Петровець О.Ф., студент групи ПБ-34

юридичного факультету Національної

академії державної податкової служби України.

Науковий керівник – Гаркуша С.В., старший викладач

кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності НАДПСУ

Реалізація адміністративної реформи

в податковій сфері

Адміністративна реформа в Україні, на думку багатьох науковців і практиків, має сприяти подоланню недосконалостей процесу динамічного розвитку громадянського суспільства, формуванню демократичної, соціальної, правової держави.

Положення Концепції адміністративної реформи стосуються і діяльності податкових органів нашої держави. Тому актуальним і важливим на сьогодні є питання вдосконалення структури органів державної податкової служби України на фоні адміністративної реформи, адже податкові органи є структурними елементами системи державного управління.

Реалізацію зазначеної вище концепції щодо державного управління у сфері оподаткування, на нашу думку, необхідно здійснювати з урахуванням положень державної податкової політики, тобто в її рамках. Це в свою чергу дасть можливість у процесі реформування системи та організаційної структури державних податкових органів врахувати особливості їх організації та функціонування.

Відомий вчений В.Д. Базилевич дає наступне тлумачення державної податкової політики: «Державною податковою політикою є організована і цілеспрямована діяльність органів законодавчої та виконавчої влади, яка здійснюється ними безпосередньо чи опосередковано щодо засобів, методів і форм організації системи мобілізації податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших цільових фондів, а також їх правову регламентацію»[2, с.74].

Існує ряд практичних проблем щодо реалізації державної податкової політики, найактуальнішою з яких є саме недосконалість системи державних податкових органів. Тому вдосконалення системи державних податкових органів має стати одним з пріоритетних напрямків державної податкової політики України[5, с.52].

Існуюча сьогодні система органів державної податкової служби України та її організаційна структура були сформовані відповідно до адміністративно-територіального поділу країни, де кожна з областей має свою власну підсистему органів державної податкової служби. Одним з недоліків такого принципу формування системи податкових органів є нехтування питомою вагою податкових надходжень відповідної області в загальному обсязі податкових надходжень до Державного бюджету України, чисельністю населення в ній, кількістю зареєстрованих платників податків[3, с.87].

Так наприклад, загальна чисельність населення в Волинській, Тернопільській, Рівненській, Кіровоградській і Чернівецькій областях прирівнюється лише до чисельності однієї Донецької області. Кількість зареєстрованих платників податків у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Київській областях становить 35 відсотків від загальної кількості платників податків в Україні[1, с.16].

Вирішення такої ситуації можливе шляхом переходу від нині діючої адміністративно-територіальної побудови структури органів державної податкової служби на регіональному рівні до створення податкових округів. Така модернізація передбачає територіальне об’єднання декількох підсистем державних податкових органів у межах областей, що мають близьке географічне розташування, подібні галузі народного господарства.

Об’єднання податкових інспекцій та створення податкових округів дозволить скоротити витрати на утримання органів державної податкової служби, вдосконалити організаційну структуру, поліпшити податковий контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства і таким чином збільшити надходження платежів до бюджету України. Також це дасть змогу врахувати наступні фактори: кількість зареєстрованих платників податків, чисельність населення, економічний розвиток адміністративно територіальних одиниць та ін.

Отже, створення податкових округів та скорочення штату працівників податкових органів буде сприяти спрощенню структури органів державної податкової служби, зменшенні кількості керівного складу, що призведе до скорочення державних витрат та утримання органів державного управління у сфері оподаткування. Реалізація зазначених напрямів податкової політики має також забезпечити більш ефективну роботу державної податкової служби України, дозволить сконцентрувати трудові, фінансові ресурси податкових органів, поліпшити рівень планування місцевих органів податкової служби. Тому вдосконалення структури органів державної податкової служби України повинно бути пріоритетним напрямом державної податкової політики і реалізовуватися в контексті адміністративної реформи. Поряд з цим особливу увагу потрібно зосередити на відповідності структури обласних державних податкових адміністрацій, кількості платників податків, кількості населення, питомій вазі податкових надходжень.

Вирішення вищезазначених питань буде сприяти вдосконаленню діяльності органів державної податкової служби і, разом з тим, будівництву дійсно соціальної, незалежної, демократичної та правової України.

Література:

1. Азаров М.Я. Адміністративна реформа в податковій сфері / Матеріали науково-практичного семінару «Адміністративна реформа в податковій сфері» 16.02.2000 – Київ. – С.49.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навч. Посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. – К.: Атака, 2002. – С.368.

3. Дяконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наукова думка, 1997. – С.122.

4. Концепція адміністративної реформи в Україні, затверджена Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. – С.32.

5. Розпутенко І.В. Податкова політика і економічні реформи / Навч. посібник. – К.: Видавництво УАДУ, 1996. – С.119.