Філологічні науки/2. Риторика і стилістика

Кучер Т.І.

Київський національний лінгвістичний університет

Прагматичні особливості перекладу ділової кореспонденції

Сучасний бізнес – це складне виробництво, співробітництво на всіх рівнях, обмін інформацією, взаєморозуміння, планування спілкування з урахуванням інтересів обох сторін, а також ефективне вирішення конфліктних ситуацій. Ділове спілкування, як частина людської діяльності стає об’єктом чисельних досліджень і успіх усіх міжнародних бізнес-проектів залежить не тільки від професійних основ діяльності, але й від комунікативної компетенції, яка реалізується у здатності користуватися мовними засобами для встановлення мовленнєвого контакту, його підтримки та впливу на адресата з метою досягнення комунікативних цілей.

Ведення справ з іноземним партнером частіше всього починається з листа, посланого по факсу чи електронною поштою. Основою службового документа є текст, який має чітко й переконливо відбивати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи. Тобто текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію про управлінські дії, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно. Ні в якому разі не можна забувати про коректність формулювань, ввічливість в письмовому спілкуванні з партнером.

Листи мають чітку структуру та стиль у порівнянні з іншими типами ділової кореспонденції. Проте характер написання листів у різних країнах відрізняється один від одного певними ознаками. Розглянемо схематично з яких блоків складається діловий лист французькою мовою.

LA FOURMI INFORMATIQUE

21 rue du Bourg Tibourg

75004 PARIS

Christelle Deslogis

15 rue du Commerce

75015 PARIS

Objet :

Réclamation pour erreur de facturation

Paris, le 25 mai 2006

Messieurs,

Nous accusons réception de votre facture №... du...

Lors de sa vérification, nous avons décélé l’erreur suivante:

· les quantités facturées ne sont pas celles qui ont été livrées, à savoir : ..........

· les prix unitaires ne sont pas ceux qui ont été convenus lors de la commande, à savoir: …………

En conséquence, vous trouverez ci-joint le document et nous vous demandons d’établir une nouvelle facture.

Veuillez agréer, Messieurs, l’expression de nos salutations distinguées.

Le Gérant,

F. Turpino

Проаналізувавши зразки ділових листів французькою та українською мовою, нам вдалося виявити такі спільні та відмінні риси в їх оформленні:

1. як у французьких, так і в українських листах назву та юридичну адресу організації розміщують окремим рядком у центрі аркуша паперу;

2. вихідний номер при оформленні листа французькою мовою розміщують, як правило, на аркуші вгорі зліва, а українською мовою – з правого боку у верхній частині аркуша;

3. тема вказує загальний зміст листа. У французьких листах її вказують зліва під вихідним номером, а в україномовному листі тему, як правило, не зазначають;

4. місце й дата є обов’язковими. У французьких листах їх розміщують на аркуші вверху з правого боку, в українському ставиться тільки дата, яку розміщують під текстом зліва;

5. текст листа складається з таких логічних елементів, як вступ, основна частина та закінчення і обов’язково розбивається на смислові абзаци незалежно від того, якою мовою він написаний;

6. в українських листах підпис розміщується під текстом або під відміткою про наявність додатків, а у французьких – завжди стоїть у кінці листа і має бути написаний від руки.

В ситуації опосередкованого спілкування за допомогою ділової кореспонденції особливого значення набуває вміння адекватної передачі та інтерпретації змісту. Наш аналіз ділових листів показав, що як для французькомовних, так і для україномовних представників характерною рисою є орієнтація на партнера у вираженні побажань, пропозицій, прохань. На прикладі даного листа ми бачимо, як саме прийнято його починати у французів. Якщо лист надсилають невідомим людям, то можуть бути використані такі звертання: Madame (до заміжньої жінки) / Mademoiselle (до незаміжньої жінки), Monsieur (стосується чоловіка) / Messieurs (до групи осіб). Якщо ж лист надсилається постійному клієнту / партнеру, то доцільним буде, звичайно, зазначити повне його ім’я та звання.

Щодо змісту вищенаведеного листа, а саме скарги за допущення помилки з боку постачальника, ми бачимо, що клієнт підтверджує отримання фактури, уточнюючи дату та номер: « Nous accusons réception de votre facture № … du …»; вказує на виявлену помилку: « Nous constatons une erreur de facturation/ Ми виявили помилку у рахунку, les quantités facturées ne sont pas celles qui ont été livrées, etc ». Але ні в якому разі не напише: « Il semble qu’il ait un problème / Нам здається, що виникла проблема » або « Vous vous êtes trompés / Ви помилились », оскільки це може завадити діалогу при вирішенні проблеми. І як ми бачимо, незважаючи навіть на те, що це лист-скарга, він завжди буде містити прощальну фразу ввічливості, на зразок: « Veuillez agréer, Messieurs, nos salutations distinguées / Прийміть, панове, наші щирі вітання ». Для того, щоб коректно закінчити листа, слід звернути увагу на такі пункти:

1. Вам потрібно бути ввічливим, але не занадто люб’язним:	Recevez, Monsieur, nos salutations / Прийміть, Пане, наші вітання.
2. Ви пишете до клієнта:	Veuillez agréer, Monsieur, l’expression de nos sentiments dévoués / Прийміть, Пане, наші найкращі побажання.
3. Ви звертаєтесь до постачальника:	Veuillez agreér, Monsieur, l’expression de notre considération distinguée / Прийміть, Пане, запевнення у наших найкращих побажаннях.
4. Ви пишете до вищої посадової особи:	Veuillez agréer, Monsieur le Directeur, l’expression de nos sentiments les plus devoués / Прийміть, пане Директоре, вираз нашої найщирішої поваги.

Провівши дане дослідження, ми з’ясували, що в основу прагматичних характеристик текстів ділової кореспонденції покладено аналіз не внутрішньої структури мови, а її комунікативний аспект (уявлення про мову як мовленнєву діяльність), спрямований на досягнення поставленої мети. Тому вміння перекладати ділову документацію є обов’язковим компонентом професійної діяльності перекладача, оскільки переважна частина інформації, яка використовується у бізнесовому секторі, фіксується, а матеріальними носіями зафіксованої управлінської інформації є документи, актуальність яких не можуть поставити навіть широкі можливості найновітніших технічних засобів зв’язку.

Литература:

1. Андреева В.А. Делопроизводство: Требования к документообороту фирмы. – М.: АО «Бизнес – иск.Интел-Синтез», 1995.

2. Бібік С.Т., Михно І.Л., Пустовіт Л.О. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра: УНВЦ «Рідна Мова» 1997.

3. Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів: текст лекції. – К.: КТЕІ 1993.

4. Любивець Л.П. Ділові папери – К.: Рад. шк., 1981