Филологические науки / Актуальные проблемы перевода

К. пед. н. Вощевська О.В., студента філологічного факультету Бабич У.Д.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Особливості вживання інтернаціоналізмів та псевдоінтернаціоналізмів при перекладі з англійської на українську мову.

Іноземна мова, зокрема англійська, є основним засобом міжнародного спілкування. Починаючи з давніх-давен, всі стосунки між державами підтримувались за безпосередньою допомогою так званих “товмачів”, які були одними з найосвіченіших членів свого суспільства. Але аж до останнього століття переклад був справою дещо інтуїтивною. Ситуація певним чином змінилася наприкінці першої половини ХІХ століття, коли інтенсивний розвиток комп’ютерних технологій уможливив статистичну обробку великої кількості даних. На сьогодні існують певні алгоритми перекладу, які спираються на теорію перекладу та її термінологічний апарат.

Переклад визначається як один з видів мовленнєвої діяльності, що зводиться до процесу передачі думок, висловлених однією мовою засобами іншої. Іншими словами, це процес взаємодії двох мов. Нам відома велика кількість вчених, які займалися вивченням теорії перекладу, наприклад Ю.А. Найда, В.С. Виноградов, Я.І. Рецкер, В.Г. Гак та інші, проте досі існують суперечливі питання.

Останнім часом збільшилася увага до проблеми перекладу інтернаціональних і псевдоінтернаціональних слів, що з'явилися в сучасній англійській і українській мовах у зв'язку з збільшенням міжнародних контактів і все більш зростаючою інтеграцією у світове співтовариство.

Метою дослідження: є виявлення інтернаціональних і псевдоінтернаціональних слів, дослідження як саме “хибні друзі перекладачa” впливають на процес перекладу текстів, прослідкувати джерела виникнення інтернаціональної і псевдоінтернаціональної лексики, вказати на можливі способи її перекладу, а також показати найбільш типові помилки при використанні і передачі таких слів засобами іншої мови.

Проблемою “хибних друзів перекладача” займалися багато вчених – лінгвістів, а саме Акуленко В.В., Погорєлова Р.В., Аникин А.В., Апресян Ю.Д., Арнольд И.В., Бархударов Л.С., Влахов С., Флорин С., Гальперин И.Р., Корунець І.В, Дайненко Л.А.,Тарануха Л.А., Жданова И.Ф., Вартумян Э.Л., Золотогоров В.Г., Карабан В.І., Черноватий Л.М., Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов Г.Д та інші.

Словниковий склад більшості мов світу містить значну кількість слів, спільних для двох або декількох мов. Наявність спільних слів у мовах викликана певними історичними причинами – загальним походженням деяких мов, побутовим і культурним спілкуванням народів, що говорять різними мовами. Багато європейських мов, при позначенні нових понять, що виникають у зв'язку з появою нових суспільних відносин і розвитком науки і техніки, широко використовували слова запозичені з грецької та латинської мов.

До інтернаціональної лексики відносяться слова, що мають схожу форму і однакове значення в різних мовах.

Інтернаціоналізми – це такі мовні одиниці, котрі запозичені з одного і того самого джерела не менш ніж трьома генеалогічно різними мовами в такій самій або подібній формі і мають ідентичне значення. Інтернаціоналізми можуть бути не тільки словами і фразами, але також і морфемами – префіксами, суфіксами або навіть закінченнями, не говорячи про кореневі морфеми: “fond”–“фонд”, ”gas” – “газ”, ”lord” – “лорд”, ”park” – “парк”, ”smog” – “ смог” та багато інших [7]

Головною характерною рисою справжніх інтернаціоналізмів є семантична особливість. Лексична ідентичність і орфографічна подібність в мові з якої здійснюється переклад і у всіх мовах на які перекладається дане слово, залишається незмінною.

Незважаючи на велику кількість справжніх інтернаціоналізмів існує ще одна група інтернаціональної лексики, яка називається перекладені або запозичені лексичні одиниці. Вони також мають загальну спільну структурну форму, але рідко є подібними в орфографічні чи звукові формі. Запозичені інтернаціоналізми є в основному різними термінами, що позначають наукові і технічні поняття: “brake” – ”гальмо”, “citric acid” – ”лимонна кислота”, “lead oxide” – ”окис свинцю”, “specific gravity” – ”питома вага”, “surplus value” – ”додана вартість”, “non-conducting” – ”непровідність”, “agreement”– ”узгодження”, “government” – ”керування”, “juxtaposition” – ”прилягання” [3].

Окрему підгрупу справжніх інтернаціоналізмів складають прислів’я, приказки, сталі фрази, що вживаються в їхній іноземній формі (тут домінує латинське, французьке, англійське, німецьке походження). Завдяки столітньому вживанню вони стали звичними словами, які відносяться до барбаризмів: “status in statum” – “держава у державі”, “repetetio est mater studiorum”(Lat.) –”повторення” – “мати навчання”, “finite la commedia”(Ital.) – ”настав кінець”, “da ist der Hund begraben”(Germ.) – ”ось де собака заритий”, “O.K., all right”(Engl.) – ”усе гаразд”,”c’est la vie”(Fr.) – “таке життя”. Кількість цих інтернаціоналізмів є практично незмінною. Це тому, що ці ідіоми проникли в різні мови через схоластику, літературні і культурні джерела.[4, С. 28- 145]

Інтернаціональні слова потрапляють в ту або іншу мову або завдяки запозиченню з іншої мови, або внаслідок того, що дві дані мови запозичували відповідне слово з якої-небудь третьої мови (наприклад, з латинської або грецької). Так, слова “accumulator”, “alpha”, “alphabet”, “ampere”, “atlas”, “atom”, ”banjo”,”barbarism”, “benzol”, “billiards”, “bulldog”, “cafeteria”, “caravan”, “catastrophe”, “chaos”,”demagogue”, “dynamo”, “economic”, “electric”, “element”, “energy”, “film”, “kodak”, “legal”, “minimum”, “philosopher”є загальнозрозумілими не тільки для осіб - носіїв англійської мови, але і для тих, у кого рідна мова інша. Це досягається за рахунок інтернаціонального характеру вказаних слів. [5, С. 54-67]

За ступенем поширення в англійській і українській мовах інтернаціональна лексика займає чільне місце, і її переклад має свої особливості.

