Сельское хозяйство / 5. Растениеводство, селекция и семеноводство
К. с.-г. н. Кирсанова Г.В., к.
с.-г. н. Котченко М.В., к. с.-г. н. Губар О.В., магістр Криворучко Н.Л.
Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна
Вплив біологічно активних препаратів на
урожайність та елементи структури урожаю пшениці ярої в умовах північної
підзони Степу України
Сучасним напрямком підвищення урожайності і якості зернових культур є
впровадження у виробництво нових енергозберігаючих технологій із застосуванням біопрепаратів.
Вагому роль у інтенсифікації виробництва зерна пшениці ярої та підвищенні
його якості поряд з основними традиційними заходами є впровадження високоефективних
регуляторів росту нового покоління. Їх
рекомендується застосовувати для передпосівної обробки насіння, обприскування
посівів у період вегетації, позакореневого підживлення та для запобігання
виляганню посівів.
Дослідження
проводили в 2010 році в умовах північної підзони Степу України на дослідному
полі Дніпропетровського державного аграрного університету. Був закладений польовий
дослід з вивчення впливу біологічно активних препаратів на врожайність пшениці ярої
сорту Харківська 26.
Дослід
включав три варіанти обробки насіння біологічно активними препаратами:
Екогрейн, Марс ЕL,
Триходермін. Насіння обробляли препаратами перед сівбою згідно
загальноприйнятих рекомендацій.
Ґрунт
дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний, середньо-суглинковий із
вмістом гумусу – 4,6%. Легкогідролізованого азоту в шарі ґрунту 0-20 см
міститься 8-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору – 9-10, обмінного калію –
14-15 мг/100 г ґрунту.
Облікова
площа ділянки 25 м2, повторність досліду триразова. Попередник –
ріпак ярий. Загальний мінеральний фон – тукосуміш N56Р18К18
кг/га д. р., що вносили локально в передпосівну культивацію.
Агротехніка в
досліді: восени двократне лущення ЛДГ-3 та оранка на глибину 22 см. Навесні
відразу з настанням фізичної стиглості ґрунту проводили боронування та передпосівну культивацію на
глибину 5-6 см.
Пшеницю яру висівали рядковим способом сівалкою СН-16.
Після сівби проводили коткування посівів.
Збирання та облік урожаю проводили прямим комбайнуванням.
Агрометеорологічні умови
червня 2010 р. через суху, аномально жарку погоду у період вегетації для росту
та розвитку пшениці ярої були складні.
В результаті проведення досліджень було встановлено, що невисока урожайність пшениці ярої свідчить про
недостатнє вивчення особливостей росту
і розвитку та особливостей формування врожаю цієї культури в умовах північної
підзони Степу.
Програмою
наших досліджень передбачалося дослідити елементи структури урожаю пшениці ярої
залежно від застосовуваних біопрепаратів. Основними
елементами структури врожаю пшениці ярої є густота продуктивного стеблостою та
продуктивність колосу.
Структуру урожаю визначали на всіх варіантах досліду з двох суміжних
рядків довжиною 83,3 см в 4 місцях поля. Відбирали 25 колосів з кожного
варіанту. Визначали довжину колосу, кількість колосків на кожному колосі,
визначали масу 25-ти колосів, кількість зерен з 25-ти колосів, масу зерна з
1-го колосу, масу 1000 зерен.
Продуктивність колосу
визначається довжиною колоса, кількістю колосків та зерен і масою зерна з
одного колоса (табл. 1).
Найбільшою довжина колосу
була на варіанті де насіння обробляли препаратом Марс ЕL – 7,0 см. Зменшення розмірів
колоса до 5,2 см на контролі знижує його продуктивність.
Урожайність зернових культур
знаходиться в прямій залежності від числа колосків у колосі. Чим більше
колосків у колосі, тим вищий урожай.
Однією з критичних фаз росту рослин вважається
період, в якому встановлюється число колосків. Процес диференціації колосків у
колосі пшениці проходить на ІV етапі органогенезу у період кінця кущіння –
початку виходу рослин у трубку.
Таблиця 1
Продуктивність колосу
пшениці ярої
Варіант |
Довжина колосу, см |
Кількість колосків в
колосі, шт. |
Кількість зерен в
колосі, шт. |
Маса зерна з 1 колосу,
г |
Маса 1000 зерен, г |
Контроль |
5,2 |
9,0 |
20,4 |
0,57 |
30,2 |
Екогрейн |
6,5 |
11,0 |
26,2 |
0,88 |
35,5 |
Марс ЕL |
7,0 |
12,2 |
25,3 |
0,89 |
36,0 |
Триходермін |
5,9 |
10,5 |
23,4 |
0,77 |
33,5 |
Число колосків може змінюватися
під впливом як метеорологічних умов, так і агротехнічних прийомів. Пшениця
розвиває максимальне число колосків при прохолодній погоді під час кущіння.
