Педагогика / 2: Проблемы подготовки специалистов

К. пед. н. Аніщенко О.В.

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКІВ ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ

В умовах підвищення вимог до професійної підготовки фахівців, зростання обсягу інформації, що надходить з різних джерел, для закладів професійно-художньої освіти актуалізується проблема заощадження часу, попередження перевтоми суб’єктів педагогічного процесу та водночас збереження якості підготовки фахівців. Загалом йдеться про раціональну, науково обґрунтовану організацію професійного навчання, що передбачає його удосконалення на основі оптимізації діяльності. Саме завдяки раціоналізації з’являється можливість досягти мети з найменшими втратами за більш короткий час [2]. Зокрема навчально-виробничий процес має бути посильним для учнів. Також необхідно пам’ятати, що при складанні навчальних програм з підготовки майбутніх спеціалістів з художніх професій необхідно враховувати вітчизняний досвід народних умільців, а також досвід сучасних вітчизняних і зарубіжних митців декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва [1].

Наукова організація педагогічного процесу у художніх ПТНЗ має здійснюватися на основі врахування досягнень психолого-педагогічних, медичних, технічних та інших наук, розробки сучасного науково-методичного забезпечення, конструювання та реалізації здоров’язберігаючих педагогічних та новітніх інформаційних технологій.

Професійно-художня діяльність має певну специфіку. Наприклад, ручне оздоблення виробів потребує тривалого часу, унаслідок чого учні втомлюються. Відповідно, утома негативно позначається на діяльності опорно-рухового апарату, зорового аналізатора. З метою попередження перевтоми учнів і педагогів у навчальному процесі ПТНЗ рекомендується запроваджувати елементи арт-терапії. Доречно згадати й про досвід російських науковців та викладачів-практиків щодо ефективного використання у закладах профтехосвіти технологій біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ-технологій). Так, для закладів профтехосвіти вже адаптовано технології „БЗЗ-дихання”, „БЗЗ-корекція мовлення”, „БЗЗ-опорно-руховий апарат”, „БЗЗ-корекція зору” та ін.

Насамкінець зазначимо, що раціональну, науково обґрунтовану організацію професійного навчання у ПТНЗ художнього профілю можна забезпечити за допомогою реалізації певних заходів, а саме:

формування в учнів навичок планування діяльності на основі правил самоменеджменту, що забезпечує виграш у часі, визначення строків та резервів часу, підвищення ефективності діяльності;

урахування особливостей мислення, пам’яті, здібностей учнів різної статі, рівня їхнього фізичного розвитку та ін.;

проектування оптимальної системи навчально-планової документації (освітньо-кваліфікаційної характеристики робітника, навчальних планів і програм виробничого навчання, виробничої практики, планів уроків), науково-методичної та навчальної літератури, технічних і дидактичних засобів навчання, засобів контролю та критеріїв оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання, необхідних для повноцінної, якісно нової професійної підготовки з урахуванням особливостей та відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики [3].

передбачення у змісті професійної підготовки робітників реальних умов навчального процесу (зокрема складу та рівня навчальної групи, обладнання, педагогічної майстерності педагога), закономірностей засвоєння знань та ін.;

інтеграції змісту освіти – поєднання розрізнених знань, укрупнення навчальних дисциплін, що в умовах збільшення кількості навчальних предметів сприяє концентрації уваги, попередженню перевантажень учнів, полегшенню запам’ятовування (йдеться про технологію концентрованого навчання);

відбору методів навчання відповідно до реальних навчальних можливостей учнів ПТНЗ, а також власних можливостей викладача;

реалізації фреймового підходу до організації знань, що забезпечує смислову компресію навчального матеріалу, яка одночасно передбачає безпосереднє згортання інформації та мовленнєвий вираз згорнутої інформації (у вигляді схем, образів, скрипт, рамок та ін.);

розробки науково обґрунтованих критеріїв оцінки навчальних програм, педагогічних технологій та навантаження, навчально-виробничого процесу у цілому у контексті безпеки для здоров’я учнів, педагогів;

створення та ефективне використання сприятливих умов праці, раціональне обладнання робочих місць, які забезпечують збереження високого рівня розумової, фізичної, зорової працездатності;

обов’язкового дотримання принципу збереження здоров’я у ході реалізації традиційних та новітніх навчальних технологій та здійснення валеологічної діагностики навчального процесу у художніх ПТНЗ;

аналізу дотримання вимог щодо забезпечення умов і режимів життєдіяльності учнів професійно-художніх закладів з метою розробки та запровадження відповідних рекомендацій;

розробки методик визначення трудомісткості різних видів навчальної та педагогічної діяльності з метою визначення умов удосконалення бюджету часу учнів і педагогів, майстрів виробничого навчання;

забезпечення санітарно-гігієнічного контролю у галузі проектування, будівництва та раціональної експлуатації навчальних приміщень, майстерень;

створення дієвої психологічної, медичної служби у художніх ПТНЗ.

Література:

1. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика: Монографія / За ред. Н. Г. Ничкало. – Хмельницький: ТУП, 2002. – С. 128.

2. Душков Б. А., Смирнов Б. А., Королев А. В. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности: Словарь / Под. ред. Б. А. Душкова. – 3-е изд. – М.: Академический проект Фонд „Мир”, 2005. – С. 533.

3. Радкевич В. О. Проблема підготовки педагога професійної школи до розробки засобів науково-методичного забезпечення процесу професійного навчання // Педагог професійної школи: Зб. наук. праць. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 193.