Заньковська Г. Д.

Чернівецький Національний Університет ім. Юрія Федьковича

«Прагнення соціальної справедливості» - як основна етнокультурна риса США

(на матеріалі твору Харпер Лі «Вбити пересмішника»).

Національна картина світу – це все те, що з плином часу сформувалося у свідомості певного угрупування по відношенню до навколишнього світу і свого місця в ньому, а також все те, що дає надалі можливість іншим розуміти і сприймати це угрупування з урахуванням притаманної лише йому культури.

Будь-яка дескрипція певної єдності, колективу, в нашому випадку країни, не можлива без наявності її етнокультурних характеристик.

Що ж стосується США, то перцепція даної країни здійснюється на етнокультурному рівні за допомогою поняття характерного даній країні, а саме – «соціальної справедливості».

Інтенція до охарактеризування США, а саме через етнокультурне поняття «соціальної справедливості» можлива перш за все через глибинний аналіз художнього дискурсу. Відповідно до поставленої перед нами мети і визначеного поняття, що характеризує Америку, нами було вибрано для огляду і аналізу твір «Вбити пересмішника» прогресивної американської письменниці Харпер Лі, відомої своїм непереборним прагненням до справедливості і соціальної рівності.

«Вбити пересмішника» - дуже американський роман, не тільки по сюжету, який будується навколо несправедливо звинуваченого негра в насильстві над білою жінкою, прямо порушуючи вічне для Америки расове питання. Не тільки по топографії, це дуже американський роман по своїм проблемах, ідеях, по своїй головній темі.

Американське прагнення до справедливості, рівноправності відносяться до найбільш стійких національних стереотипів. Дослідження образу американця - борця за права і свободи сприяє більш глибокому проникненню в природу американського національного суспільства, тим самим створюючи протиріччя – начебто одночасної присутності і відсутності справедливості.

Метою автора роману «Вбити пересмішника» було показати світ дорослих у свідомості дитини, що автору і вдається, так як діти – головні герої роману – вперше задумались від чого життя улаштоване так, що одні всесильні, а інші безправні, і очевидна брехня виявляється сильнішою за очевидну істину, і перед непохитними забобонами змушені відступати совість, порядність і честь. Отже, в ході нашого дослідження доведено, що через перцепцію дітьми світу дорослих у певних складних ситуаціях, які характеризують соціальний стан речей в країні США, ми стаємо свідками того, що концепція «справедливості » порушується, а точніше втрачається первинне, абсолютне значення даного поняття.

Аналізуючи роман на етнокультурному рівні можна дійти висновку, що концепт «справедливості» в реальному, живому середовищі, в нашому огляді – 30-і роки ХХст. в США, знаходиться у протиріччі між дійсністю його становища і прагненням дотримуватись цього поняття. Для прикладу візьмемо деякі влучні висловлювання героїв роману «Вбити пересмішника», які дають нам можливість через певні мовні ситуації, а саме через мовленнєвий акт спостерігати не один спектр поняття «справедливості». (див. таб.1)

Таблиця 1.

Прагнення до « справедливості»	Дійсне становище поняття «справедливості»
“cheatin’ a colored man is ten times worse than cheatin’ a white man” [1; 246]	“Cry about the hell white people give colored folks, without even stopping to think that they’re people too” [1; 246]
“the truth is this: some Negro men are not to be trusted around women – black or white. But this a truth that applies to the human race and to no particular race of men…”[1; 250]	“I don’t know? But they did it, they’ve done it before, and they did it tonight, and they’ll do it again and when they do it – seems that only children weep…”[1; 259]
“We know all men are not created equal in the sense people would have us believe.- some people are smarter then others, some people have more opportunities because they’re born with it, some men make more money than others…in our courts all men are created equal.” [1; 251]	“In our courts when it’s a white man’s word against a black’s man’s, the white man always wins. They are ugly, but those are the facts of life…As you grow older, you’ll see white men cheat black men every day of your life ” [1; 268] “I ain’t ever seen any jury decide in favor of a colored man over a white man” [1; 255]
The boy was reproached for saying that his aunt liked alcohol drinks. He says: “I ain’t cynical, Miss Alexander. Tellin’ the truth’s not cynical, is it?” [1; 261]	Teacher hates Hitler for his treating Jews, but thinks badly about her own people – black people: “it’s time somebody taught ‘em a lesson, …the next thing they think they can do is marry us…” [1; 299]

На основі результатів проведеного аналізу художнього дискурсу конкретного автора можна стверджувати, що поняття «справедливості» безсумнівно притаманне американській культурі і на етнокультурному рівні розкриває природу американського суспільства. Але досліджувана природа американського суспільства показує, що «прагнення до справедливості» менше в процентному відношенні за «дійсний стан речей», і доводить, що поняття «справедливості» має принаймні два відтінки свого існування.

Література:

1. Lee Harper. To kill a mockingbird. –K.: Dnipro publishers, 1977. – 344 p.