контакт студентів зі шкільною дійсністю і допомогти їм поступово попрактикуватись в організації, здійсненні й оцінюванні викладання-навчання» [6, 1454].

Грецький педагог К. Філіппу підкреслював: „Практичні заняття[1] не тільки не є відокремленими від інших предметів навчального плану, але являють вихідний пункт, навколо якого будується навчальний план. Ми ніколи не зможемо мати навчальний план, який би задовольнив потреби студентів, якщо не будемо намагатись „плести” їх навколо практичних занять, тому що очевидним є те, що більшість предметів вивчаються, щоб допомогти студенту в його практичній діяльності. Обсяг і глибина знань, яких можемо досягти за допомогою систематичної теоретичної підготовки, є бажаними характеристиками для викладача, але не є достатніми, для того, щоб праця його стала результативною. Система практичних вправ для вироблення певних умінь є необхідним доповненням” [7, 43].

Аналіз навчальних планів дозволив виділити такі особливості організації практичної підготовки вчителя початкових класів у відповідних навчальних закладах України та Греції[2].

1. Щодо місця педагогічної практики у навчальному процесі.

Як в Україні, так і в Греції педагогічна практика є обов’язковою складовою частиною навчально-виховного процесу. Але, якщо у вітчизняних педагогічних закладах педпрактика є самостійною частиною навчального плану, то на деяких педагогічних відділеннях початкової освіти (далі ПВПО) Греції педагогічна практика є складовою певних теоретичних дисциплін (дидактична методологія, критично-мисляче викладання: теорія і практика тощо) і навіть цілих циклів дисциплін (загальна й спеціальні дидактики). Таким чином, забезпечується безпосередній зв’язок теорії і практики [2].

2. Щодо видів педагогічної практики.

Вищі педагогічні навчальні заклади України пропонують такі види педпрактики: навчальна практика з природознавства і краєзнавства, основи землезнавства, сільськогосподарська практика, практика з позакласної виховної роботи, психолого-педагогічна практика, фольклорна практика, навчальна практика по підготовці до роботи з дітьми влітку, літня педагогічна практика в оздоровчих таборах, практика з додаткової спеціалізації, пробні уроки і позакласні заняття, перші дні дитини в школі, переддипломна педагогічна практика, дослідницько-діагностична практика, психодіагностична практика, практика з ботаніки і зоології [1, Додаток Б].

На ПВПО Греції застосовуються такі види педагогічної практики: теоретична і методична підготовка майбутніх вчителів в університеті, тренування у плануванні навчального процесу, відвідування занять у початковій школі і спостереження за життям школи, пробні уроки, відвідування різних типів шкіл, у тому числі і малокомплектної, а також шкіл і спеціальних класів для дітей з обмеженими можливостями, написання наукової роботи на основі досліджень, проведених під час педагогічної практики, повне виконання обов’язків вчителя початкових класів від одного до чотирьох тижнів, обговорення, аналіз та оцінювання практики у школі і на відділенні [2, 37].

3. Щодо часових періодів педагогічної практики.

У вищих педагогічних навчальних закладах України педагогічна практика розпочинається з II-го або III-го семестру і завершується у VIII-му (для бакалаврів) або у X-му (для спеціалістів) семестрі.

На ПВПО Греції педагогічна практика розпочинається з V-го або VI-го семестру і закінчується у VIII-му [2, 37].

Отже, на основі проведеного дослідження можемо зробити такі висновки: 1. Педагогічні навчальні заклади України, порівняно з ПВПО Греції, значно більшу частину навчального часу приділяють практичній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Більшою різноманітністю відзначаються й вітчизняні види і форми організації педагогічної практики.

2. Позитивним у досвіді організації педагогічної практики студентів на ПВПО Греції вважаємо:

а) органічний зв’язок теоретичної і практичної підготовки майбутніх вчителів, який забезпечується тим, що педагогічна практика є складовою певних теоретичних курсів;

б) введення на деяких відділеннях обов’язкового відвідування різних типів шкіл, у тому числі малокомплектної, а також шкіл і спеціальних класів для дітей з обмеженими можливостями;

в) на увагу заслуговує написання наукової роботи на основі досліджень, проведених під час педагогічної практики.

Література

1. Козакова Н. В. Організаційно-методичні засади педагогічної практики майбутніх вчителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки: Дис. … канд. пед. наук: 13. 00. 04. – К., 2004. – 248 с.

2. Короткова Ю. М. Організація практичної підготовки вчителів початкових класів на педагогічних відділеннях початкової освіти Греції// Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр./ За заг. ред. В. І. Сипченка. – Слов’янськ: СДПУ. – 2006. – Вип. XXXIII. – С. 32-38.

3. Нечепоренко Л. С. Совершенствование общепедагогической подготовки учителя в университете. – Х.: Основа, 1990. – 135 с.

4. Шулдик Г. О., Шулдик В. І. Педагогічна практика: Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів. – К.: Науковий світ, 2000. – 143 с.

5. Καζαμίας Α., Κασσωτάκης Μ., Κλάδης Δ. Προβληματισμοί γύρω από την κατάρτιση διδακτικού προσωπικού της Δευτεροβάθμιας Εκπαίδευσης// Ελληνική εκπαίδευση: Προοπτικές Ανασυγκρότητας και Εκσυγχρονισμού/ Με επιμέλεια Α. Καζαμία – Μ. Κασσωτάκη. – Αθήνα: ΣΕΙΡΙΟΣ, 1995. – Σ. 444-455.

6. Κανάκης Ι. Ενδεικτική οργάωνση της σχολικής πρακτικής// Ψυχο-Παιδαγωγικό Εγκυκλοπαίδεια-Λεξικό. – Αθήνα: Ελληνικά Γράμματα, 1989. – Τ. 3. – Σ. 1454-1455.

7. Φιλίππου Κ. Η πρακτική άσκηση στην εκπαίδευση των εκπαιδευτικών// Παιδαγωγική Επιθεώρηση. – 1984. – № 1. – Σ. 39-61.

---

[1] У грецькій педагогічній літературі на означення поняття «педагогічна практика» використовуються такі терміни, як: практичні заняття, дидактичні заняття, шкільна практика.

[2] На сьогодні вчителів початкової школи у Греції готують виключно університетські педагогічні відділення початкової освіти із чотирирічним терміном навчання.