Градова М.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Прагматичний аспект одиниці номінації у художньому тексті

Текст виступає одиницею аналізу в прагматиці. Текст є завжди прагматично визначеним, оскільки його продукує людина, яка не тільки організовує вербальний матеріал для розкриття відповідного змісту, тобто не тільки вкладає у текст певний синтаксичний та семантичний зміст, але й виражає своє ставлення до висловлюваного. Таким чином, цільова скерованість художнього тексту та наміри письменника зумовлюють вибір одиниць номінації його персонажної системи.

Під прагматичним аспектом розуміють ракурс дослідження дискурсу, в якому мовленнєві одиниці вивчаються з позицій їхнього відношення до мовця [4]. Прагматика розглядає ті елементи оточуючого світу, які пов’язані з діяльністю людини як суб’єкта пізнання, тому їй притаманна суб’єктивістська спрямованість. Прагматична настанова забезпечує адекватне сприйняття тексту та підпорядковує собі його змістово-тематичну, а також структурно-композиційну організацію.

Серед питань, що належать до прагматичного напряму дослідження мови, слід особливо відзначити вивчення тексту в динаміці та його співвіднесеність з автором. Кожен тип мовленнєвої поведінки корелює з певним аспектом прагматичного змісту. Незважаючи на відносність та дискусійний характер прагматичного компонента, ми розрізняємо два типи цього явища: часткова текстова прагматика, тобто прагматика продуцента, що здійснюється в горизонтальній площині мовлення; і повна текстова прагматика, тобто прагматика реципієнта, що є результатом прочитання всього тексту.

Залежно від умов комунікації, слово, що виникло у свідомості комунікантів, набуває певного суспільно-соціального значення, не завжди прямо й безпосередньо пов’язаного з його номінативним значенням. За цих умов певного значення набуває залежність між значенням слова, ситуацією іменування, соціальними стосунками автора та читача. Останній із цих чинників виступає основою для формування прагматичних конотацій.

Крім номінаційної, одиницям мови притаманна ще й прагматична функція [1, с. 87]. За спостереженнями В.М.Телії, “текст створюється із чогось і це щось (одиниці мови) передає смисли, які створюють прагматичний ефект мовлення” [5, с. 7].

Прагматична спрямованість передбачає не тільки простий відбір необхідних фактів, але й подання їх у певному ракурсі, тобто вона змушує автора тексту відповідно організувати його і обумовлює композицію та характер мовних засобів [3, c. 25]. Всі ці чинники накреслюють стратегію, яка дає можливість уточнити функцію використаних мовних засобів, а, отже, і вилучити закладений автором прагматичний зміст номінативної одиниці. Е.С.Азнаурова зазначає, що прагматичний зміст може бути інтерпретований як “оказіональний прагматичний зміст” [2, с. 90]. Провідними тут стають контекстуально-ситуативний чинник та чинник міжособистісних стосунків. Номінативна одиниця набуває прагматичного смислу в конкретному контексті. Одночасно з логіко-смисловою перспективою, номінація здатна містити додаткову інформацію – прагматичну, емоційну, експресивну. Дослідження фактологічного матеріалу (оповідання С.Моема та Е.Хемінгуея) дозволило виділити нейтральну, метафоричну та оцінну номінації (див. табл.1).

Таблиця 1

Нейтральна	Метафорична	Оцінна
Krebs, soldier, he, Harold, brother	old sleepy-head	Hare, beau
Husband, master, client, Francis	ladybug	coward, silly beggar, strange fellow, dear, damn fire-eater, darling
Wilson, the white hunter	red-faced swine	the red-faced bastard, bloody plaster saint
sister-in-law, wife, Jane	Galatea, relict	an elderly lady
an architect, Gilbert, he	Pygmalion	––
Mr. Gilbert Napier	––	a devilish lucky young fellow

Емоційно-експресивний аспект вторинної номінації орієнтовано як на мовця (ставлення до об’єкта номінації), так і на реципієнта (вплив на його сприйняття). Накладаючись на номінаційний аспект, емоційно-експресивний посилює його.

Прагматика тексту є складним явищем і складається із багатьох компонентів, експліцитно або імпліцитно поданих у тексті. Її повне розкриття, “прочитання” веде до успішної взаємодії в рамках тексту/дискурсу між автором та читачем.

Література:

1. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи // Языковая номинация. Виды наименований / Под ред. Б.А.Серебренникова. – М.: Наука, 1977. – С. 86-128.

2. Азнаурова Э.С. Аспекты прагматического содержания слова // Сб. научн. тр. Ташк. гос. ун-та. – 1983. – № 709. – С. 83-96.

3. Валгина Н.С. Теория текста: Учебное пособие. – М.: Логос, 2003. – 280 с.

4. Мецлер А.А. Прагматика коммуникативных единиц. – Кишинёв, 1990. – 103 с.

5. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 143 с.