Педагогічні науки

Секція №5

Душкевич В.Г.

Вінницький державний аграрний університет

Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання

Європейський досвід розвитку країн переконливо свідчить: чим вищий освітній рівень населення, тим потужніша держава, тим заможніший її народ.

Ринкова економіка ставить сьогодні підвищені вимоги до випускників університетів, академій, інститутів. Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань до вміння оперувати знаннями, від “одноразової” освіти до безперервної, від поточної організації навчання до індивідуальної. Тому навчальні методики вищої школи повинні бути змінені.

Економічна відсталість країни пов'язана перш за все з низьким рівнем спеціалістів – випускників вищої школи. Дослідники відзначають невідповідність професійного і морального рівня молодих спеціалістів, вузькість їх духовних інтересів, а нерідко повну відсутність моральних критеріїв своїх вчинків. Закономірно, у зв'язку з цим, що реформування системи освіти в Україні здійснюється на шляхах її гуманізації та гуманітаризації.

Гуманізація в науковій літературі визначається як орієнтація на людиноцентриський підхід. Це – визнання людини як найвищої соціальної цінності, забезпечення повага до її особистості і гідності.

Необхідність гуманізації освіти в цілому, і зокрема вищої, в сучасних умовах посилюється у зв'язку з там, що злам старої системи із властивою її ідеологією та системою утопічних духовних орієнтирів спричинив виникнення у свідомості переважної більшості людей певного "вакууму", заповнення якого не можна залишати без уваги і контролю з боку суспільства, оскільки такий "вакуум" може бути заповнений не зовсім бажаною для суспільства "начинкою".

Особливу увагу і значення, на нашу думку, слід приділити дослідженню

принципу єдності навчання і виховання, враховуючи його особливе значення і як такому, що недостатньо досліджується в науковій літературі.

Викладачі вищої школи як вихователі (незалежно від того, які дисципліни вони викладають) у своїй роботі мають дотримуватись комплексного підходу до виховного процесу, враховувати особливості не лише розумового, а й трудового, морального, естетичного, фізичного розвитку майбутнього спеціаліста. Тому перед викладачами постає питання: як на практиці поставити студентів у такі умови, за яких освіта і виховання забезпечували б їхній розвиток? Ігрові форми навчання – ось один вихід із даного становища.

Використання ігрових форм навчання прикладного та виробничого змісту при навчанні економічним дисциплінам сприяє формуванню професіональної спрямованості студентів, починаючи з перших курсів навчання в вузі; відіграє роль стимулятора пізнавальної активності, а також (що важливо) еквівалента недостатньої практики.

Є підстави вважати, що вирішальним фактором, від якого залежить, чи проявить людина здібності до даної діяльності чи ні, є методика навчання. Підвищення ефективності навчання студентів прямо залежить від умілого підбору і використання різноманітних, найбільш адекватній тематиці і ситуації, методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

У методичній літературі виділелись дві групи методів активізації навчання: імітаційні та неімітаційні (рис. 1).

Дослідження показують, що стимулювати у студентів стійкий і довготривалий інтерес до навчання досить складно. Для цього в рівній мірі потрібно вирішити як педагогічну, так і психологічну проблеми. Ефективне вирішення проблем вищої школи, по суті, неможливе без використання сучасних досягнень психології в педагогічній діяльності. Однак досить часто недооцінка психологічних особливостей впливає на результат всього навчального процесу.

Відмітимо, що майбутні спеціалісти, які не володіють психологічними

Рис. 1. Методи активізації навчання

знаннями, не завжди вміють зорієнтуватися в ділових стосунках в умовах ринкової економіки. Відомо, що спеціаліст, якого готує вуз, повинен бути освіченим, культурним, професійним. В процесі навчання у вузі відбувається формування особистості, розвиток творчого мислення. На початку навчання першокурсник адаптується до умов навчання у вузі. Постає питання: як навчити студента керувати своїм навчанням, як йому сформувати системний стиль мислення? Необхідно враховувати індивідуальні здібності студентів, формальні і неформальні відносини, що склалися в групі.

Основне призначення активного навчання – максимальний розвиток творчих здібностей, виховання самостійного трудового мислення студентів як активних учасників процесу навчання. За твердженнями психологів, процес розумової діяльності студента повинен сприяти не тільки засвоєнню знань, а й виховання справжнього, самостійного, продуктивного, творчого мислення.

