Лобанок А.С.

Викладач ЗНУ

Секція: Філологічні науки

Підсекція 1. Методика викладання мови та літератури

Можливість формування пізнавальних інтересів старшокласників з використанням інформаційних технологій

Процес формування особистості старшокласника з використанням інформаційних технологій вибудовано як систему навчальних ситуацій, сконструйованих спеціальним чином. Модель такої ситуації є сукупністю змістовно-цільових і процесуальних умов рівноправної взаємодії всіх суб'єктів освітнього процесу і затребуваних можливостей інформаційних технологій: орієнтування в загальній природі інформаційного суспільства; рефлексивний досвід аналізу ціннісного потенціалу досліджуваного предмета і вибору способів навчання, що допомагають учням усвідомити роль інформаційних технологій як могутнього оптимізуючого засобу людської діяльності; досвід оцінювання своїх індивідуальних можливостей і визначення способів їхнього розвитку, заняття активної особистісної позиції в пошуці можливостей оптимізації навчання за допомогою інформаційних технологій; досвід саморегуляції в ситуаціях неможливості прямого рішення сформованого проблемного завдання; досвід розширення власного кола інтересів і творча самореалізація з використанням інформаційних технологій як інструмента самоорганізації, раціоналізації власної життєдіяльності.

Можна сказати, що особистісно орієнтована ситуація з використанням інформаційних технологій виступає як можливість зробити пошуково-перетворюючий акт активності. Таке пошуково-перетворююче ставлення особистості, що впливає на характер і результати діяльності особистості старшокласника, і є проявом креативної функції старшокласника.

Дії учня, таким чином, можуть розглядатися як критерії настання такої ситуації. У результаті здійснення таких дій учень виявляє своє особистісне відношення до навчального процесу:

- прийняття діяльності, що йому пропонує вчитель, як цікавої і особистісно значимої;

- виконання оцінних дій стосовно інформації, що йому дають;

- різні рівні рефлексії в процесі подолання колізійних ситуацій;

- стан інтересу і захопленості самим процесом роботи (наприклад, аналіз великого обсягу інформації, зіставлення варіантів рішення), прояв творчого підходу.

Ступінь сформованості у старшокласників пізнавального інтересу дозволив нам розподілити їх на три групи:

До першої групи (низький рівень розвитку інтересу) ми віднесли учнів, у яких практично цілком був відсутній пізнавальний інтерес і звичка працювати самостійно. Усе, що вимагає пошуку й ініціативи, зустрічає в них відторгнення. Підліткам властиве формальне відношення до навчальних обов'язків, прагнення виконувати прості і ясні завдання згідно зі зразком, відсутність самостійності в прийнятті рішень. Слабко виражені вольові якості, труднощі викликають розгубленість, неусвідомлений перебір варіантів. Такі учні споконвічно впевнені у власній безуспішності і бояться зробити найменше зусилля над собою.

Підлітки із середнім рівнем розвитку пізнавального інтересу характеризуються усвідомленим засвоєнням навчального матеріалу, потрібного, з їхнього погляду, для подальшої діяльності, самостійністю суджень і оцінок. Учнів цієї групи відрізняє ситуативна активність, нерівномірність у розподілі зусиль, хоча в захопливих для них ситуаціях вони цілком можуть бути ініціативними, виявляти достатню рефлексію. Також вони мають досвід подолання труднощів при наявності чи підтримці зовнішнього контролю. В учнів даної групи є інтерес до проблемних завдань, однак практично не розвинутий досвід самостійної організації своєї діяльності і самоконтролю.

Підлітки з високим рівнем розвитку інтересу до навчально-дослідницької діяльності характеризуються активною позицією в навчальній діяльності, проявом лідерства, усвідомленням ролі навчального предмета в досягненні життєвих цілей, використанням результатів навчання в соціальній практиці, розвиненістю рефлексії на особистісному рівні, самостійністю в постановці мети і вирішенні проблем, нестандартних завдань, виконанням творчих завдань, самостійним пошуком варіантів рішення важких пізнавальних задач, прагненням відшукати більш оригінальне і "красиве" рішення поставлених завдань, усвідомленням важливості досліджуваного предмета для майбутнього. Учнем цієї групи властиве планування, висока самоорганізація, прогностичний самоконтроль і самооцінка.

Критеріями переходу від низького рівня розвитку пізнавального інтересу до більш високого виступають, на нашу думку, такі прояви, як сам процес діяльності. Ситуація, у якій учень сприймає себе як творця не зовнішньої форми предметності, а внутрішнього переживання (особистісна рефлексія).

Відшукування учнем особистісного змісту досліджуваного предмета й усвідомлення його важливості для майбутньої професії (змістовно-творча сфера).

Участь у особистісно значимій справі, формою якої в даному випадку є співучасть в оволодінні світовим інформаційним простором (сфера діяльності).

Пізнавальний інтерес як спосіб самореалізації (мотиваційна сфера).

Таким чином, показниками росту пізнавального інтересу, на нашу думку, можуть служити такі характеристики:

- усвідомленість, дієвість, міцність, затребуваність одержуваних знань;

- мотиваційна стійкість, задоволеність навчальною діяльністю і її результатами;

- рівень інформаційної культури;

- ступінь участі в підготовці програмно-педагогічних засобів, у виконанні проектів, творчих робіт.

Творчі ситуації з використанням інформаційних технологій дозволяють розвивати особливий тип мислення, у якому на перші ролі висуваються рефлексивні уміння учнів: аналізувати вихідні умови, будувати ієрархічну структуру цілей, проектувати і налагоджувати на основі зворотного зв'язку алгоритми етапів вирішення завдань, узагальнювати і переносити згорнуті структури з одного завдання в інше, аналізувати і критично оцінювати результати.

Ґрунтуючись на аналізі досвіду впровадження комп'ютерних технологій, можна зробити такі висновки:

Пізнавальний інтерес учнів при навчанні з використанням інформаційних технологій значно підвищується, однак, немає підстав думати, що ця проблема може бути цілком вирішена засобами обчислювальної техніки.

Вплив ефекту новизни на формування пізнавального інтересу учнів, не підкріплений відповідним педагогічним впливом, виявляється короткочасним, у ряді випадків призводить до негативних наслідків навіть для позитивно мотивованих учнів.

Вплив особистості вчителя на формування пізнавального інтересу учнів при навчанні з використанням інформаційних технологій є, як і раніше, одним із важливих факторів.

Навантаження на педагога зростають через необхідність забезпечити індивідуалізацію навчання, суперактивну обстановку уроку, коли учні, налаштовані на одну ритмічну хвилю з комп'ютером, чекають від учителя відповіді з тією ж швидкістю, з якою працює комп'ютер.

Використання інформаційних технологій формує управлінський стиль діяльності, акцентує в ній творчий початок. Проблема полягає в тому, що педагоги, які мають навчати цьому стилю діяльності, часто самі не володіють ним. Отже, виникають протиріччя, які дезорганізують навчальний процес.