Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

К.т.н. Денисенко О.І.

Національна металургійна академія України

ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ УВАГИ В СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

Основним результатом наукової діяльності є нове наукове знання. Воно фіксується насамперед у нових публікаціях [1].

Діяльність здобувачів наукового ступеня з технічних наук включає як одну з невід’ємних складових процес написання статей за результатами досліджень, а також тез, докладів для участі у наукових конференціях, семінарах [2].

Ефективність використання часу як фактора майбутнього успіху (або невдачі) є тією домінантою, що підкоряє собі всі інші критерії, на підставі яких приймаються керуючі рішення. Найважливішою ланкою алгоритму керування діяльністю здобувачів наукового ступеня є взаємозв’язок і взаємозумовленість місії і відповідної їй стратегії з цілями, задачами і операціями, виконуваними у визначений часовий період [3].

Стрімкий розвиток інформаційних комунікаційних технологій та перехід до інформаційного суспільства призводять до швидкої зміни традиційних моделей освіти, роботи та самого життя.

При дослідженні тенденцій розвитку безперервного навчання, як правило, розглядають тільки середню освіту, вищу освіту, підвищення кваліфікації та отримання другої вищої освіти. Однак окрім перелічених вище форм формального навчання ще існують такі форми, як аспірантура, докторантура, навчання здобувачів наукового ступеня, тощо [2].

В сучасній освітній і науково-дослідницькій діяльності здобувачів наукового ступеня розрізняють п’ять основних функціональних компонент: управління, наукова діяльність, навчання, комунікаційне середовище, підтримка прийняття рішень [2].

Наукове знання, представлене в першоджерелах, на етапі використання перетворюється з результатів дослідницької діяльності у розряд засобів наукових комунікацій, створюючи інформаційно-ресурсну і комунікаційну основу для подальшого розвитку науки [1].

Аналіз сучасного стану науково-освітнього простору України призводить до висновку про гостру необхідність у створенні середовища (інтерактивного, науково-освітнього, телекомунікаційного) підтримки діяльності здобувачів наукового ступеня, яке спромоглося б виконувати ряд функцій, зв’язаних з підтримкою самостійної і спільної науково-освітньої діяльності здобувачів, а також процесу прийняття рішень, оптимізуючих цю діяльність [2].

В більшості випадків навчання здобувачів наукового ступеня і їх практична дослідницька діяльність реалізуються традиційним шляхом із частковим використанням інформаційно-комп’ютерних технологій (очагова компютеризація). Вважається, що “ця діяльність включає створення та ведення персонального портфоліо, підтримку роботи із науковими літературними джерелами, координацію та підготовку до участі у наукових конференціях, семінарах, інформаційну підтримку та ведення обліку діяльності щодо підготовки публікацій; самостійне опанування додатковими знаннями, уміннями та навичками для підвищення якості проведення наукової роботи” [2]. Функція управління забезпечує та підтримує плинне планування і ведення звітності та документообороту, моніторинг і аналіз навчально-наукової діяль-ності та прийняття рішень щодо визначення подальшої стратегії роботи [2].

На всіх рівнях сучасної наукової діяльності для України типовими є ситуації, коли як стратегічні, так і поточні задачі науково-дослідної діяльності вимагають ефективного рішення в стислий термін [3]. Діяльність здобувачів наукового ступеня з технічних наук може і має включати наступні наукові задачі: коректна, науково обґрунтована постановка проблеми дослідження; огляд і аналіз наукових літературних джерел за темою дослідження; формулювання і класифікація об’єкта і предмета дослідження; застосування методології і побудова моделі предмета дослідження; дослідження й аналіз існуючих методів, методик, підходів і принципів; побудова теорії для вирішення поставленої задачі наукового дослідження, за допомогою якої предмет дослідження (досліджувана проблема) можна описати, пояснити, розкрити внутрішній механізм явищ і протиріч, прогнозувати розвиток процесу, видати рекомендації для удосконалення; реалізація розробленого підходу, аналіз отриманих результатів, тощо [2].

Один з перспективних напрямів системного підходу до моделювання поведінкової реакції людини (в критичних ситуаціях) від впливу на неї виробничого середовища заснований на дослідженні “живої, динамічної моделі локальної ситуації, в масштабі відрізка часу, що спостерігається” [3].

Для соціальних систем (виробничих структур і організацій) такою локальною моделлю є індивід, що функціонує в середовищі соціуму [3] в умовах ієрархічного інформаційного спілкування з іншими індивідами.

