Фізика/ 2. Фізика твердого тіла
Шалигін О.В., Калінков О.Ю., Тіщенко В.М., Берегова О.М.
Кафедра фізичної і колоїдної
хімії, Одеська національна академія харчових технологій, Канатна 112, м. Одеса,
65039
Захисні
властивості плівок–покриттів з міді на поверхні конструкційних сталей
Якість катодних захисних плівок-покриттів визначається
пористістю плівки, розмірами пір, залишковими внутрішніми напруженням та
інтенсивністю протікання корозійних процесів в порах – осередках локальної
корозії. Товщина, пористість і геометрія пір – є функцією технологічних
параметрів конденсації і залежить від таких показників як тиск і температура в
конденсаційній камері, температура основи, інтенсивність та час охолодження, і
т.д. При постійному тиску, маса конденсованого матеріалу й товщина плівки
визначаються часом конденсації. Розміри пор, більшою мірою, залежать від
температурних режимів конденсації й темпу охолодження конденсату [1].
Сучасні уявлення про характер та
інтенсивність розвитку процесів на поверхні захисних плівок-покриттів
дозволяють розглядати електрохімічні процеси, що протікають при розчинені
матеріалу підкладки, як локальні. За своєю природою вони нагадують розвинення
бітенгів на поверхні металевого зразку, що кородує.
Апріорно-емпіричний підхід, який запропоновано
в роботі [2], передбачає побудову математичної моделі, що базується
на концепційних уявленнях про розвиток локальних процесів на поверхнях
металевих матеріалів.
В цій роботі використано математичну та
фізико-хімічну моделі які відображають характер локальних процесів і пов’язують
мікропараметри процесів з загальними макрохарактеристиками. В якості об’єкту досліджень було
вибрано складну електродну систему: мідна плівка-покриття – основа. Роль
останньої виконувала конструкційна сталь 3. Крім того інтегральний аналіз макропараметрів, ми розглянули як критерій порівняльної
оцінки протекційних властивостей плівки-покриття з міді та хрому [2].
Технологія нанесення плівок, в параметричному розумінні, передбачалась
однаковою [1].
Зроблено акцент на характері розвитку
процесів не тільки за електрохімічним, а
і за механохімічним механізмом.
Розрахунок окремих параметрів, що
фігурують в рівнянні здійснювали за методикою [2, 3].
Ми використовували функцію, що дозволяє розраховувати значення струмів, що
стікають з окремого осередку для плівок-покриттів з відповідними геометричними
параметрами: товщиною та діаметром пір.
Експериментальна методика,
що дозволяє оцінити значення катодного
струму у вершині пори була розроблена на підставі методики, описаної в [4].
В якості параметра, що характеризує якість захисних покриттів, ми розглядали значення струмів мікрогальванічних осередків, з урахуванням їх кількості на одиниці площі поверхні, та за гравіметричними даними (див. табл. 1).
Таблица 1 – Показники
захисної ефективності покриттів з хрому та міді різної
товщини
Товщина
плівки, mm |
Мідь |
Хром |
||||
I0
×107, A |
m×1010, kg/m2h |
mg×1010,
kg/m2 h |
I0
×107, A |
m×1010, kg/m2h |
mg×1010,
kg/m2 h |
|
10 |
6,8 |
32 |
13,6 |
4,2 |
29 |
10 |
20 |
8,4 |
26,1 |
9,6 |
6 |
21,1 |
7,8 |
30 |
11,8 |
21,1 |
7,2 |
7,5 |
17,9 |
6,4 |
40 |
14,5 |
18,3 |
5,8 |
10,1 |
14,2 |
4,7 |
Деяка різниця між розрахунковими значеннями вагових втрат та результатами гравіметричних досліджень можна пояснити тим, що швидкість розчинення основи (аноду) змінюються в часі. Крім того ураховували зміну пористості, в функціональному розумінні, в часі [5]. Для всіх осередків швидкість, як правило, зменшується і досягає якогось стаціонарного значення, тобто настає, так званий, стаціонарний режим розчинення матеріалу основи. А для окремих осередків анодний процес іноді повністю згасає і швидкість розчинення основи може дорівнювати 0.
Модель і методика, що запропоновані нами, дозволяють здійснювати порівняльний аналіз захисних властивостей плівок-покриттів з різних матеріалів, що нанесені на однакові основи. Порівняльний аналіз не лише в рамках одного виду покриття дозволить вибрати матеріал для виготовлення покриття для захисту основи в різних експлуатаційних умовах.
Література:
1. Костржицкий А.И.
Многокомпонентные вакуумные покрытия /А.И. Костржицкий, О.В. Лебединский. – М.: Машиностроение, 1987. – 208 с.
2. Шалыгин
А.В. Оценка защитных свойств катодных покрытий / А.В. Шалыгин, А.Ю. Калинков, В.Н. Тищенко // Матер. междунар. конф. «Эффективность
реализации научного ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях»,
12–16. 02. 2007. Славское.
– С. 202.
3. Калинков А.Ю. К вопросу о
количественной оценке коррозионных разрушений стали в порах катодных покрытий /
А.Ю. Калинков, А.И. Костржицкий, А.Д. Соколов // Проблеми техніки. – 2002. – № 2. – С. 32-42.
4. Розенфельд И.Л. Новые методы исследования
локальной коррозии/ И.Л. Розенфельд, И.С. Данилов// Cб. науч. трудов./ Новые методы исследования коррозии металлов.
– М.: Наука, – 1973. –С. 198-203.
5. Наумова Е.М.
Корозійно-електрохімічні характеристики тонких іонно-плазмових покрить на сталі
в нейтральних середовищах / Е.М. Наумова, А.І. Костржицький,
О.Ю. Калінков // Фізика і хімія твердого тіла. –
2001. – № 4. – С. 673-679.