Технічні науки/13. Охорона праці

К.с.-г.н., доц. Яковишина Т.Ф.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

Оцінка небезпечності підприємств Дніпропетровської області

Господарський розвиток індустріальних країн супроводжується зростанням небезпечних виробництв, яких за статистикою в Україні майже третина від загальної кількості. Дніпропетровська область за основними економічними показниками займає провідне місце в країні, а саме, тут виробляється 1,4 % валового продукту, 42,0 % - продукції чорної металургії, 14,0 % - продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, 18,1 % - електроенергії, 8,0 % - продукції машинобудування та інш., що загалом становить 11, 0 % національного доходу України. В структурі промисловості переважають галузі важкої індустрії: чорна металургія 44,8 % від валової продукції, машинобудування і металообробка – близько 24,0 %, харчова – 10,0 % хімічна та нафтохімічна промисловість – по 8,5 %. На території Дніпропетровської області видобувається 100 % марганцевої та 85 % залізної руд від загальнодержавної кількості [1].

Наявність на територіях мегаполісів підприємств вище наведених галузей створює небезпечну екологічну ситуацію, яка постійно погіршується через недбале природокористування, викиди та розсіювання забруднювачів в атмосфері, розповсюдження токсикантів в водному середовищі, накопичення шкідливих промислових та побутових відходів. Спричиняючи сукупну дію ці чинники не тільки призводять до порушення ландшафтів і деградації урбоекосистем, а також представляють значну небезпеку для здоров’я людини, насамперед працівників цих підприємств. Тому виникла необхідність встановити категорії небезпечності підприємств, що й було зроблено на прикладі Дніпропетровської області.

Визначення категорії небезпечності підприємств (КНП) проводили на підставі даних Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (2008) залежно від маси, виду та обсягу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, згідно з виразом:

КНП = ,

де: М_і – маса викиду і-тої речовини, т/рік;

ГДК_сд – середньодобова гранично допустима концентрація, мг/м³;

n – кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством і забруднюють атмосферу;

а – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю діоксину сульфуру.

Для І класу небезпечності – а = 1,7; ІІ – а = 1,3; ІІІ – а = 1,0; IV – a = 0,9.

За величиною КНП встановлювали небезпечність згідно табл. 1 [2].

Таблиця 1

Категорії небезпечності підприємств та граничні значення КНП

Категорія небезпечності	Значення КНП
І	≥ 10^8
ІІ	10^8 < КНП ≤ 10^4
ІІІ	10^4 < КНП ≤ 10^3
ІV	< 10^3

Основними забруднюючими речовинами викидів промислових підприємств Дніпропетровської області є тверді речовини, діоксид нітрогену, діоксид сульфуру та оксид карбону (близько 99,0 % від загальної кількості) (табл. 2). Розраховані значення КНП за цими речовинами коливались в широких межах, проте всі відповідали другій категорії небезпечності. В табл. 2 наведені результати відносно ступеня небезпечності, від Придніпровської ТЕС ВАТ “Дніпроенерго” – найбільш небезпечного об’єкта, до ВАТ “Дніпродзержинського коксохімічного заводу” з найменшим значенням КНП.