Прохолодна погода збільшує тривалість етапів органогенезу і сприяє закладанню
більшого числа елементів продуктивності, зокрема і кількості колосків. Високі
температури сприяють швидкому проходженню етапів, тому колосків закладається
менше.
Під час проведення досліджень в
фазу кущення пшениці ярої утримувалась аномально тепла погода. Середні добові
температури повітря на 2-7° перевищували звичайні багаторічні. Поверхня ґрунту
в цей час нагрівалась до 51-55° тепла. Опади, які спостерігались, носили
зливовий характер, кількість їх склала 35% норми. Розвиток рослин відбувався на
тиждень раніше звичайних строків. В цих умовах в колосі пшениці ярої
сформувалось лише від 9 до 12,2 колосків. Між тим відмічено вплив біологічно
активних препаратів на формування кількості колосків в колосі. Застосування Екогрейна
збільшило кількість колосків в колосі на 22%, Марса ЕL – на 35,5%, Триходерміна – на
16,6% в порівнянні з контролем.
Важливим показником структури врожаю є маса зерна з одного колоса.
Розрахунки показують, що збільшення маси зерна з колоса від 0,8 г до 1,0 г може
забезпечити приріст урожаю в межах 10 ц/га. Оптимальні розміри середньої маси
зерна в колосі дуже різноманітні і значно зросли у нових сортів.
За результатами наших досліджень
маса зерна з одного колоса по варіантах склала 0,57-0,89 г. Застосування препарату
Екогрейн сприяло збільшенню маси зерна з колоса на 0,31 г, Марс ЕL – на 0,32 г, Триходермін
– на 0,2 г в порівнянні з контролем.
На останніх етапах росту
і розвитку рослин більший рівень урожайності досягається за рахунок кращої
виповненості зерна, тобто формування крупного, добре розвиненого зерна.
Виповненість зерна найкраще характеризується таким показником, як маса 1000
зерен. Як показують численні дослідження, між виповненістю зерна і обсягом
врожаю в більшості випадків існує пряма залежність.
Найбільшу масу 1000 зерен мають
рослини, вирощені у сприятливих метеорологічних умовах в період наливу і
достигання зерна. Дослідами багатьох наукових установ встановлено, що пшениця
яра особливо чутлива до відхилень температур від оптимальної в фазу виходу в
трубку – колосіння. Дуже несприятливо на формування врожаю впливають високі
температури в період наливу зерна.
Під час проведення досліджень в
період наливу зерна спостерігалась суха, з суховійними явищами погода. Середня
температура повітря виявилась на 2,5-3,50 вище за середню
багаторічну; 15 червня був перекритий історичний максимум температури повітря
цієї доби на 0,40.
Під впливом складних погодних
умов зерно сформувалось дрібне, щупле, його маса 1000 зерен не перевищувала
36,0 г. Найменшою вона була на контролі – 30,2 г. Застосування біологічно
активних препаратів сприяло підвищенню маси 1000 зерен на 10,9-19,2%.
Результати впливу біологічно активних препаратів на
врожайність пшениці ярої наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Вплив біологічно активних препаратів на
врожайність пшениці ярої
Варіанти
досліду |
Урожайність,
ц/га |
Приріст до
контролю, ц/га |
Контроль (без
обробки) |
10,7 |
- |
Екогрейн |
15,1 |
+ 4,4 |
Марс ЕL |
19,6 |
+ 8,9 |
Триходермін |
16,0 |
+ 5,3 |
Аналіз результатів досліджень показав, що біологічно активні
препарати, які вивчались, забезпечили приріст урожайності
пшениці ярої по варіантах досліду від 4,4 до 8,9 ц/га.
Найвищу урожайність пшениці ярої було отримано при
обробці насіння препаратом Марс ЕL – 19,6 ц/га. Препарати Екогрейн та Триходермін були менш
ефективними в порівнянні з препаратом Марс ЕL. Між тим, приріст урожайності
від застосування цих препаратів склав, відповідно 4,4 і 5,3 ц/га.
Таким чином, встановлено
позитивний вплив біологічно активних препаратів на ріст, розвиток рослин і
підвищення урожайності пшениці ярої. Найвища урожайність – 19,6 ц/га одержана
при застосуванні препарату
Марс ЕL.
Література:
1. Біологічно
активні речовини у рослинництві / Грицаєнко З.М., Пономаренко С.П., Карпенко
В.П., Леонтюк І.Б. – К.: Нічлава, 2008. – 352 с.
2. Волкогон
В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін. Мікробні препарати у
землеробстві. – К.: Аграрна наука, 2006. – 312 с.
3.
Пономаренко С.П. Регуляторы роста
растений . – К.: Наукова думка, 2003. – 312 с.