Філологічні науки. Секція 1

Акмалдінова О. , Письменна О.

Національний авіаційний університет, м. Київ

Розробка завдань-інструкцій до алгоритмізації навчальних дій у роботі над іншомовними текстами

Результативність навчання на практичних заняттях з іноземної мови обробці та перекладу науково-технічної літератури великою мірою залежить від набуття студентами вміння самостійно і раціонально користуватися джерелами інформації, знання основних прийомів та правил розумової діяльності при реферуванні, анотуванні, перекладі іншомовного тексту, раціональної системи організації викладачем навчально-методичного матеріалу та інших факторів.

Ефективна допомога викладача включає зокрема формулювання для студента послідовності дій і завдань у навчальній роботі у вигляді завдань-інструкцій, які сприяють свідомому системному підходу і науковій організації тренування і закріплення навичок практичної перекладацької і науково-інформаційної роботи. Дії і завдання для ознайомлення з текстом включають таку логічну послідовність: вивчення назви, підзаголовків та бібліографічного апарату (якщо такий є) статті – – > знаходження ключових термінів кожного абзацу та формулювання його головної думки – – > елімінація вторинної інформації – – > складання плану тексту – – > формулювання основної ідеї тексту – – > компресія змісту по абзацах – – > викладання змісту в одному-двох реченнях.

Дії і завдання для роботи над письмовим перекладом включають певну логічну послідовність, яка відповідає загальним правилам перекладу і згідно з ними включає етапи сприймання, розуміння на основі аналітичної роботи та відтворення рідною мовою. Такий алгоритм перекладацької роботи включає розмітку тексту з визначенням та перекладом важких для перекладу граматичних явищ, конструкцій, форм (наприклад, визначення груп підмет-присудок; ідентифікація на базі аналізу близького оточення однакових у написанні форм, таких як третя особа дієслова в однині та іменник у множині; переклад форм дієслова у випадках узгодження часів; омонімія форм дієприкметника минулого часу та дієслова у минулому часі; функції займенників; переклад конструкцій з безособовими формами дієслова тощо) – – > виявлення важкої для перекладу лексики (наприклад, ідіом, фразових дієслів, термінів, термінологізованих лексем, неологізмів, скорочень тощо; така робота виконується послідовно, бо вірний компонент значення не може бути визначений тільки за словником без опори на контекст) – – > первинний (дослівний) переклад певних відрізків тексту (наприклад, групи присудка з другорядними членами речення) – – > виявлення випадків не точного, а ситуативно адекватного перекладу – – > виконання перекладу з використанням певних прийомів (нульовий або частковий переклад, розширення, звуження, конверсія, функціональна заміна, перестановка тощо) у відповідності з нормами рідної мови – – > перевірка перекладу з початку тексту до кінця з виконанням необхідних перекладацьких трансформацій. Особливу увагу слід приділяти вмінню знаходити правильні значення слів за контекстом і зовнішніми ознаками, ролі мовної здогадки, застерігати від перекладу назви і пошуку слова у словнику до того, як прочитано весь текст, або у відриві від контексту.

Дії і завдання для структурного оформлення рефератів і анотацій можуть бути рекомендовані у такому алгоритмі: спрощення граматичної структури реферативної частини (виключення підрядних речень з заміною їх на прикметникові звороти, субстантивація дієслів тощо) – – > введення в текст кліше, що дають загальну оцінку першоджерела, його теми та змісту – – > введення в текст кліше, що забезпечують поступовість та єдність висловлювання – – > введення в текст кліше, що подають результати і висновки роботи – – > перевірка тексту з виявленням нечітких та загальних фраз, граматичних зайвостей, порушень змісту першоджерела з доцільним скорочення тексту і усуненням логічних, граматичних, стилістичних недоліків – – > перегляд останнього варіанту тексту.

У навчанні професійної лексики і мови необхідно вичленовування комунікативних стереотипів і складання переліку мовних ситуацій, заснованих на соціальних стереотипах поведінки комунікантів. Виділення найбільш часто повторюваних сюжетів, кожний з яких може підрозділяється на кілька ситуацій, і створення алгоритмів професійної мовної поведінки в них приведе до створення тезауруса типових ситуацій, характерних для певних напрямків підготовки фахівців (конфліктні ситуації, телефонні розмови, робота в рекламному просуванні послуг, комерційні контакти, фінансова звітність, робота в офісі, робота авіаперсоналу, менеджерської групи тощо).

Алгоритмізація навчальних дій має проводитися системно і систематично на великому обсязі навчально-методичного та оригінального матеріалу.