У психолого-педагогічній літературі прийоми, способи і методи проведення занять, які сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності, прийнято називати методами активного навчання. Вони характеризуються сукупністю способів організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю. Якими повинні бути ділові ігри, щоб формувати особистість, спеціаліста і, на кінець, сучасного керівника?

Ділова гра – це метод навчання вибору послідовних, оптимальних рішень в умовах, що імітують реальну господарську практику.

Ділова гра – це форма відтворення предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності спеціаліста, моделювання тих систем відносин, які характерні для цієї діяльності як єдиного цілого.

Ділова гра представляє собою поєднання трьох факторів (рис.2.)

Рис.2. Основні складові ділової гри.

Що стосується змістовного аспекту навчання з допомогою ділових ігор, то тут можна зазначити слідуючи моменти:

ü Підвищується інтерес до навчальних занять взагалі і до тих проблем, які моделюються і розігруються в їх процесі;

ü Зростає обізнаність в процесі навчання, що характеризується тим, як студенти отримують і засвоюють інформацію, яка базується на прикладах конкретної реальності, що сприяє набуттю учасниками навиків прийняття рішень;

ü Позитивно впливають на відношення студентів до навчального процесу та інших форм занять;

ü Змінюється, і часто суттєво, відношення студентів до тих конкретних ситуацій, які були предметом ділової гри, а також і до учасників гри;

ü Змінюється самооцінка студентів, вони стають більш об’єктивними, і крім того, в деяких випадках (в залежності від змісту і характеру гри) змінюються оцінки можливостей людського фактору;

ü Змінюються в кращу сторону взаємовідносини студентів і викладачів, причому це стосується не тільки викладачів, які проводять ділову гру, але й викладачів інших дисциплін, знання яких допомагають брати активну та успішну участь в грі.

Головне, що навчає гра – психологічно і професійно грамотно реагувати на прототип реальної життєвої ситуації.

Практично перевірена частота проведення ефективних ділових ігор в рамках однієї дисципліни – максимум 4 гри за семестр, бажана частота – 2-3 гри (по закінченню вивчення великих розділів), для дисциплін, які не мають резерву часу на інтерактивні форми навчання, - бажано 1 гра в кінці курсу.

Активні методи базуються на експериментально встановлених фактах по те, що поступки говорять більше, ніж слова. Те, що ми чуємо, часто забувається, те, що бачимо, запам’ятовується дещо краще, однак лише те, що ми робимо самі, можна зрозуміти і відчути по-справжньому досить глибоко. З цього приводу доречно привести американське прислів’я: “Розкажи мені, і я забуду, покажи мені, і я запам’ятаю, задій мене, і я зрозумію”.

Як відзначає Х.-Е Майхнер, при переважно пасивному сприйнятті інформації ті, яких навчають, зберігають у пам'яті

ü 10% того, що читають,

ü 20% того, що чують,

ü 30% того, що бачать,

ü 50% того, що чують і бачать.

У той же час при активному сприйнятті інформації вони утримують у пам'яті

• 80% того, що говорили самі,

• 90% того, що робили самі.

Проведення практичних занять в активній формі (зокрема, ділова гра) дає змогу активізувати мислення студентів шляхом залучення їх до підготовки, організації та проведення занять.

Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми вузів – підвищення якості спеціалістів, що випускаються.

В порівнянні з іншими формами навчання, інтерактивні мають наступні переваги:

- за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;

- висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

- формується вміння співпрацювати;

- формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між студентами;

Найбільше складним методом активізації навчання є ділова гра. Тому до викладача (керівника гри) пред’являються особливі вимоги. Він повинна не тільки знати фахові тонкості вирішення проблеми, але і вміти вести гру, правильно реагувати на несподівані збої під час гри, вміти підводити проміжні результати по ходу гри з аналізом прийнятих ігроками рішень. Таке ведення гри вимагає від викладача ідеального знання її сценарію, детального вивчення рекомендацій, кількаразової участі в різноманітних ділових іграх, по черзі займаючи усі передбачені «посади».

Отож вважаємо, що кожен викладач має право обирати такі форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни. Цей процес довготривалий, він залежатиме, передусім, і від активності студентів, від їхнього бажання постійно самовдосконалюватись з фахових предметів.

ФИО	Название тезисов	Адрес получателя	Телефон	Секция
Душкевич В.Г.	Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання	м. Вінниця провулок Каховського, 34	8(0432) 35-41-98	Педагогічні науки