Фізична культура та спорт/2.

Розвиток фізичної культури

та спорту у сучасних умовах

Добровольська Н.О., Гуржеєва Н.І., Шиншина С.І.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Україна

Кафедра фізичного виховання та здоров’я.

Методичне забезпечення учбового - тренувального процесу за допомогою комп’ютерних технологій

Досягнення високої якості освіти є провідною ідеєю Болонського процесу. Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально – виховного процесу.

Реалізація педагогічних методик фізичного виховання на якісно новому рівні в умовах, що дозволяють здійснити недоступні раніше дидактичні процеси, припускає використання комп'ютерних технологій. Такі технології (higt tech) дають можливість радикальним чином активізувати методи ведення навчального процесу: змінити характер самостійної роботи студентів, орієнтувати педагога на використання спеціалізованих комплексів вправ, застосовувати спеціалізовані робочі режими, що забезпечують програмування обсягу й інтенсивності навантаження.

При цьому, базу технології активного навчання в системі фізичного виховання студентів визначають комплекси дидактичного, програмного та технічного забезпечення. Важливою складовою організації процесу фізичного виховання стає розробка методик, формування цілей і цінностей навчання, на базі яких активізуються традиційні форми організації навчання. Параметри навчального заняття при такому підході визначаються вимогами до забезпечення найбільш ефективних форм стимулювання активної діяльності в процесі впливу фізичного навантаження. При правильному підборі змісту, структури і форми пред'явлення тому, якого навчають, інформації відбувається формування інформаційного простору, що володіє функціями навчального середовища. Звідси очевидність обов'язкової умови активації, котре можна виразити формулою «ефективність навчання – функція активності студента».

Для вирішення проблеми необхідна розробка алгоритму контролю і керування процесом фізичного виховання, формування кількісного змісту поняття, ступінь засвоєння студентом керуючих впливів (навантажень, отриманих під час занять).

Для трансформації пізнавальної активності виконання навчальних програм в активність рухової дії необхідне створення асоціативних зв'язків у свідомості кожного конкретного студента. Лише при такій умові можливий „запуск” ланцюжка „ рефлексія- інтерес-мотив” і спонукання до рухової дії. Виникненню таких асоціацій, покликаних персоніфікувати теоретичну базу того, якого навчають, повинна сприяти система індивідуального контролю (етапного, поточного) за ходом процесу фізичного виховання (удосконалювання).

Ціль даної роботи складалася в моделюванні процесу фізичного виховання (удосконалювання) на основі легкої атлетики за допомогою комп'ютерних технологій. Для проведення дослідження використовувалася інформаційно–методична система, розроблена МДТУ ім. М.Є. Баумана й апробована на базі кафедри фізичного виховання в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького. Інформаційно-методична система (ІМС) містила три групи програм: перша була орієнтована на контроль і керування ходом навчального процесу, друга – на створення і ведення методичних і інформаційних документів у вигляді бази даних, третя – на пошук і читання інформації. Для рішення задачі було розроблено програмне забезпечення, що дозволило створювати форми надання студентам інформації, зв'язаної безпосередньо з керуючими впливами.

У даній роботі ми пропонуємо програму контролю й керування для навчальних груп з легкої атлетики. Бази даних мають структуру, обумовлену особливостями конкретного виду спорту, базового для даної навчальної групи.

З метою етапного контролю за рівнем фізичної підготовленості студенти цих груп проходять первинне тестування на початку кожного непарного семестру, а також наприкінці кожного парного.

При необхідності може бути проведене додаткове тестування наприкінці непарного або на початку парного семестру. Задача цього тестування – визначити рівень фізичної підготовленості по п'ятьох складових: швидкості (біг 100м), швидкісно-силової (стрибок у довжину з місця і розгинання рук в упорі протягом 20с), силової (підтягування на поперечині) і витривалості (біг 3000м). За основу при розробці тестів використано вправи з програми по фізичному вихованню для вузів.

Інформативність і надійність тестових вправ знайшли підтвердження в багаторічних масових обстеженнях студентів I-го і II-го курсів медичного університету. За результатами тестування автоматично розраховується індекс, що інтегрально визначає рівень фізичної підготовленості студента ( ІФП):

Σ Lі Кі /Σ Тj Кj,

де ( - Lі - результати стрибка у довжину з місця, згинання – розгинання рук в упорі за 20с і в підтягуванні на поперечині ( кількість разів); – Тj - результати бігу на 100 і 3000м. (с); Кі і Кj – вагові коефіцієнти. Такий підхід дає можливість оцінювати фізичну підготовленість на будь-якому рівні з наступним ранжуванням за його значенням будь-якої вибірки (навчальна група, курс, базовий вид спорту і т.п.) Підбір вагових коефіцієнтів дозволяє досягти оптимального „вагового” балансу характеристик окремих фізичних якостей, що визначає їх урівноважений вплив на значення інтегрального показника.

