Філологія/3. Теоретичні й методологічні проблеми дослідження мови

К.ф.н. Стасюк Т.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Лінгвістичний аспект простору як параметру техногенного буття

З лінгвістичної точки зору Простір в “межах” цифрової дійсності набуває дуалістичного характеру. З одного боку, просторовий параметр актуалізується лексико-семантичними засобами, так би мовити в “площинному” зрізі. У якості ілюстрації можуть бути наведені такі неологізми як clickstreams – “шляхи дослідження віртуальної дійсності”:

“Compete.com ... licenses clickstream data from ISPs to find out what more than 8 million active Internet users visiting 200,000-plus sites worldwide are up to.” (Smart Business, Sept. 2002),

а також local resource – “периферійний файл, напряму пов’язаний з даним програмним забезпеченням”, та антонімічне йому поняття remote resource – “файл, що немає прямого з’єднання з даним програмним забезпеченням”. Як бачимо, надана поняттєво-концептуальна опозиція являє собою приклад актуалізації лінійності зв’язків, які єднають віртуальний простір.

З іншого боку, параметр Простору у віртуальній дійсності характеризується (на лексико-термінологічному рівні) певними покажчиками об’ємності. Так, наприклад, розглянемо дихотомію таких термінів як deep Web та surface Web:

“The FAA database is part of the invisible Web, sometimes called the "deep Web" - a vast repository of information hidden in databases that general-purpose search engines don't reach.” (The Industry Standard, Sept. 2000)

“BrightPlanet estimates that this deep Web could be 500 times larger than the surface Web that most search engines try to cover.” (NewsScan Daily, Jan. 19, 2001)

Звернімо увагу, що термін deep Web (який використовується для денотації існування в комп’ютерній мережі глибинного шару інформації та даних, доступ до яких є складним або майже неможливим) було утворено по аналогії з існуючим з середини минулого століття визначенням “deep space” – недосяжні глибини космосу. Відповідно, surface Web використовується для позначення загальнодоступних, “поверхневих” пластів інформації в мережі Інтернет. Схожого типу “просторової” семантики набуває і новоутворення deep link - “інформаційна ланка, що поєднує поверхневі файли з внутрішніми даними в документі”:

„Especially controversial is the use of deep links, which point directly to Web pages or other content within another site.” (The New York Times, Aug. 10, 2002)

Як стає очевидним, категорія віртуального простору єднає в собі ознаки лінійності та об’єму. Отже, в цьому зв’язку маємо вести мову про лексично закріплену “тривимірність” віртуальної дійсності.

Особливої уваги з огляду на вищезазначене потребує виникнення дериваційної міні-парадигми на основі лексеми blog (Weblog) – специфічна за ознаками особиста Інтернет-сторінка, яка працює в режимі щоденника. Cукупність таких сторінок-сповідей постає як своєрідна „блогосфера” (blog-osphere) [Levy 2002, с. 44], і являє собою своєрідну альтернативу “матеріалізованому” (умовно) кіберпросторові.

З іншого боку, такий неологізм, як forking позначає “процес, під час якого комп’ютерна програма підлягає фрагментуванню на більш прості елементи”:

"The kind of fragmentation that crippled Unix also haunts Linux. Minor examples of forking already exist." (Washington Internet Daily, Nov. 25, 2002)

Вочевидь, маємо вести мову про ускладнення просторових параметрів віртуальної реальності, про створення своєрідного “простору в просторі”. Таким чином, відбувається лексико-семантично закріплена фрагментація комп’ютерної дійсності.

Однак, Простір віртуальної (комп’ютерної) дійсності може бути охарактеризовано не лише за допомогою ремінісценцій з реального світу, а й через підкреслену абстрагованість від нього. Так, наприклад, нерідко екзистенційний стан віртуальної дійсності визначається терміном „Graybar land”. Зазначимо, що риска сірого кольору зазвичай сигналізує ступінь завантаження комп’ютерної програми або її елементів, тобто, таким чином позначається умовний процес переходу певного об’єкту техногенної дійсності від одного віртуально-буттєвого модусу до іншого.

У свою чергу, новоутворення black hole (буквально – “чорна діра”) являє собою умовне позначення того “місця” (тобто відрізку Простору), куди потрапляє інформація, яка була відправлена із деякої вихідної точки віртуального простору але не дісталась місця призначення. Отже, маємо зазначити, що в такий спосіб відбувається маніфестація наявності простору поза межами ментальної перцепції.

Як уже було зазначено раніше, деякі фундаментальні екзистенційні параметри підлягають екстраполяції не лише у напрямку реальний світ – віртуальне буття. За даними наших спостережень, цілком можлива їх зворотна взаємодія на лінгво-онтологічному рівні. Розглянемо, наприклад, таке новоутворення, як technopolis – “тотальна технологічна інфраструктура суспільства”. Варто уваги, що вихідна частина терміну – polis (яка початково походить від давньогрецького поняття “місто-держава” [Боннар 1986, с. 143] і є носієм певної “просторової” семантики) у цьому випадку набуває, так би мовити, “надпросторового” значення.

Техноорієнтоване структурування позамережевого простору також знаходить відповідне відображення в парадигмі комп’ютерної термінолексики. Так, наприклад, міста, обладнані новітніми засобами телекомунікацій [Katz, Walljasper 2003, c. 31], отримали визначення “cybercity”. А безпосередньо “географічний” центр виробництва комп’ютерної техніки в будь-якій країні світу визначається як Siliconia (термін було запроваджено Доусоном [Зацний, Пахомова 2001, с. 180]) (необхідно зазначити, що початково провідним центром упровадження новітніх комп’ютерних розробок був регіон в штаті Каліфорнія, США, всесвітньо відомий як Silicon Valley).