Відомо, що працездатний стан людини-оператора (відносно будь-якої оперативної сфери діяльності) описується множиною багаторівневих психофізіологічних показників, які беруть участь в його утворенні, та залежать від неоднорідних параметрів, що впливають на функціональну систему діяльності. В якості інструментарію для загального опису систем прогнозування ефективності діяльності (оператора, в нашому випадку – освітянина, дослідника) вважається перспективним [4] використання теорії гіперкомплексних динамічних систем (ГДС), де гіперкомплексність розуміється як різноякісність даних, а сукупність близьких за якістю складових утворює один елемент ГДС. Кількість елементів визначає порядок ГДС, важливою особливістю якої є обов’язкова наявність зв’язку (взаємодії) між елементами. Аналіз функціонування ГДС як ізольованого об’єкта вимагає, щоб взаємодія елементів була реалізована за рахунок внутрішніх ресурсів системи.

Використання ГДС-моделей надає можливість спростити розуміння формування працездатності людини-оператора як багатоякісної системи. [4]

Найбільш природними представляються два варіанти визначення оптимальності ієрархічного інформаційного спілкування між індивідами: 1 –при нижнім обмеженні на якість керування системою мінімізується обсяг переданої інформації; 2 – при верхнім обмеженні на обсяг переданої інформації максимізується якість керування системою [5].

Експериментальні дослідження свідчать, що оптимальними для підтримки високої продуктивності є м’які керуючі впливи, які не підводять індивіда до порога високої відповідальності і стресової (конфліктної) ситуації. При підвищенні інтенсивності потоку неопрацьована інформація буде накопичуватися в черзі [3].

Відомо [1], що процес аналітико-синтетичної переробки первинної документної (наукові публікації) інформації в бібліографічну вважається першим етапом наукоємних технологій, спрямованих на інформаційне забезпечення наукових досліджень. Якщо реферування можна вважати другим етапом наукової обробки документів, то третім є підготовка оглядово-аналітичних і прогностичних матеріалів, насамперед для використання при мотивуванні прийняття керівних рішень. У процесі структурування відбувається інтеграція інформації про ресурс у багаторівневий комплекс, де під інтеграцією слід розуміти приєднання нового елементу до системи, яка вже існує, що спричинює створення більш складної структури.

Особливу проблему становить систематизація Інтернет-ресурсів. У цілому процес відбору будь-яких електронних ресурсів значно відрізняється від відбору традиційних ресурсів і потребує вироблення системи спеціальних процедур [1].

Технологія обробки ресурсів сучасних інформаційних середовищ (науково-технічні бібліотеки, інтернет) має бути реалізована за схемою інформаційного конвеєра, що включає в себе бібліографування, реферування, підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів як передумови для досягнення головного кінцевого результату науково-інформаційної діяльності – виділення нових знань [1].

З наведеного матеріалу випливає висновок, що схема багаторівневого інформаційного конвеєра в якості основи для функціональної структуризації уваги в сучасній освітній і науково-дослідницькій діяльності здобувачів наукового ступеня є найбільш привабливою.

Література

1. Симоненко Т.В. Розвиток системи інформаційно-бібліотечного забезпечення науки // Науково-технічна інформація. – 2006. – №3. – С.52–56.

2. Данилова О.В. Принципи побудови та функціональна модель інформаційної інтелектуальної системи підтримки наукової діяльності здобувачів наукового ступеню // Системные технологии: Межвуз. сб. научн. трудов. – Днепропетровск, 2004. – Т.2 (31). – С. 73 – 82.

3. Юрков Д.А. Субъективная психофизическая модель индивида в условиях производственной среды // Системные технологии: Межвуз. сб. научн. трудов. – Днепропетровск, 2004. – Т.5(34). – С. 33 – 40.

4. Буров О.Ю. Гіперкомплексна система як інформаційна модель функціональної системи діяльності людини // Науково-технічна інформація. –2006. – №3. – С.62–64.

5. Горелов М.А. Теоретико-множественная постановка задачи синтеза рациональных процедур обмена информацией в иерархической игре двух лиц // Ж. вычисл. матем. и матем. физ. – 2003. – Т.43. – №3. – С.376–387.

ФИО авторов	Название тезисов	Адрес получателя	Те-ле-фон	Секция	e-mail
Денисенко Олександр Іванович	Функціональна структуризація уваги в сучасній освітній і науково-дослідницькій діяльності здобувачів наукового ступеня	49133, г. Дніпропет-ровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.111 кв. 60	96 54 94	Педагогические науки/ 2. Пробле-мы подго-товки спе-циалистов	ADenysenko@ mail. ru