Математичні методи в економіці.

Краснова Т.Д., Національний університет державної податкової службиУкраїни, Мельник О.В., Національний університет державної податкової служби України , ЯкимчукТ. П., Криворізький економічний інститут ДВНЗ КНЕУ ім.Вадима Гетьмана

. Фінансово-організаційний механізм регулювання ринку корпоративних облігацій

Аналіз досвіду державного регулювання ринку боргових цінних паперів засвідчив, що регулююча діяльність держави повинна доповнювати саморегульований механізм, який не здатний справитися з проблемами ринку. Сучасний стан ринку корпоративних облігацій України характеризується низкою проблем, що потребують детальної уваги:

- функціонування ефективного механізму державного регулювання ринку корпоративних облігацій;

- залучення на ринок корпоративних облігацій більшого числа інвесторів і позичальників капіталу;

- побудова системи взаємовідносин між постачальниками і позичальниками капіталу на ринку корпоративних облігацій;

- зниження рівня ризиків як позичальників, так і інвесторів на
ринку корпоративних облігацій, відповідно до методів їх оцінки та способів управління ними.

Зупинимося на детальному розгляді вирішення проблем ефективного розвитку ринку корпоративних облігацій. Для поглибленого аналізу ринку корпоративних облігацій необхідно розглянути фінансово-організаційний механізм його регулювання та особливості формування цього механізму. Під фінансовим механізмом розуміється сукупність фінансових важелів і, закріплених в організаційно-правових формах, методів управління ними. Таким чином, ґрунтуючись на загальному визначенні фінансового механізму, можна дати визначення фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій як сукупності законодавчо встановлених фінансових і організаційних методів, що здійснюють вплив на функціонування ринку корпоративних облігацій.

Відповідно до наданого визначення механізму регулювання ринку корпоративних облігацій, авторами запропоновано його структуру (рис. 1), основними елементами якої виступатимуть: фінансові важелі (інструменти); фінансові методи, які представлені сукупністю способів використання фінансових важелів; нормативно-правове забезпечення; сукупність органів управління.

Рис.1. Фінансово-організаційний механізм регулювання ринку корпоративних облігацій.

Аналіз сутності корпоративних облігацій і запропоноване визначення фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій дозволяють зробити висновок, що при формуванні фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій необхідно враховувати чинники, які впливають на формування фінансово-організаційного механізму на державному та територіальному рівнях, а також на рівні саморегулювання (табл. 1).

Таблиця 1

Чинники, що впливають на формування фінансово-організаційного механізму на державному та територіальному рівнях, а також на рівні саморегулювання

Чинники, що впливають на державному рівні	Чинники, що впливають на територіальному рівні	Чинники, що впливають на рівні саморегулювання
Реальні потреби економіки в залученні підприємствами інвестицій Реальні потреби економіки в прискоренні процесів міжгалузевого перероз-поділу фінансових ресурсів Об'єм заощаджень організацій і громадян Рівень розвитку банківської системи Ступінь розвитку інфраструктури ринку цінних паперів	Реальні потреби територіальних підпри-ємств в залученні інвестицій на ринку цінних паперів Конкурентоспроможність облігацій регіональних підприємств-емітентів на ринку цінних паперів Рівень розвитку територіальних ринків цінних паперів Законодавство, що регламентує випуск та обіг корпоративних облігацій	Реальні потреби ринку цінних паперів в корпоративних облігаціях Сукупність чинників, що забезпечують допустимий рівень ризиків для інвесторів Рівень ринкової конкуренції Законодавство, що регламентує випуск та обіг корпоративних облігацій

Систему функцій органів регулювання ринку корпоративних облігацій пропонується поділити на три рівні. На державному рівні фінансово-організаційного механізму органи регулювання мають встановлювати:

- основні обмеження для емітентів при випуску облігацій;

- єдині вимоги до випуску корпоративних облігацій;

- порядок емісії цінних паперів, вимоги до державної реєстрації випусків цінних паперів і проспектів емісії, порядок розкриття інформації про цінні папери і їх емітентів;

- вимоги до діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, що здійснюють діяльність на ринку корпоративних облігацій;

- заходи адміністративної та кримінальної відповідальності емітентів за порушення вимог законодавства при розміщенні та обігу цінних паперів.

