Моісєєва Ф.А., Шишина Л.Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

вдосконалення та підвищення рівня гуманітарної освіти в контексті болонського процесу

У сучасному світі розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури. Для України у культурно-цивілізованому аспекті європейська інтеграція – це входження до європейських культурних і політичних традицій.

Інтеграційний процес у галузі освіти полягає у впровадженні європейських норм і стандартів у вітчизняній освіти, поширення власних культурних і наукових здобутків у ЄС. Освітнє суспільство України зацікавлено діяти в усіх напрямках Болонського процесу. Організація навчально-виховного процесу у Донецького національному університеті імені Михайла Туган-Барановського відбувається за кредитно-модульною системою навчання відповідно до вимог Болонського процесу. Це спонукає вітчизняну вищу школу, зокрема ДонНУЕТ шукати засоби для трансформації та переорієнтації вищої освіти на загальноєвропейські цінності.

Європейський вибір України зумовлює потребу випускників вищих навчальних закладів в опануванні сучасних економічних знань, підвищення рівня економічної культури, володіння іноземними мовами, вміння творчо мислити й діяти в системі ринкової економіки, формування і розвиток національної свідомості. Враховуючи досвід вітчизняних науковців: О.Поршукової, Б.Ф.Мельниченка, Н.М.Лавриненка та інших, слід відзначити, що викладачі кафедри іноземних мов ДонНУЕТ працюють в напрямі вдосконалення гуманітарної освіти створюючи сучасні підручники, посібники нового покоління, а також у співробітництві з профілюючими кафедрами університету, беручи участь у дослідницьких проектах та діяльності наукових семінарах, практикумах, дискусійних клубів.

Це дає студентам безпосередній доступ до духовних багатств нашого народу, допомагають у розв’язанні проблеми, що стоять перед сучасною вищою школою, виховують особистості студентів, їх входження в світову спільноту. Умови розвитку суспільства вимагають від вищих закладів освіти окреслення і вирішення нових завдань, що передбачають формування та розвиток національно-свідомої особистості, здатної виявляти інтерес до державних перетворень, творчо мислити, здатної навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності громадського суспільства. У цьому сенсі на викладачів навчальних закладів покладена особлива відповідальність, вони відіграють важливу роль у вдосконаленні та підвищенні рівня гуманітарної освіти.

У процесі навчання і наукового пошуку формуються знання, навички й уміння, відбувається всесторонній інтелектуальний розвиток особистості. Все це відбувається через головну сферу – розумову діяльність студентів: відчуття, сприйняття, уявлення, осмислення, запам’ятовування та інші психічні процеси. У результаті розумового функціонування все це аналізується, синтезується шляхом гармонійної дії вищої нервової діяльності людини. На основі цієї діяльності створюється система навчання, яка об’єднує зміст і форму наукового пізнання, встановлюючи зв’язки й відношення між предметами і явищами об’єктивного світу.

Умовою побудови теорії навчання у вищій школі є взаємозв’язок трьох основних компонентів:

1) накопичення досвідченого емпіричного матеріалу, виходячи з оцінки практики навчального процесу, його типізації, класифікації і угрупування;

2) встановлення емпіричних зв’язків й елементів, що становлять навчальний процес;

3) формування теоретичних, узагальнених, об’єктивних відношень, що становлять навчальний процес, виявлення їх причин і розвиток;

Взаємозв’язок цих компонентів забезпечує змістовну основу теорії навчання, достатньо наукову визначеність і об’єктивність.

Навчання, учбовий процес, розумова діяльність і її розвиток – це поняття нерозривні по суті і по формі. Це стосується і найширшого поняття освіти, і до будь-якого конкретного факту навчання.

Сучасна система освіти має цільову орієнтацію а формування гармонійно розвиненої людини і сприяє самореалізації особистості як в стінах вузу так і поза ним. Не перший рік студенти ДонНУЕТу отримують стипендії ДААД для навчання та науково-дослідної роботи у Німеччині.

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології в усьому світі – все це потребує таких умов, за яких український народ став би нацією, що постійно навчається.

На перший план виходить завдання безперервної освіти людини, а ВНЗ повинен стати базовою основою для неї.

Викладачі, повинні не тільки давати знання, уміння, навички, а й розвивати студента як гармонійну особистість, здатного до безперервного самовдосконалення шляхом самоосвіти. Тому стратегічним завданням для викладачів є створення передумов для розвитку здібностей молоді, формування готовності і здатності до самоосвіти, широке застосування нових педагогічних, інформаційних технологій.

