История / 2. Общая история

Бандур Є. О.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Рівень розвитку підводної археології в Україні

Як галузь науки підводна археологія достатньо молода. Вона неодноразово змінювала методи дослідження, що пов’язано з удосконаленням технічних засобів для занурень [5]. Дослідження теми досить актуальне, адже робота надає інформацію про стан підводної археології в Україні на сьогодні.

Мета роботи: визначити рівні, на яких проводяться дослідження з підводної археології в Україні та охарактеризувати результати діяльності на цих рівнях.

Дослідниками підводної археології були А. Зібе, Ж. Кусто, Е. Ганьян, В. В. Коноваленко, Я. А. Кротов, С. О. Воронов, С. Д. Крижицький, В. В. Назаров, А. Шиянова та багато інших. Їхні наукові праці присвячені визначенню сутності підводної археології, різних методик дослідження та вплив різних чинників на стан підводних археологічних пам’яток.

Розглядаючи історію підводних морських досліджень в Україні, доцільно згадати внесок у цю галузь Радянського Союзу. Вже на початку 1970-х рр. в СРСР було побудовано спеціалізовані атомні підводні апарати, універсальні для морських технологічних, біологічних, геологічних та інших видів дослідження, які потрібно проводити в комплексі. А 1974 р. такі апарати почали використовувати в Україні, що дало змогу перейти на новий рівень досліджень: почали готувати професійних гідронавтів, створили спеціалізований підрозділ (відділ підводних геологічних досліджень), проводили більше експедицій. Після розпаду СРСР для української науки настали важкі часи, виникла потреба переоцінити науковий потенціал та вивести наукові дослідження на якісно новий рівень, який би відповідав сучасним вимогам [2].

1918 р. в Україні відкрився Київський археологічний інститут, що з часом одержав назву Інституту археології НАН. Основна його діяльність — вивчення археологічних пам’яток, висвітлення історії України, охоронні археологічні дослідження в зонах новобудов. 2004 р. в Україні Інститут археології НАН створив провідну наукову організацію з підводної археології — Департамент підводної спадщини.

Науковці зробили великий внесок у розвиток і становлення української школи технічного забезпечення проведення підводних розкопок. В ході досліджень впроваджено використання підводної робототехніки та міні-підводних човнів. В результаті дослідження підводних пам’яток у науку введено нові методи консервації та реставрації. Серед їхніх здобутків: вони вперше дослідили шельф Чорного моря на глибині 140 м, довели існування на дні Чорного моря пам’яток всесвітньої історичної цінності [1].

1990 р. виник Центр підводної археології (на основі об’єднання археологів Київського державного університету імені Т. Шевченка та ТСОУ). На сьогодні в роботі Центру беруть участь не тільки студенти, викладачі й працівники університету, а й чимало його випускників, працівники багатьох організацій та підприємств м. Києва, Дніпропетровська, Донецька та інших міст України, підводники з Росії, Білорусі та інших країн СНД, а також дайвери-науковці з США та країн Європи. Вони витрачають свій час та свої кошти, щоб зробити нові історичні відкриття для історії. За роки його існування було проведено масу експедицій. 1997 р. досліджено античний Херсонес. Влітку 200 року було продовжено обстеження між мисами Ай-Фока та Меганом, що дало змогу поповнити скарбницю знахідок з історії середньовіччя цього регіону (морської торгівлі й експансії на прилеглі до моря території середньовічного Криму північно-італійських республік). 2003 р. досліджувалася бухта Судак-Лимен, де було виявлено піфоси, амфори, столовий та кухонний посуд, скляні вироби. 2005 р. наукова експедиція досліджувала залишки затонулого в ХІІІ ст. судна й вела археологічні розвідки шельфу Південно-Східного Криму. Дуже цікавими для дослідників були знахідки великих фрагментів поливної кераміки [3]. Загалом, внесок у підводну археологію цього Центру є неоціненним.

У МДЦ «Артек» діє унікальна програма «Дитяча академія підводної археології», яка надає можливість отримати профільну підготовку з курсу підводної археології та реставрації. З дітьми проводиться серія лекцій та практичні заняття на кораблі з використанням глибоководної техніки та збір пам’яток в гроті Пушкіна. У цій нелегкій справі дітям допомагають такі науковці, як С. Воронов, О. Воронова, А. Шиянова [4].

Підводна археологія досить складна, оскільки кожна пам’ятка підводної культурної спадщини має властиві тільки їй гідрологічні умови місцезнаходження і антропогенний вплив. З огляду на ці фактори, дослідження кожної пам’ятки є унікальними, специфічними і можуть бути зведені до єдиних методичних правил підводних досліджень лише умовно. Однак, коли це можливо, слід максимально дотримуватися методики польових археологічних досліджень наземних пам’яток античного періоду. На основі досліджень Ольвії та на Акрі археологи сформулювали низку рекомендацій, серед яких: під водоймами погана видимість, того треба визначити найкращий час для досліджень; занурення мають контролювати досвідчені аквалангісти за допомогою радіо чи відео зв’язку, оскільки роботи на глибині перших 10 м найскладніші; слід дотримуватися правил проведення археологічних розкопок; гідрокостюм потрібно обирати відповідно до умов експедиції; роботи на об’єкті мають розпочатися з археологічних розвідок; перед початком розкопок необхідно провести фотофіксацію місця роботи, зйомку топографічного плану пам’ятки чи прилеглої до розкопу території з прив’язками до узбережжя; розкопки дна слід проводити пошарово, відзначаючи стратиграфію донних нашарувань (в основному залучаються ежектори) [5].

Такі рекомендації свідчать про те, що дослідження під водою — непроста й відповідальна робота, яка потребує високої кваліфікації та складної техніки. Тобто — про високий рівень розвитку цієї галузі науки.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що в Україні спостерігається помітна увага до підводної археології. Формуються різні наукові центри. Зокрема, на території України існує Департамент підводної спадщини, яка має високе технічне оснащення та кваліфікованих працівників. Центр підводної археології має дещо простішу техніку, в ньому працюють не тільки досвідчені науковці, а й, наприклад, студенти. І на останньому місці за можливостями «Дитяча академія підводної археології», в якій дослідження проводять діти під керівництвом кваліфікованих людей. Розробляються нові методи дослідження, проводиться все більше експедицій.

1. Департамент підводної спадщини Інституту археології НАН України : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Департамент_підводної_спадщини_Інституту_археології_НАН_України

2. Половка С. Г. Підводний науково-дослідний флот України : [Електронний ресурс] / Половка С. Г. — Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/pidvodniy-naukovo-doslidniy-flot-ukrayini

3. Центр Підводної Археології при кафедрі археології та музеєзнавства факультету історії Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.diver.univ.kiev.ua/about_us.htm

4. Дитяча академія підводної археології : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.artek.org/ua/artek/dityache_akadem_ya_p_dvodno_arheolog_/index.php

5. Вахонєєв В. В. Особливості підводних археологічних досліджень античних городищ (методичні рекомендації з досвіду робіт в Ольвії та на Акрі) : [Електронний ресурс] / Вахонєєв В. В. — Режим доступу : https://www.academia.edu/4244337/Особливості_підводних_археологічних_досліджень_античних_городищ_методичні_рекомендації_з_досвіду_роботи_в_Ольвії_та_на_Акрі_