Медведєва О.В., Мірзак Т.П.

Кіровоградський національний технічний університет

Моніторинг стану ґрунтів селітебних територій

Ґрунти є невід’ємним компонентом наземних біогеоценозів і найважливішим учасником обмінних процесів з атмосферою, рослинністю, тваринним світом і мікроорганізмами, а також одним з найважливіших біохімічних бар’єрів на шляху міграції забруднюючих речовин. Завдяки своїм специфічним властивостям ґрунт визначає умови існування людини через виконання ним санітарних та рекреаційних функцій. З кожним роком відбувається невпинна деградація ґрунтів Кіровоградської області. Антропогенна діяльність у межах населених пунктів та поза ними призводить до істотних і часто незворотних змін природного середовища. На природний генезис ґрунтоутворення накладаються антропогенні та техногенні процеси, які зумовлюються забрудненням хімічними речовинами, побутовими відходами, інтенсивним рекреаційним навантаженням. Тому постійний моніторинг стану ґрунтів селітебних територій є необхідним та актуальним.

В останні роки ведуться роботи з вивчення стану міських ґрунтів як в Україні, так і в ближньому зарубіжжі. Але дослідження стосуються, в основному, забруднення ґрунтів важкими металами, закономірностей їх розподілу в ґрунтах в залежності від віддаленості від промислових підприємств. Між тим, ґрунти, що функціонують у населених пунктах, залишаються підсумковим компонентом екосистем, що потребують відновлення та охорони.

Метою даної роботи є аналіз екологічних особливостей ґрунтів Кіровоградщини та оцінка можливості їх раціонального використання та відновлення.

У відповідності з ДБН України 360-92 територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на селітебну, виробничу, і ландшафтно-рекреаційну.

Селітебна територія включає ділянки житлових будинків, суспільних установ, будівель і споруд, в тому числі учбових, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселітебну вулично-дорожню і транспортну мережу, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва і місця загального користування. [ДБН] Тобто, селітебні території являють саме те середовище, з яким безпосередньо контактує кожен мешканець населеного пункту. Отже, моніторинг таких територій повинен здійснюватись постійно з метою виявлення будь-яких негативних змін та вжиття необхідних заходів.

Дослідження стану ґрунтів проводились нами на території м. Кіровограда на протязі 2009-2010 років. За результатами досліджень встановлено, що для верхніх горизонтів відкритих ділянок ґрунту, які не піддаються сильному фізичному навантаженню (витоптування, переущільнення технікою), фізичні показники змінюються переважно в залежності від гранулометричного складу та вмісту гумусу, який варіює у межах 3,35-4,58%. Об’ємна вага складає 1,34-1,39 г/см³ при загальній шпаруватості від 46,8 до 50,1%. Максимальна гігроскопічність коливається в більш широкому діапазоні - від 2,8 до 7,9%, відповідно змінюється і показник ВВ - 4,2 - 10,35%. Значення рН водн. знаходяться в межах від 7,10 до 7,82.

На глибині 40-60 см об’ємна вага складає 1,40-1,44 г/см³ при загальній шпаруватості від 43,5 до 47,4%. Максимальна гігроскопічність - 3,2-7,7%. Вміст гумусу коливається від 1,54 до 3,81%. рН водн. - 7,31-7,75.

Ділянки, що розташовані в парках та лісопарках (за умови відсутності інтенсивного рекреаційного навантаження) мають найбільш сприятливі для росту рослин і характерні для непорушених природних ґрунтів фізичні властивості.

Дещо інші властивості виявляються на пробних ділянках, вкритих асфальтовим покриттям, коли зовнішні фактори накладаються на природні залежності. У верхніх горизонтах (під асфальтовим покриттям), перш за все, змінюються фізичні показники, такі як об’ємна вага (у бік збільшення, порівняно з незапечатаними ділянками), яка складає 1,42-1,45 г/см³, та загальна шпаруватість - 44,9 - 47,1%. Максимальна гігроскопічність змінюється від 4,40 до 6,20%. Вміст гумусу становить 2,78-4,25%. рН водн. зміщено в лужний бік - 7,8 - 8,15.

Останнім часом відбувається інтенсивна амортизація ґрунтів селітебних територій м. Кіровограда. Біля третини прибудинкових територій зайняті неорганізованими автостоянками, і близько 30% поверхні зайнято проекцією інженерних мереж – джерел надходження забруднюючих речовин у ґрунтовий покрив за рахунок протікань з водонесучих комунікацій. Щорічне безповоротне виведення з біологічного кругообігу органічної речовини (у розмірі щорічного опаду) призводить до виснаження міських ґрунтів, що відбивається перш за все на зниженні вмісту гумусу. Змінено також якісний і кількісний склад мікроорганізмів у ґрунтах міста. У ґрунтовому покриві в деяких місцях активно розвиваються патогенні мікроорганізми.

Відсоток озеленення території, особливо у так званих „спальних” мікрорайонах (Попова, Жадова, Г. Сталінграду, 101-й) занадто малий, особливо з огляду на кількість населення, яка там проживає. Крім того, сучасний спосіб догляду за територією змінює структуру землекористування в напрямку деградації - спрощення.

Таким чином, моніторинг необхідно вести з метою своєчасного виявлення та запобігання катастрофічних змін стану ґрунтів (перехід до інших класів міських ґрунтів з гіршими властивостями, повна деградація). З іншого боку, моніторинг допоможе виявити буферні і самовідновні властивості ґрунтів, які важливо дослідити та використати в практиці їх збереження та відновлення.

З цією метою потрібно робити контрольні визначення показників властивостей ґрунтів (підрозділяючи їх за класифікаційною приналежністю) та порівнювати ці показники з початковими, як точкою відліку. Порівняння дозволить виявити процеси, що відбуваються в антропогенно-зміненому ґрунті, та їх швидкість. На основі отриманих даних можна одержати висновок про пріоритетні території та напрямки екологічних заходів, а також про необхідність відновних робіт.

Література:

1. Дорогунцов С. І., Федорищева А. М. Техногенно-екологічна безпека урбанізованих територій України // Екологія та ноосферологія. 1998. - Т.4. - № 1-2. – С. 81-91.

2. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" К: Держбуд України. - 2002.-102 c.

3. Строганова М.Н. Городские почвы: генезис, систематика и экологическое значение (на примере г. Москвы)// Автореф. дис. докт.б.н., М., 1998. - 71с.