Одним із завдань, що стоять перед педагогами, є розвиток творчих здібностей студентів, формування навичок самоосвіти. Успішне розв’язання його залежить від здатності викладачів цілеспрямовано керувати процесом навчальної діяльності студентів. Цей процес забезпечуватиме його поетапне регулювання з боку викладача та саморегулювання з боку студентів і включатиме процеси рефлексії та самоорганізації.

Як що розглядати самоосвіту як вид самостійної роботи студентів, одну з форм пізнавальної діяльності, слід стверджувати, що самоосвіта – це свідомий рух особистості від «я» реального до «я» - ідеального. Тобто, самоосвіта - це оволодіння знаннями з ініціативи самої особистості, а також самостійний вибір форми задоволення пізнавальних потреб та інтересів.

Слід перелічити компоненти готовності студентів до самоосвіти:

- глибокі та міцні загальнонавчальні, політехнічні та професійні знання, які використовуються як фундамент самостійної пізнавальної діяльності;

- дієві мотиви, які спонукають студентів до безперервної самоосвіти (впевненість у суспільній необхідності та усвідомлення значимості постійного поповнення знань, самовдосконалення, наявність стихійних пізнавальних інтересів, установок);

- розвиток навичок самостійного оволодіння знаннями та вміннями за умови використанні різних джерел і різних форм самоосвіти (читання, слухання, спостереження експерименту тощо);

- сформованість операцій розумової діяльності (аналізу, порівняння, синтезу);

- вміння само організувати пізнавальну діяльність (вибір джерел пізнання, форм самоосвіти, планування, саморегуляція діяльності, самоконтроль тощо).

Успішне вирішення цього складного завдання можливе лише за умови організаційного включення самоосвіти студентів до навчального процесу у ВНЗ, коли зміст навчання тісно пов’язаний із сучасністю, з життям. Слід підкреслити, що методи навчання повинні бути у значній мірі зорієнтовані на активну самостійну пізнавальну діяльність студентів, а форми організації повинні забезпечити врахування індивідуальних особливостей студентів, їх інтересів, здібностей.

Самоосвіта – це оволодіння знаннями з ініціативи самої особистості, а також самостійний вибір форм задовільнення пізнавальних потреб та інтересів. Існує дві форми самоосвіти: індивідуальна та колективна.

Індивідуальна форма самоосвітньої діяльності скерована передусім на роботу з різними джерелами інформації, у першу чергу, звичайно, з книгами. Колективні форми самоосвіти – це гуртки, семінари, курси, лекторії, клуби тощо. Задача психологічної та практичної підготовки студентської молоді до самоосвітньої діяльності вирішується на кафедрі іноземних мов за умови виконання таких принципових положень:

- формування у молоді прагнень та вмінь задовольняти свої потреби та інтереси шляхом самоосвітньої діяльності є важливим завданням для всіх вищих навчальних закладів, що вимагають цілеспрямованої навчально-виховної роботи зі студентами;

- у колі уваги педагогів повинно постійно знаходитися навчання молоді раціональних вмінь самоосвіти і творчого використання набутих знань у подальшій пізнавальній діяльності та суспільній праці.

На кафедрі іноземних мов ДонНУЕТ створена система роботи: поглиблено вивчаються іноземні мови. Навчальний процес відбувається в вигляді чергування циклів навчання: усного спілкування та засвоєння мовного матеріалу. Застосовуються різні прийоми: соціометричне тестування, імпровізована гра, розумові завдання та проблемні ситуації у грі, аудіювання, відеокурс тощо. Це збагачує студентів, стимулює їх реакції, розкриває творчий потенціал. Підтримується тісний зв’язок з економічними напрямками роботи ВНЗ. Заняття у формі лекцій, семінарів, практикумів, діяльність дискусійних клубів ведуться у системі, і сприяють звичайно успіху. Участь у роботі дискусійних клубів дає студентам змогу застосувати свої мовні навички в реальній обстановці.

Як приклад – слід відзначити співробітництво кафедри іноземних мов з Німецьким Культурним центром у Донецьку в рамках Гете-Інституту м.Києва. Це дає змогу включити кожного в мовленнєву діяльність, розвивати творчу особистість. Проведення нестандартних занять: конференції, зустрічі з носіями іноземних мов, проектах, сприяють підвищенню інтересу до іноземних мов, гуманізації вищої освіти.

Таким чином, використовуючи всі засоби, які стимулюють національну активність студента і прагнення до самоосвіти, викладачі, опираючись на психологічні знання про особистість кожного студента, формують уміння оперувати отриманими знаннями у ВНЗ в нетипових ситуаціях, практично користуватися ними як нормативними і ціннісними. Тільки так ми справді зможемо побудувати соціальне, демократичне суспільство, в якому зможуть самореалізуватися громадяни України.