К.е.н. Карлик Ю.Ю., Бігдан М.Г.

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЕКСПОРТНИМИ КОНТРАКТАМИ

У статті: Висвітлено питання актуальності факторного аналізу обсягів реалізації продукції за експортними контрактами, виконання експортних угод за номенклатурними позиціями для продуктивного формування підприємством виробничої програми.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), експортні операції, факторний аналіз.

I. Вступ. Прагнення дістати прибуток більший, ніж усередині країни, спонукає фірми виходити на міжнародний ринок. Незважаючи на присутність чинника непевності в новому середовищі (нові конкуренти, мінлива ринкова кон'юнктура, коливання валютних курсів, політична нестабільність та ін.), підприємство прагне нарощувати свою присутність на світовому ринку.

Зовнішньоекономічна діяльність - форма торговельно-економічної міжнародної діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов'язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізацією спільних проектів, утворенням спільних виробничих, торговельних, транспортних структур з участю міжнародного фінансового капіталу, кредитів, інвестицій[3].

Міжнародну діяльність фірми найчастіше починають із налагодження експорту своєї продукції. Навіть фірми, які мають значні контракти в інших країнах і здійснили в іноземні підприємства великі інвестиції, як правило, продовжують експортувати свою продукцію заради досягнення визначених цілей.

II. Постановка завдання. Основною метою проведених в даній роботі досліджень виступає факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами, виконання експортних угод за номенклатурними позиціями.

III. Результати. Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об'єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб'єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни. До таких факторів можна віднести: нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн; відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природно-кліматичних умовах; відмінності в густоті заселення країн та в рівні загальної та фахової освіти населення[2].

Зважившись розпочати ЗЕД будь-яке підприємство має точно з'ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.

Позитивні сторони ЗЕД.

1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.

2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.

3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення внаслідок інфляції національної валюти.

4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Негативні сторони ЗЕД.

1. Конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції.

2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.

3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних та транспортних катастроф у зв'язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.

4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов'язань у зв'язку з політичними змінами в його країні[1].

Експорті операції - операції, пов’язані з вивозом товарів за межі митної території України, проданих іноземним покупцям, призначених для продажу на іноземних ринках або для переробки в іншій країні.

Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Авторами був здійснений факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами підприємства ВАТ «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» (табл. 1).

Факторний аналіз - метод дослідження економіки і виробництва, в основі якого лежить аналіз дії різноманітних чинників на результати економічної діяльності, її ефективність[3].

Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами. Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод. Бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на переробку давальницької сировини також підлягають аналізу. По-друге, існує проблема приведення (перерахунку) різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз.

Таблиця 1 - Аналіз структури продукції, реалізованої за експортними контрактами, тис. грн.

Показник	За минулий період (2007р)		За звітний період (2008р)		Відхилення абсол. (±)	Темп зростання
	сума	%	сума	%
Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	20485,4	100,0	20019,8	100,0	-465,6	97,7
Обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами, - усього	6013,5	29,3	885,7	34,4	+872,2	114,5
у т. ч. - за прямими експортними договорами - за бартерними угодами - на умовах консигнації - реекспортні поставки	3248,6 1565,8	15,9 7,6	3029,5 3047,0	15,1 15,2	-219,1 +1481,2	93,3 194,6
- переробка давальницької сировини	1199,1	5,8	809,2	4,1	-389,9	67,5

Дані з табл. 1 свідчать, що на тлі загального зменшення обсягів реалізації збільшились обсяги експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося значне зростання обсягів бартеру за рахунок зменшення обсягів переробки давальницької сировини та реалізації продукції за прямими експортними поставками.

Структурний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами автори доповнили факторним аналізом (табл. 2) за такою моделлю[4]:

(1)

де - обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами;

к – загальна кількість експортних контрактів за період;

- кількість іноземних покупців за відповідний період.

Таблиця 2 - Факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами

Показник	Одиниця виміру	За минулий період (2007р.)	За звітний період (2008р.)	Відхилення (±)
				абсол.	відносн.
1. Обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами	тис. грн.	6013,5	6885,7	+872,2	+0,145
2. Загальна кількість експортних контрактів	од.	21	16	-5	-0,238
3. Кількість іноземних покупців (замовників)	од.	14	12	-2	-0,143
4. Середня сума одного експортного контракту в періоді	тис. грн.	286,36	430,36	+144,00	+0,503
5. Середня кількість експортних контрактів на одного покупця (замовника)	од.	1,50	1,33	-0,17	-0,113

Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+872,2 тис. грн.) відбулася за рахунок:

1. Збільшення середньої суми одного експортного контракту:

₁ =430,361,5014=9037,5 тис. грн.

₁ =9037,5-6013,5=+3024,0 тис. грн.

2. Зменшення кількості експортних контрактів одного покупця (тобто зменшення активності покупців):

₂ =430,361,3314=8013,3 тис. грн.

₂ =8013,3-9037,5=-1024,2 тис. грн.

3. Зменшення загальної кількості покупців за період:

₃ =6885,7-8013,3=-1127,6 тис. грн.

Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції визначається як арифметичний підсумок:

=₁₊₂ +₃ =+3024,0-1024,2-1127,6=+872,2

З даних результатів можна зробити висновок, що дію фактора активності покупців можна вважати умовно-негативною, оскільки спостерігається загальне збільшення обсягів реалізації експортної продукції (тобто, більший обсяг поставок оформлено меншою кількістю контрактів). А зменшення кількості іноземних покупців має реальний негативний вплив на обсяги реалізації. Підприємству можна рекомендувати переглянути свою маркетингову політику і розробити заходи, спрямовані на залучення покупців.

На другому етапі аналізу авторами вивчається виконання експортних угод за номенклатурою продукції (товарів, робіт, послуг). Завданням аналізу є визначення впливу зміни структури та цін різних груп продукції (товарів, робіт, послуг) на загальний обсяг реалізації за експортними угодами (табл. 3).

Таблиця 3 - Факторний аналіз виконання експортних угод за номенклатурними позиціями, тис. грн.

Номенклатурна позиція	Обсяг експортної продукції, тис. грн.			Відхилення
	план	фактично в планових цінах	факт	загальне (гр.4:гр.2)	у т. ч. за рахунок зміни
					цін (гр.4:гр.3)	структури (гр.3:гр.2)
Культиватори	415,3	395,5	404,0	0,895	1,022	0,9523
Борони	358,6	345,8	345,8	0,964	1,000	0,9643
Плуги	47,8	45,4	46,1	0,964	1,022	0,9498
Усього	827,7	781,2	795,9	0,962	1,0188	0,9438

За результатами підрахунків визначаємо, що позитивний вплив на обсяги реалізації мав ціновий фактор. Фактор структури діяв негативно.

IV. Висновки. При формуванні підприємством виробничої програми необхідно врахувати, що проведений авторами факторний аналіз, що складався з двох етапів, виявив позитивні та негативні фактори, які залишають свій відбиток на експортній діяльності підприємства. Рекомендовано взяти напрямок по подоланню негативних чинників шляхом удосконалення маркетингової політики і розроблення заходів, спрямованих на залучення покупців. Це розширить експортні зв’язки та відкриє нові горизонти перед підприємством.

Література:

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: ИВЦ "Маркетинг", 2002 - 264 с.

2. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

3. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М, 2005. 479 с

4. Цветков Р. А., Карпухин С. В. Практика проведения расчетов во внешней торговле. - М., 2003.