На територіальному рівні фінансово-організаційного механізму органи регулювання мають виконувати такі функції:

- створення та вдосконалення нормативно-правового забезпечення, що забезпечує регулювання ринку корпоративних облігацій в регіоні з урахуванням вимог державного нормативно-правового забезпечення;

- створення системи стимулювання виходу підприємств на ринок цінних паперів;

- розробка та впровадження організаційних методів залучення підприємствами коштів на ринку корпоративних облігацій;

- створення системи інформаційного забезпечення емітентів і інвесторів.

На рівні саморегулювання мають виконуватися такі функції:

- встановлення вимог до фінансового стану емітентів корпоративних облігацій, складу та порядку розкриття інформації про фінансово-економічний стан емітентів і про облігації, які випускаються ними;

- встановлення порядку здійснення операцій, розрахунків, засвідчення прав власності на корпоративні облігації;

- створення системи інформаційного забезпечення інвесторів.

Розглянувши особливості формування фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій, перейдемо до визначення чинників, які впливають на ухвалення рішень про операції на ринку корпоративних облігацій. З цією метою, на нашу думку, доцільно розділити їх на три групи: чинники макроекономічного рівня, чинники мотиваційних стимулів інвесторів і чинники мотиваційних стимулів емітентів (рис.2).

Під мотиваційними стимулами, що впливають на рівень розвитку фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій, ми розумітимемо стимули, які впливають на розвиток і обсяг ринку корпоративних облігацій в країні; під чинниками мотивації інвесторів – стимули, які впливають на рішення інвестора про здійснення інвестицій на ринку корпоративних облігації; під мотиваційними стимулами емітента розумітимемо стимули, що впливають на рішення емітента про здійснення емісії.

Рис. 2. Мотиваційні стимули прийняття рішень про проведення операцій на ринку корпоративних облігацій

Усе вищезазначене дає змогу зробити висновок, що чинники, які впливають на рівень розвитку фінансово-організаційного механізму регулювання ринку корпоративних облігацій, є визначальними в процесі формування фінансово-організаційного механізму регулювання цього ринку .

Фондовий ринок відрізняється високим ступенем саморегулювання за рахунок своєї конкурентної природи, тому регулююча діяльність держави повинна доповнювати саморегульований механізм, який не спроможний справитися з провалами ринку, що обумовлює складну структуру механізму регулювання ринку цінних паперів, що включає три підсистеми: пряме державне регулювання, яке здійснюється шляхом створення інституційно-правової бази та використання економічних методів прямого та непрямого регулювання; створення інститутів, що впливають на систему організацій саморегулювання ринку цінних паперів; оскільки основними суб'єктами фондового ринку є емітенти, то третьою підсистемою є внутрішньо корпоративний контроль і управління, які також повинні знаходитися у сфері впливу держави.

Література

1. Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. – 240с.

2. Шулековский В. Надзор за финансовыми рынками в Германии // Банковский вестник. – 2002.- № 10. – с. 34-37.

3. Eschweiler B. Bond market regulation and supervision in Asia // BIS Papers. – 2006. – Vol. 30. – p. 352-335.

4. Capulong, Ma. Virginita, David Edwards, David Webb and Juzhong Zhuang. Corporate Governance and Finance in East Asia // Manila: Asian Development Bank. – 2000.

5. Про оподаткування прибутку підприємства: Закон України від 24.12.2002р. №349-ІУ // Відомості Верховної Ради. – 2003. - №12, ст. 88.

6. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІУ, із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 37. - ст.308.