Сприймаючи вираз як одне ціле, перекладач сприймає в складі цього цілого і значення, і форми складових одиниць. Це і відображується в підвищеній увазі, в його мові до лексичних одиниць, які подібні за формою або за функціями з одиницями оригіналу, тобто інтернаціоналізмами.[2, С.99-107]

Слід зазначити, що у більшості перекладів не вдається повністю уникнути семантичних кальок, які сприймаються як інновації і компенсуються в контексті. “Кооперація”, “співробітництво” – “cooperation”, “лідер” – “вождь”, “керівник”, “начальник” – “leader”, “ординарний” , “звичайний” – “ordinary”, “прогрес”,” успіх” – “progress”, “резиденція”, “дім”, “житло” – “residence”, “сентиментальний”, ”емоційний” – “sentimental”, “шок”, ”удар”, “сильне переживання” – “shock” , “еквівалентний”, рівноцінний” – “equivalent”. [1, С. 149- 153]

Псевдоінтернаціоналізми – це слова вихідної та цільової мов, які значною мірою збігаються за графічною або звуковою формою, але мають різні значення. Такі слова ще називають “фальшивими друзями перекладача” через те, що перекладач може хибно сприйняти подібність форм певних двох слів за подібність і їхніх значень.

В області лексики “хибні друзі перекладача” не тільки дезорієнтують перекладача, але деколи можуть вводити в оману і фахівця-філолога (зокрема лексикології, перекладача-професіонала, викладача). Існує багато псевдоінтернаціональних слів, або “хибних друзів перекладача” (англійською мовою для таких слів запозичується французький вираз “faux amis” – хибні друзі). Псевдоінтернаціоналізми в українській та англійській мовах можуть мати схоже написання і вимову, але абсолютно різне значення, наприклад “resin” – це “смола”, а не “резина”, “troops” – це “війська”, а не “трупи”,“ artist” – це “художник”, а не “артист”, “colon” – це “двокрапка”, а не “колонна”, “familiar” – це “відомий”, а не “фамільярний”, “magazine” – це “журнал”, а не “магазин”, “data” – це “дані”, а не “дата”, “physique” – це “статура”, а не “фізик”. Складнішими випадками є ті англійські «хибні друзі перекладача», які лише в одному або двох значеннях співпадають з українськими словами, але розходяться в інших. До таких слів відносяться: authority влада рідше - авторитет; aggressive енергійний, наполегливий, а не лише агресивний; balance сальдо, залишок, а не лише баланс; cabinet мебельна секція, а якщо і “кабінет”, то “міністрів”, тобто уряд; camera фотоапарат, рідше - камера; concrete бетон, а не лише конкретний; contribution вклад, рідше - контрибуція; control управляти, а не лише контролювати; credit заслуга, а не лише кредит; dramatic вирішальний, а не лише драматичний; figure рисунок, цифра, а не лише фігура; intelligence розвідка, а не лише інтелект и ум; interest процент (в банку), а не лише інтерес; international міжнародний, інтернаціональний; liberal гуманітарний (про освіту), а не лише ліберальний; mark метка, пляма, марка, але не поштова; momentum інерція, поштовх, а якщо момент, то важливий, пам’ятний [6].

Щоб випадково не стати жертвою фальшивих друзів перекладача, перекладачі-початківці повинні знати якомога більше псевдоінтернаціоналізмів, а у разі невпевненості у точності перекладу подібних слів перевіряти відповідники за словником.

Знання такої лексики необхідне для правильного декодування текстів, найкращими способами передачі псевдоінтернаціоналізмів є: переклад через транскрибування або передача звукової структури, переклад за допомогою транскрибування, описовий переклад, переклад через синонімічну заміну.

Перекладачу слід надзвичайно уважно розглянути цю проблему тому, що незнання цих слів може призвести до серйозних непорозумінь, адже аналогії з рідною мовою часто є помилковими і в результаті цього переклад є невірним.

Література:

1. Аникин А.В. Англо-русский словарь по экономике и финансам. - С-Пб.: Эконом. школа 1993. – 592с.

2. Дайненко Л.А.,Тарануха Л.А. Основи перекладу.- К.: Ельга - Ніка- центр.2002.-203с.

3. Карабан В.І. Переклад з української мови на англійську./ В.І. Карабан. – Вінниця, Нова книга, 2003.- 608с.

4. Корунець І.В, Теорія і практика перекладу. / І.В. Корунець. - Вінниця. Нова книга, 2003. - 449с.

5. Рецкер Я.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. / Я.И. Рецкер, М.: 1982.-234с.

6. Харитончик З.А. Лексикология английского язика. - Мн: Выш. Шк. - 1992.-346с.

7. The Oxford English Reference Dictionary1, 2d edition, Oxford University Press, 1997.- 687с