ІСТОРІЯ

Вітчизняна історія

Гирич Ярослав Миколайович

Аспірант кафедри новітньої історії України Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Міські агломерації України: минуле і сучасність.

м. Київ, 03022

вул. Ломоносова 81, корп. 1, к.104

8 097 970 98 22

hyrych@ukr.net

Процес зародження міських агломерацій в Україні припав на 60-ті рр. минулого століття. Згідно даних Всесоюзного перепису 1970 р., на території УРСР нараховувалося вісім міст із населенням понад 500 тис. осіб, у яких проживало понад 28% міських жителів України[7,c.11-12]. Згідно статистичних даних, отриманих після проведення Всесоюзного перепису населення 15 січня 1959 р. таких міст було п'ять, і в них зосереджувалось трохи більше 21% міських жителів[2,c.152].

Важливою рисою процесу урбанізації стало зростання вглиб і вшир агломерацій, що стали провідною формою розселення, яка найбільше розвинулася в досліджуваний період. Структурно ж центр агломерації пов'язаний з периферією особливим видом міграції, що одержала назву маятникової. Вже наприкінці 1950-х років навколо найзначніших міст сформувалися міські агломерації, тобто системи розселення, що складалися з міста-центру і функціонально поєднаних з ним середніх і малих міст. Наприклад, київська агломерація у 1959 р. складалася з 16 міст, в яких проживало 1257 тис. осіб, харківська агломерація складалася з 38 міст, в яких проживало 1234 тис. осіб[4,c.71].

Упродовж 1959-1979 рр. сформувались основні агломерації УРСР, з’явились існуючі нині міста-мільйонери. Варто зазначити, що Київ досяг позначки в один мільйон мешканців у 1957 р.(в 1959-1106) [1,c.11], Харків – 1962-1963, Одеса – 1974. У 1976 р. населення столиці УРСР перетнуло межу в два мільйони населення, склавши таким чином 2 013 тисяч осіб[3,c.30]. Всесоюзний перепис населення 1979 р. зафіксував ще два українські міста з мільйонним населенням: Дніпропетровськ – 1 066 тис. осіб, Донецьк - 1 020 тис. осіб[2,c.34-37]. Отже, ще наприкінці 1970-х рр. склалась сучасна мережа міст-мільйонників.

Найвищі темпи урбанізації спостерігались у 50-60-х рр. ХХ ст., коли відбувалися процеси індустріалізації – значне рівня промислового розвитку країни. Міське населення швидко збільшувалось особливо упродовж 1960-х років – на 0.5 млн. осіб щорічно[6,c.39]. Відповідно зростала частка міських жителів, вже у 1960-х роках вона перевищила половину населення країни, повільно збільшуючись до кінця 90-х років[6,c.37-38].

Агломераціями прийнято вважати компактне просторове угрупування поселень, переважно міських, об’єднаних різноманітними інтенсивними зв’язками (виробничими, культурно-побутовими, трудовими, рекреаційними) у складну багатокомпонентну динамічну систему. Як цілісне територіальне соціально-економічне утворення міська агломерація виникає на базі функціонального і просторового розвитку міста-ядра або кількох ядер. Вчені розрізняють моноцентричну (наприклад Київська, Харківська, Одеська агломерації) та поліцентричну агломерації (Ужгород-Мукачево, Шепетівка-Славута-Нетішин, Ялта-Алушта-Алупка тощо). Перший тип є наслідком концентрованого зростання поселень навколо дуже великих міст. Серед причин виникнення агломерації вказується злиття кількох населених пунктів, часто у результаті екстенсивного розвитку територій, як наприклад Донецька агломерація, Горлівсько-Єнакіївська, Центрально-Луганська агломерація.

Донецько-луганське скупчення агломерацій в Донбасі розглядають як поліцентричну агломерацію-конурбанізацію, аналогічну «Рурштадту» в Німеччині. Іноді виділяють протоагломерації, сформовані не до кінця або не за усіма ознаками територіальні просторові утворення, як наприклад Запоріжжя, Миколаїв, Маріуполь, Вінниця, Черкаси, Полтава, Бердянськ і т. д.

Найбільша кількість агломерацій розташована на території Донецької області – 4, по у своєму складі мають Луганська та Дніпропетровська. Зараз виділяють 16 найбільших агломерацій в Україні: Київська, Харківська, Донецько-Макіївська, Дніпропетровська, Одеська, Криворізька, Львівська, Горлівсько-Єнакіївська, Центрально-Луганська (Алчевсько-Стаханівська), Краматорська, Південно-Луганська (Краматорська), Херсонська, Кременчуцька, Лисичанська, Шахтарська, Нікопольська. У 16 найбільших міських агломераціях України проживає біля 17 млн. осіб, 36% населення країни.

Литература:

1.Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 г. Украинская ССР . – М., 1963.
2.Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 г. Т.І. Численность населения СССР, союзных и автономных республик краев и областей. – М., 1972.

3.Киев. Энциклопедический справочник. – К., 1985.

4.Основы советского градостроительства. Т.1. — М., 1966.

5.Посацький Б.С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ-ХХІ ст.). – Львів, 2007.

6.Салій І. М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський аспекти. – К., 2005.

7.УРСР у цифрах в 1974 році. Короткий статистичний довідник. – К., 1975.