К.ф.н. Дорошенко С.М., Дорохов М.А.

Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Україна

Лексичне нормування української термінології нафтогазової промисловості

Поняття термінологічної норми тісно пов’язане з поняттям норми мовної, оскільки базою будь-якої національної термінології є конкретна національна літературна мова. Більшість дослідників мовною нормою вважають сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови і сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови й суспільства [6; 387]. Проте норма термінологічних одиниць має свої особливості, зумовлені більшою стабільністю й інформаційною насиченістю термінів порівняно зі словами загальнолітературної мови. У термінології норму розуміють, з одного боку, як нормативність форми терміна, а з другого – як нормативність його змісту. Таким чином, нормативний аспект у термінології пов’язаний із мовною правильністю утворення та вживання термінів, адже без цього не можна забезпечити загальну повноцінність як окремого терміна, так і всієї терміносистеми.

Багато дискусій у сучасному термінознавстві ведеться щодо повернення до активного вжитку термінів, що ввійшли до складу словників 20-х років ХХ ст. Прихильники цих ідей чомусь забувають, скільки років пройшло з часу видання словників, адже мова не стояла на місці, а розвивалася. Тому слід використовувати досвід термінологів “золотого” десятиріччя, але вибірково, саме для того, щоб відновити кращі українські терміни та позбутися тих, що суперечать лексичним та словотвірним нормам української літературної мови.

У наш час з’явилося чимало словників, у яких терміни, спільні з російською, замінені термінами, запозиченими з інших мов: полонізмами поємність (місткість), болона (мембрана) та германізмами рура (труба). До підбору термінів треба ставитися дуже обережно, оскільки “навіть ті, хто стояв біля витоків функціональної розбудови наукової мови, розуміли творення термінологічних систем як продовження мовного процесу, не ігноруючи при цьому практики інших народів” [4; 21]. Таким чином, не варто, на нашу думку, вводити до української термінологічної системи нафтогазової промисловості такі терміни, як первень (елемент), шмаровидло (мастило), руропровід / рурогін (трубопровід) та подібні, як це зробили В. Мозирський і В. Шендеровський у “Словнику фізичної лексики українсько-англійсько-німецько-російському”.

Усі сучасні словники з термінології нафтогазової промисловості фіксують термін нафтопровід зі значенням “сукупність споруд, за допомогою яких нафту переміщають із районів видобування до нафтосховищ і місць переробки” [3; 149], але в журналі “Нафта України” фіксується паралельне вживання термінів нафтопровід та нафтогін із однаковим значенням. Термін нафтогін фіксує “Російсько-український технічний словник”, його укладачі В. Дубровський, П. Василенко та І. Шелудько подають обидва терміни, однак як нормативний подається нафтопровід. У сучасних словниках із нафтогазопромисловості фіксується тільки термін нафтопровід. Вважаємо, що термін нафтогін є застарілим і немає необхідності повертати його до активного вжитку.

На позначення пристрою для накачування або викачування рідин чи газів шляхом передавання їм зовнішньої енергії (потенціальної й кінетичної) в українській мові є терміни насос, помпа, смок. Термін смок є застарілим, як указує „Словник української мови”, тому не варто його повертати до активного вжитку. Що ж до термінів насос і помпа, то з недавнього часу вони функціонують паралельно у складі української термінології нафтогазової промисловості, який із них залишиться нормативним покаже час.

Досі технічні словники фіксують термін юбка із значенням “бокові стінки якогось циліндричного виробу або їх нижня частина” [2], “заглиблена на дні стаціонарної основи” [3; 256]. Навіть „Словник української мови” в 11 томах уміщує з позначкою “техн.” цей термін. Проте у новіших термінологічних словниках („Гірничому енциклопедичному словнику”, „Українсько-російському словнику наукової термінології”) із таким значенням фіксується питомий український термін острішок.

Неоднозначні думки існують щодо введення до складу технічних термінологій терміна прогонич замість англійського запозичення болт. Дослідники, які пропагують цей термін, спираються на той факт, що термін прогонич зафіксований у словнику за редакцією Б. Грінченка зі значенням “железный болт, которым закрывают ворота” [5; 462], але у “Великому тлумачному словнику української мови” прогонич – це залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт [1; 966], а перше значення терміна болт – це металевий стрижень для скріплення чого-небудь [1; 59] і рідко цей термін уживається як синонім до терміна прогонич. Таким чином, вважаємо, що терміни болт і прогонич не є взаємозамінними.

Отже, до вибору нормативного терміна треба ставитися дуже обережно, обов’язково глибоко вивчаючи його етимологію та історію використання.

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 144.

2. Електронний тримовний багатотематичний тлумачний словник. – Харків, 2002.

3. Енциклопедичний словник морських нафтогазових технологій: (Укр. – рос. - англ.) / Уклад.: І.А. Франчук та ін. – К.: Українська книга, 2003. – 320 с.

4. Симоненко Л. Українська термінологічна лексикографія за роки незалежності: здобутки і прорахунки // Українська термінологія і сучасність. Зб. наук. пр. – Випуск V. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 18 – 22.

5. Словарь української мови / Упоряд. Б. Грінченко – К.: Вид-во “Довіра” – УНВЦ “Рідна мова”, 1997. –. Т.3. – 596 с.

6. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид-во „Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2000. – 752 с.