Наукова
конференція:
«Современные научные достижения»
(27.01-05 02. 2009 г.)
Секція:
«Медицина», підсекція
«Организация
здравоохранения»
Толочко В.М., Васілін В.Ю.
Національний
фармацевтичний університет, м. Харків
ОГЛЯД ДОСВІДУ СТРАХУВАННЯ У СИСТЕМІ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ НІМЕЧЧИНИ
Система медичного забезпечення у
Німеччині органічно пов’язана зі страховою системою. Медичне страхування є
обов’язковим і необхідне для службовців та робітників з річним прибутком не
більше 40000€, студентам, робітникам культурної сфери, безробітним,
пенсіонерам, військовослужбовцям і членам сімей застрахованих, що не мають
особистого прибутку. Всі, хто мають обов’язкову медичну страховку отримують
також і страховку по догляду.
Розрізняють передписані законом (gesetzliche Versicherung) і приватні (privat Versicherung) страховки. Про перші (до них входять страховки по безробіттю, обов’язковому пенсійному забезпеченню, по догляду,
медична, від нещасного випадку) турбується роботодавець. Він повинен утримувати
із валового заробітку співробітника страхові внески
і відраховувати їх. Представники вільних професій та безробітні повинні самі
турбуватися про важливі для них страховки. До того ж існує безліч приватних
страховок, які є суто добровільними [1,4].
Страховий внесок передписаних
законом страховок розраховується по рівню брутто-прибутку застрахованого. Всі,
хто працюють і отримують в місяць менш ніж 3862,50€, зобов’язані мати цю
страховку [3]. З січня 2009 року починає діяти у Німмечині нова страхова
реформа. За нею встановлюється єдиний страховий внесок у розмірі 15,5%. Раніше
він коливався у діапазоні 14-17%. Всього у розпорядженні лікарняних кас, що
займаються передписаним законом страхуванням, мають загальний фонд у розмірі
167 міл’ярдів €. Вони також мають отримати у 2009 році 100% фінансування. Тому
від них очікується підвищення рівня надання послуг зі збільшеними на 10
міл’ярдів € можливостями, краща опіка та турбота застрахованих [2].
Грошовий внесок приватних
страховок визначається з огляду на вік, стать, стан здоров’я людини та обраний
нею об’єм послуг. Переваги полягають у гнучкості страховок. Так, заявник,
виходячи із власних потреб і фінансових можливостей, обирає об’єм страхового
захисту, починаючи від основного, що відповідає передписаній законом страховці
і до VIP – патенту. Якщо персона на момент заключення
договору не має ніяких захворювань, то приватна страховка буде вигіднішою за
передписану законом. Хоча останні мають також деякі привабливі сторони. Це
стосується перш за все сімейного страхування. Так, всі члени сім’ї працюючого
заявника, що не працюють, автоматично також страхуються. Медична допомога при
обох випадках страхування принципово не відрізняється. Але велику різницю можна
спостерігати у рівні «премій» застрахованих. Лікарняні каси передписаних
законом страховок мають обмежений конкретний вибір лікарів, до яких
застрахований може звертатися. Оздоровче лікування (масаж, лікувальна
гімнастика і т. і.) як правило не оплачується. При перебуванні у лікарні
надається хворому багатоліжкова кімната, а не одномістна. На противагу цьому
турбуються приватні лікарняні каси про всі ці питання і оплачують подібні
послуги [5].
Висновок. Страхування
у Німеччині відіграє важливу роль у забезпеченні доступності медичної допомоги
різним прошаркам населення і заслуговує на увагу при створені таких систем в
Україні.
Література
1.
Versicherungen. Broschüre von Bundesverwalterugsamt. – Köln, 2009. – 213 s.
2.
www.abda.de
4.
www.bva.de