Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Гаєва Ю.Г.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Впровадження служби оперативного контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Ознайомлення з діяльністю ряду промислових підприємств дозволяє говорити про наявність певного роду фінансових труднощів, пов'язаних із збутом продукції, з виплатою заробітної плати, з розрахунками з постачальниками. Дослідження мотивації виникнення подібних труднощів вказує на наявність негативних моментів, що мають місце на підприємствах. До них відносяться: низький рівень організації системи внутрішнього обліку і звітності, вживання недосконалих систем обліку витрат і методів обробки інформації, невідповідність інформації, що формується, цілям управління.

Для удосконалення організаційно-економічної механізму зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства пропонується впровадження служби оперативного контролінгу ЗЕД підприємства. Це надасть підприємству можливості отримання максимального економічного ефекту від здійснення ЗЕД.

На початковому етапі впровадження системи оперативного контролінгу на підприємство з метою удосконалення організаційно-економічного механізму ЗЕД буде достатньо включити в склад служби 3-4 співробітника, що вповноважені відповідальними посадовими обов’язками [1]. Початковий структурний склад служби контролінгу ЗЕД подано на рис. 1.

Перший етап впровадження підсистеми оперативного контролінгу полягає у вивченні цілей і пріоритетних напрямів розвитку підприємства з тим, щоб завдання контролінгу органічно підпорядкувати завданням підприємства, тобто досягненню кінцевої мети – отриманню максимального прибутку.

Рис. 1. Первинний структурний склад контролінгової служби ЗЕД

Другий етап впровадження підсистеми оперативного контролінгу включає

розробку системи координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів. Метою даного етапу є формування системи підконтрольних показників, здатних щонайкраще реагувати на будь-яких зміни в діяльності підприємства, його структурних підрозділів (центрів відповідальності) [2].

Третій етап впровадження підсистеми оперативного контролінгу визначає об'єм робіт пов'язаних з виявленням відхилень підконтрольних показників фактичних від планових. Мета даного етапу – формування внутрішньої, документації (звітності), що визначає місця виникнення відхилень, причини і винних в їх появі.

Четвертий етап впровадження оперативного контроілінгу характеризується особливостями функціонування системи внутрішнього документообігу на підприємстві, які передбачають поступальне просування звітів структурних підрозділів (центрів відповідальності) в єдиний контролінговий центр. Основна мета даного центру – визначення міри дії виниклих відхилень на заплановану величину кінцевого показника в цілому по підприємству. На підставі наявної інформаційної бази можливо і необхідне здійснення як подальшого так, попереднього і поточного контролю за виникненням відхилень. Це дозволяє виробити і надати керівництву інформацію про можливі позитивні і негативні тенденції розвитку виробничо-господарської діяльності підприємства [4].

У підсумку слід зауважити, що система контролінгу удосконалює роботу не лише в напрямку зовнішньоекономічної діяльності, а й діяльність всього підприємства в цілому, оскільки, взаємозв’язок всіх структурних підрозділів підприємства є дуже тісним.

Література:

1. Контроллинг – как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина /Под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Аудит ЮНИТИ, 1998. – 279с.

2. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: Пер. с нем. / Под ред. С.А. Николаевой. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 76с.

3. Миддлтон Д. Бухгалтерский учёт и принятие управленческих решений: Пер. с англ. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 408с.

4. Сухарева Л.А., Петренко С.Н. Контроллинг – основа управления бизнесом. – К. Эльга, Ника-Центр, 2002. – 208с.