Дзюба О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Наукове забезпечення інноваційного розвитку підприємств хлібопекарної галузі України

Досягнення конкурентоспроможності нашої країни в умовах інтеграції в світове співтовариство потребує посилення інноваційного спрямування галузей економіки України. Інноваційна діяльність – це необхідна передумова економічного росту й підвищення конкурентоспроможності галузі регіону. Однією з складових інноваційної діяльності підприємств є запровадження саме технологічних інновацій.

Як і в інших галузях, у харчовій промисловості технологічні інновації – це діяльність підприємства, пов’язана з розробкою та впровадженням як технологічно нових, так і технологічно вдосконалених продуктів (продуктові інновації) та процесів (процесові інновації). Впровадження технологічних інновацій у харчовій промисловості стало пріоритетним завданням, оскільки від його вирішення залежить конкурентоспроможність вітчизняних продовольчих товарів на світовому та національному продовольчих ринках, міжнародне визнання і підтримання на перспективу іміджу країни як надійного імпортера якісних і безпечних харчових продуктів, успішне проходження нашої держави на шляху вступу до СОТ та інтеграції з ЄС. [3].

Головна ціль інноваційної діяльності підприємств хлібопекарної галузі – запровадження новітніх технологій зокрема, ресурсозберігаючих та енергозберігаючих, запровадження новітніх технологічних процесів, виробництво інноваційних видів продукції тощо.

Впровадження інноваційних розробок неможливе без наукового підґрунтя. Наукове забезпечення галузей промисловості – це не тільки запровадження новітніх технологій та устаткування, інноваційних видів продукції, а й цілий комплекс робіт з метрології, стандартизації та сертифікації продукції, а також запровадження систем управління якістю відповідно до міжнародних стандартів.

Проблеми інноваційного розвитку хлібопекарної галузі України відображені лише в окремих працях науковців, тоді як проблеми інноваційних шляхів розвитку базових галузей і національної економіки в цілому дістали широке відображення в літературних джерелах, та навчальній літературі.

Як підтверджує практика розвитку хлібопекарної промисловості використання наукових розробок дозволяє успішно вирішувати поточні та перспективні задачі та недоліки в організації сучасного виробництва.

За часів ринкових реформ інноваційній діяльності в країні приділялося не достатньо уваги, основні сили були направлені на здійснення реформ та створення ринкових механізмів. Результатом чого існуючий механізм взаємодії хлібопекарних підприємств з науково-дослідними організаціями порушений та вплив галузевої науки на виробництво майже відсутній.

Дослідження тенденцій розвитку вітчизняної економіки в цілому, і в тому числі хлібопекарної галузі, підтверджують об’єктивну необхідність державної підтримки інноваційної діяльності.

Здійснення відповідної державної інноваційної політики в харчовій промисловості, пов’язано з забезпеченням її інноваційного поступу за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки та формування виробничих систем нового покоління.[1]. Державною задачею є створення та підтримка існуючих різних інститутів підтримки інновацій, як приватних так і державних, які здійснюють фінансову, інформаційну, правову, консультаційну та іншу підтримку підприємств та організацій.

Не дивлячись на те, що підприємства намагаються займатися інноваційною діяльністю, забезпечення процесу нововведень на хлібопекарних підприємствах досить часто носить хаотичний характер. Розрив між наукою та виробництвом призводить до збільшення витрат на пошук необхідних спеціалістів та новітніх технологій. Це обумовлює необхідність розвивати інформаційну підтримку інноваційної діяльності, яка б забезпечувала консультування та надання інформації по всім питанням інноваційної діяльності галузі. На даний час майже єдиним джерелом інформації залишаються засоби масової інформації.

Для прогресивного розвитку техніки та технології хлібопекарного виробництва виникає необхідність запровадження заходів по фінансуванню наукових та експериментальних розробок шляхом формування галузевих фондів частково за рахунок обов’язкових відрахувань підприємств галузі, незалежно від форм власності та віднесенням цих витрат на собівартість продукції, а частково за рахунок держави.

В галузі на достатньо високому рівні мають бути сформовані інтегровані зв’язки сировинних, технологічних та інформаційних процесів, де наукові розробки інститутів та науково-дослідних організацій знайдуть своє застосування. Для прискорення розповсюдження таких умов в регіонах необхідно вирішити перш за все проблеми організаційно-правового характеру.

Необхідно змінити способи запровадження наукових розробок, перш за все шляхом доведення дослідних робіт до рівня, готового до практичного застосування на підприємствах. Що можливе тільки після перевірки в виробничих умовах, після вивчення ефективності на підприємствах, які вже використовували новітні технології та нову техніку.

Відсутність належної уваги до розвитку науки може необоротно загострити становище, викликати розриви в технологічних рівнях окремих секторів виробництва. За таких умов актуалізуються завдання збереження наукового потенціалу країни, його розгортання, а також формування механізмів трансформації наукових досягнень у показники економічної динаміки.[2].

Головними складовими наукового забезпечення інноваційної діяльності є кадровий, в тому числі науковий потенціал, фінансування наукових програм та матеріально-технічна та технологічна база. Проблемою підготовки кадрів залишається відсутність зв’язку між наукою і практикою господарювання, формальність наукових досліджень в більшості вищих навчальних закладах та наукових установах.

Науково-технічна політика в хлібопекарній галузі країни може бути сформована як система заходів по створенню умов для розвитку перспективної техніко-технологічної бази підприємств хлібопекарного виробництва, їх інтеграції з підприємствами суміжних галузей, впровадження інформаційних технологій, випуск асортименту виробів функціонального характеру, що задовольнять потреби населення. Підприємствам хлібопекарної галузі України необхідно надолужити відставання у науково-технічній сфері та забезпечити відповідні темпи розвитку.

Отже, достатня увага до наукового забезпечення інноваційного розвитку підприємств хлібопекарної галузі України дозволить хлібопекарній промисловості вирішити проблеми використання науково-технічного прогресу та розвитку галузі в сучасних умовах.

Література:

1. Бутник-Сіверський О., Шматкова Г. Стратегія інноваційного розвитку // Харчова і переробна промисловість. – 2007. – № 1. – с. 4-6;

2. Гончаров Ю., Касич А. Науковий потенціал як фактор розвитку інноваційно-інвестиційної системи України // Економіка України. – 2007. - № 3. – с. 42-51.

3. Крисанов Д. Інноваційний фактор розвитку харчової промисловості України // Економіка України. – 2007. - № 4. – с. 71-82.