Таблиця 2

Категорії небезпечності підприємств Дніпропетровської області

Назва підприємства	Назва забруднюючої речовини	Частка викидів забруднюючих речовин		Значення КНП	Категорія
		усього викидів, т/рік^*	до загального обсягу викидів об’єкту, %^*
Придніпровська ТЕС ВАТ “Дніпроенерго”	тверді речовини	16303,721	22,3	1,75·10^7	ІІ
	діоксид нітрогену	14300,364	19,6
	діоксид сульфуру	41788,765	57,2
	оксид карбону	558,322	0,8
Криворізька ТЕС ВАТ ”Дніпроенерго”	тверді речовини	19961,641	14,0	1,63·10^7	ІІ
	діоксид нітрогену	12580,56	8,8
	діоксид сульфуру	109063,67	76,5
	оксид карбону	778,364	0,6
Металургійне виробництво ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”	тверді речовини	47366,139	23,5	9,63·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	9019,856	4,5
	діоксид сульфуру	10435,425	5,2
	оксид карбону	123426,53	61,3
ВАТ “Дніпров-ський метком-бінат ім. Дзержинського”	тверді речовини	18516,708	16,1	4,33·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	4751,408	4,1
	діоксид сульфуру	12191,784	10,6
	оксид карбону	77850,325	71,3
ВАТ “ІНТЕР-ПАЙП Нижньо-дніпровський трубопрокатний завод”	тверді речовини	246,65	1,9	2,53·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	3350,784	26,3
	діоксид сульфуру	548,879	4,3
	оксид карбону	7236,915	56,7
Гірничо-збагачувальний комплекс ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”	тверді речовини	17357,152	8,3	2,05·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	2468,068	1,2
	діоксид сульфуру	11117,548	5,3
	оксид карбону	178777,35	85,2
ВАТ “Південний ГЗК”	тверді речовини	29261,008	18,6	1,56·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	1836,428	1,2
	діоксид сульфуру	10377,17	6,6
	оксид карбону	116040,53	73,6
Коксохімічне виробництво ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”	тверді речовини	1295,651	16,1	1,17·10^6	ІІ
	діоксид нітрогену	1796,513	22,3
	діоксид сульфуру	2039,644	25,4
	оксид карбону	2545,74	31,7
ВАТ “Північний ГЗК”	тверді речовини	8168,447	43,9	9,67·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	1453,121	7,8
	діоксид сульфуру	2739,749	14,7
	оксид карбону	1848,114	9,9
ВАТ “Дніпро-петровський металургійний завод ім. Петровського”	тверді речовини	9256,48	42,1	6,62·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	1089,54	4,6
	діоксид сульфуру	803,587	3,7
	оксид карбону	10489,053	47,7
ВАТ “Нікополь-ський завод феросплавів”	тверді речовини	1436,821	4,8	2,99·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	620,707	2,1
	діоксид сульфуру	269,775	0,9
	оксид карбону	26447,088	89,1
ВАТ “Центра-льний ГЗК”	тверді речовини	2861,974	66,1	1,74·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	390,839	9,0
	діоксид сульфуру	66,341	1,5
	оксид карбону	836,334	19,3
ВАТ “Орджоні-кідзевський ГЗК”	тверді речовини	88,153	0,72	1,47·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	357,176	2,9
	діоксид сульфуру	379,028	3,1
	оксид карбону	11399,733	91,9
ВАТ “Дніпрококс”	тверді речовини	63,743	4,4	1,34·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	333,128	23,2
	діоксид сульфуру	438,799	30,6
	оксид карбону	437,233	30,4
ВАТ “Баглійкокс”	тверді речовини	164,174	13,5	1,15·10^5	ІІ
	діоксид нітрогену	295,573	24,4
	діоксид сульфуру	368,921	30,4
	оксид карбону	254,914	21,3
ВАТ “Дніпро-дзержинський коксохімічний завод”	тверді речовини	120,469	9,6	6,92·10^4	ІІ
	діоксид нітрогену	187,891	15,5
	діоксид сульфуру	448,755	35,9
	оксид карбону	452,336	36,2

Примітка: ^* - дані Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області

Здоров’я працівників промислових підприємств значною мірою визначається якістю атмосферного повітря. Наведені в табл. 2 речовини викликають порушення в організмі людини. Так, оксид карбону поступово накопичується в гемоглобіні, що потім перешкоджає надходженню кисню в кров. Високі концентрації цієї речовини можуть викликати важкі наслідки, навіть параліч серця. Діоксид сульфуру викликає загальне отруєння організму, яке проявляється у порушенні вуглеводного та білкового обміну, зміні складу крові, ураженні органів дихання, зниженні імунозахисних властивостей організму та підвищенні чутливості до інфекційних захворювань, порушенні обміну речовин, підвищенні артеріального тиску у дітей, ларингіті, коньюктивіті, риніті, бронхопневмонії, алергічних реакціях. При короткотерміновому впливі спостерігається подразнення слизової оболонки очей, утруднення дихання, нудота, головній боль. Працівники швидко втомлюються, в них слабшає пам'ять. Як наслідок підвищується рівень загальної захворюваності та смертності. Дихання отруйними парами діоксиду нітрогену може призвести до серйозного отруєння. Діоксид нітрогену викликає сенсорні, функціональні та паталогічні ефекти. Навіть при незначних концентраціях NO₂ людина відчуває його присутність, і хоча поріг чутливості зникає через 10 хвилин, проте зостається сухість в горлі. Діоксид нітрогену сприяє послаблення нічного зору – здатності ока адаптуватися до темноти. Ця речовина також підвищує опор органів дихання, тобто організм потребує збільшення зусиль на сам процес. У працівників під впливом високих концентрацій діоксину нітрогену частіше спостерігається катар верхніх шляхів дихання, бронхіти, запалення легенів. Тверді речовини (пил) можуть викликати пневмоконіози. В найбільшій мірі пил уражає органи дихання, шкіру та очі.

З вище викладеного слід зазначити, що за КНП всі проаналізовані підприємства відносяться до другої категорії небезпечності. І хоча в складі їх викидів переважають такі добре відомі речовини як діоксид сульфуру, діоксид нітрогену, оксид карбону, все ж вони є шкідливими для здоров’я працівників, можуть викликати різні захворювання і потребують екологічної оцінки.

Литература:

1. Экологические основы природопользования / Под ред. Н.П.Грицан. – Днепропетровск: ИППЭ НАН Украины, 1998. – 409 с.

2. Сухарев С.М, Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. Техноекологія та охорона навколишнього середовища. – Львів: “Новий Світ – 2000”. – 2008. – 256 с.