Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Роль методики бюджетування

у створенні та функціонуванні підсистеми

Підсистема «Бюджетування», як і будь-яка інша підсистема системи управління підприємством, включає в себе наступні елементи: комплекси методичних, інформаційних, математичних, технічних та організаційних проектних рішень, потрібних для її створення та функціонування.

Провідне положення серед них займає методичне забезпечення підсистеми, яке являє собою сукупність керівних матеріалів, які визначають зміст бюджетування та регламентують порядок його здійснення на усіх рівнях управління підприємством. Практика переконливо свідчить, що ефективне введення функцій управління можливе тільки на основі глибокого вироблення методичних аспектів кожної конкретної функції, зокрема бюджетування. Потрібно відзначити той факт, що не всі функції управління підприємствами в однакової мірі забезпечені науково-методичними матеріалами. Досить повно забезпечена методичними матеріалами така функція, як облік, за якою наявні затверджені Міністерством фінансів України нормативні матеріали, які визначають порядок виконання вказаної функції на підприємствах.

Менше ніж інші функції управління методичними розробками забезпечене бюджетування, в області якого, умовно кажучи, практика усе більш «наступає на п’яти» розробникам його теоретичних основ.

Не дивлячись на те, що по питанням бюджетування надруковано велику кількість робіт та видані інструктивно-методичні матеріали, багато які із них за різних причин не забезпечують комплексного планування усіх сторін діяльності підприємства. Слабке теоретичне розроблення та недостатнє практичне використання конкретних методик здійснення функції бюджетування на різних рівнях управління підприємством відзначають багато які фахівці. На наш погляд, гальмом для розвитку бюджетування на підприємствах країни є недолік методик бюджетування. Методичні вказівки із бюджетування не можуть відновити цю прогалину, тому що вони не можуть охопити усіх питань бюджетування, з якими щодня зіштовхуються планово-економічні працівники на підприємствах.

Сучасні умови управління промисловими підприємствами, які характеризуються подальшим удосконаленням планування та послідовним впровадженням інноваційного розвитку, широким використанням економіко-математичних методів, поставили нові завдання перед теорією і практикою бюджетування. На наш погляд, самим важливим із цих завдань – створення для підприємств універсальних методичних матеріалів із бюджетування, які дозволяють планувати різні аспекти їх діяльності за певний період часу та відповідають вимогам, які висуваються до побудови ефективних систем управління.

Для вирішення вказаного завдання уявляється доцільним визначити, яке ж значення потрібно вкладати в саме поняття «методика» стосовно до функції бюджетування. Окремі пропозиції за цим питанням зустрічаємо у роботах багатьох авторів. Але, наш погляд, методика бюджетування повинна утримувати наступні складові елементи:

1) схему і послідовність розроблення бюджету;

2) підходи та методи бюджетування;

3) перелік організаційних етапів розроблення бюджетування;

4) способи отримання та оброблення інформації, яка використовується для бюджетування;

5) розподіл обов’язків із розроблення бюджетування.

Однак практика розроблення та використання методичних матеріалів із бюджетування показує, що це навіть дуже змістовне визначення змісту методики потребує уточнення. Уявляється, зокрема, що методика бюджетування повинна додатково включати в себе, по меншій мірі, ще три елементи:

- по-перше, об’єкти бюджетування;

- по-друге, цілі бюджетування, тобто визначення того, що і з якою ціллю повинне бути заплановано;

- по-третє, порядок використання отриманої інформації.

Тільки в цьому випадку, на наш погляд, методика буде всебічно охоплювати функцію бюджетування на підприємствах.

Як показує досвід створення методичного забезпечення підсистеми «Бюджетування» на підприємствах машинобудівної галузі, зміст методики бюджетування, її структура, передбачені в неї технічні рішення в основному визначаються трьома факторами: специфікою об’єктів управління; принципами організації управлінських систем; особливостями бюджетування як функції управління. У першому випадку на методику впливають об’єкти управління, в яких, на сам перед, знаходять своє відображення конкретні процеси постачання, виробництва продукції та її реалізації. У другому випадку на зміст методики впливають цілі та призначення системи управління в цілому, існуюча методологія виконання функцій обліку, аналізу і регулювання, у взаємозв’язку з якими здійснюється функція бюджетування. І в третьому випадку зміст методики багато в чому визначається особливостями безпосередньо функції бюджетування – його цілями, методами побудування та підходами організації процесу фінансового планування підприємств тощо.

Вплив перерахованих факторів веде до того, що створені для різних об’єктів управління методичні матеріали із бюджетування, з одного боку, мають яскраво виражені особливості, а з іншого – мають досить багато спільного у своєму змісті.

Роль методики бюджетування діяльності підприємств важко переоцінити, але особливо вона зростає в умовах створення ефективних систем управління підприємствами, подальшого поглиблення та трансформації ринкових процесів в економіці України. Удосконалення бюджетування веде до створення якісно нового механізму реалізації цієї функції, до розвитку підходів та методів здійснення фінансового планування. Тому в процесі організації бюджетування в системі управління підприємством більш за все відчувається потреба у всебічно обґрунтованих методичних матеріалах. Це пояснюється тим, що методика бюджетування дозволяє, з одного боку, встановити перелік планової інформації, потрібної для прийняття управлінських рішень, а з іншого боку – визначити потреби у вихідної інформації, яка потрібна для виконання відповідних розрахунків. Тобто методика надає можливість визначити інформаційний вихід та інформаційний вхід підсистеми «Бюджетування».

Відображаючи комплексно усі сторони та процеси виробничо-збутової діяльності підприємств, методика формує склад задач підсистеми «Бюджетування», визначає їх взаємозв’язки і послідовність вирішення, що забезпечує побудову моделі функціональної структури підсистеми.

Пропонуючи способи та прийоми дослідження різних аспектів виробничо-збутового процесу, методика тим самим дозволяє визначити алгоритми вирішення (принципові схеми розрахунку) задач підсистеми «Бюджетування». Надаючи рекомендації щодо використання результатів бюджетування, методика створює можливість вибору найбільш придатних способів та форм надання вихідної інформації підсистеми «Бюджетування».

При відсутності точних постановок планових задач методика є практично єдиним джерелом інформації для вироблення попередніх рішень в області технічного та організаційного забезпечення підсистеми «Бюджетування».

Таким чином, в узагальнення викладеного можливо сказати, що методика являє собою найважливіший елемент підсистеми «Бюджетування», який багато в чому визначає підсистему та характер рішень за іншими її елементами. Внаслідок цього очевидно, що розроблення, затвердження та передача методичних матеріалів із бюджетування підприємствам та організаціям, які проектують в системі управління підприємством підсистему «Бюджетування», повинне бути здійснене в першу чергу та передувати проведенню проектних робіт за іншими видами забезпечення підсистеми.