Проведений програмою розрахунок основних статистичних показників при наявності їх достатньості дозволяє розробити модельні значення цього показника, що відповідають відмінному, високому, середньому, задовільному і низькому рівням фізичної підготовленості студентів. На кожному рівні підготовленості (модельні значення ІФП) окремі її складові знаходяться в гармонійно урівноваженому виді (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні підготовленості	Тестові вправи
	Стрибок у довжину з місця м	Розгинання рук в упорі лежачи за 20 с (разів)	Згинання рук у висі на поперечині (разів)	Біг		Інтегральний індекс (ІФП) ум.од.
				100м,с	3000м, хв
Модель-1	2,6	26	18	12,8	11,30	12
Модель-2	2,5	23	16	13,2	12,20	11
Модель-3	2,4	20	13	13,6	13,10	9,5
Модель-4	2.3	18	9	14,0	14,00	8
Модель-5	2,15	15	6	14,5	15,00	7

Це створює передумови для орієнтації студента на досягнення фізичного розвитку на доступному йому рівні. Одержання таких семантичних моделей відкриває шлях до подальшої індивідуалізації процесу.

Експериментально встановлено, що для низького рівня фізичної підготовленості оптимальним можна визнати позитивну динаміку інтегрального показника у семестрі – 21...25%, для середнього–10...20%, для студентів з високим рівнем підготовленості - утримання досягнутих кондицій. У підсумку етапного контролю студент одержує графічну інформацію про те, якому рівню фізичної підготовленості відповідає його реальний стан (мал.1).

Мал. 1 Реальні і модельні значення індексу фізичної підготовленості (ІФП)

Така інформація стає дійовим інструментом дидактичного впливу, сприяючи рефлексивній активності центральної нервової системи і підсилюючи мотивацію тих, що займаються.

Таким чином викладач одержує можливість розробляти відповідні навантажувальні режими для кожного з п'яти рівнів підготовленості, що дозволяє індивідуалізувати педагогічний вплив у рамках одного конкретного заняття, з оглядом на неоднорідну підготовленість навчальної групи. Наступний крок - визначення індивідуальної структури навантажувальних впливів. Для цього результати тестування студента представляються у виді „розгорнення”, накладеної на модель (мал.2).

Мал.2 Структурне порівняння фізичних кондицій студента з моделлю

Величина неузгодженості з моделлю в окремих показниках наочно показує ступінь відставання відповідних якостей (показників різних сторін підготовленості і фізичного стану в цілому). Визначаючи на основі аналізу такого „розгорнення” пріоритети в структурі навантажувальних впливів, викладач має можливість задавати індивідуальну траєкторію корекції підготовленості студента.

Інструментом реалізації руху по цій траєкторії корекції стає інформація, яка міститься в уніфіцированому конспекті – схемі побудови індивідуального заняття. Кожен такий конспект повинен орієнтувати спрямованість заняття переважно на розвиток визначених якостей (швидкісних, швидкісно – силових, силових або витривалості).

При аналізу динаміки окремих складаючих фізичної підготовленості ефективність заняття у контрольованому циклі оцінюється як викладачем, так і студентом.

Можливість кількісної оцінки ступеню засвоєння керуючих впливів підіймає навчальний процес на інший, якісно новий рівень.

Література:

1. Меняев М.Ф. Компьютеризация технологии обучения: Учебное пособие. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1991. 68 с.

2. Жбанков О.В., Лебяжьева А.Н. Компьютеризованная система как средство управления психофизическим состоянием студентов // Теория и практика физической культуры. 1994. №11. С. 46-48.

Довідка авторів.

1. Добровольська доцент, зав. кафедрой фізичного виховання і

Нонна здоров'я Донецького національного медичного

Олександрівна університету.

Домашня адреса: 83050 м. Донецьк

вул. Ватутіна 3, квартира 139

2. Гуржеєва старший викладач кафедри фізичного

Надія виховання і здоров'я ДонНМУ

Іллівна Домашня адреса: 83000 р. Донецьк

п.л. Конституції 4, квартира 196

д.т. 305-50-15

2. Шиншина ст. викладач кафедри фізичного виховання та

Світлана здоров’я.

Іванівна. Домашня адреса: 83044 м. Донецьк

вул. Пролетарська 87, кв.10

д.т. 22-57-36.

Робоча адреса: 83003 м. Донецьк пр. Ілліча, 16. Медичний університет.

Кафедра фізичного виховання та здоров’я.

тел.(завідуючої) – 95-53-30.

тел.(кафедри) – 95-53-26.