Економічні науки / Економіка підприємства

Гвоздь О.В, аспірантка

Уманський національний університет садівництва, Україна

теоретичнІ аспектИ ВпливУ державної підтримки на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств

Одним із основних завдань держави є раціональна підтримка сільського господарства як специфічної галузі господарського комплексу. Світова практика показує, що жодна з країн з розвиненою ринковою економікою не обходиться без втручання у сільськогосподарське виробництво зі сторони держави. Адже уповноважені органи державної влади несуть відповідальність за стан галузі та мають вирішувати поставлені завдання і в повному обсязі відповідати за ситуацію, що складається на ринку продовольства.

Відповідні органи державної влади – керівники галузі відповідальні, по-перше, перед господарствами за здатність (або нездатність) держави підтримувати сільськогосподарського виробника, а по-друге, несуть відповідальність перед державою за належне (або неналежне) використання бюджетних коштів, виділених на відповідні цілі.

Тому виникають питання про ефективність державної підтримки галузі та її вплив на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, про важливість участі держави у негараздах сільських товаровиробників.

Для реалізації напрямів комплексної підтримки сільського господарства у вересні 2004 р. було прийнято Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” [3]. Він визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, стразовій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

Система державної підтримки і властиві їй особливості вивчаються в працях багатьох вчених - економістів, як теоретиків, так і фахівців в аграрній економіці. Проблеми і питання втручання держави в економіку сільського господарства, в яких визначається місце і система державної підтримки в аграрній економіці відбиті в працях зарубіжних вчених С. Аланока, Дж. Кейнса, Ш. Фон Крамон Таубаделя та вітчизняних вчених В.Г Андрійчука, С.І Дем’яненка, Л.В. Молдован, В.М. Нелепа та багато інших. Разом з цим значна частина проблемних питань цієї складної теми вимагає глибшого та подальшого вивчення.

За радянських часів сільськогосподарські підприємства мали достатньо коштів для розширеного відтворення виробництва та забезпечували рівень рентабельності близько 40%. Проте в ході ринкових перетворень сільське господарство залишилось без державної опіки та адекватної новим умовам господарювання фінансової підтримки для забезпечення прибутковості виробництва та утримання наявної інфраструктури села [2].

Приймаючи рішення про надання державної фінансової підтримки, виконавча влада виходить з принципу фінансової допомоги передусім життєздатним виробничим структурам, підприємствам і організаціям, які вже

адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету [5].

Зважаючи на важкий фінансовий стан, Україна не має змоги, порівняно з економічно розвинутими країнами, здійснювати комплексну підтримку сільському господарству. Розмір державної підтримки сільського господарства в Україні є одним з найменших у світі і становить близько 3 % від вартості валової продукції сільського господарства. У країнах ЄС цей показник сягає 12 %. За останні роки фінансова підтримка в Україні для сільськогосподарських товаровиробників зросла більш як у 4 рази і у 2008 році склала 6,9 млрд. грн.

Умови діяльності сільськогосподарських підприємств нині формуються під впливом макроекономічних, галузевих, регіональних і внутрішніх чинників. З них на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств позитивно впливали: пожвавлення загальної економічної ситуації в країні, вигідне географічне положення, наявність родючих ґрунтів, сприятливі природнокліматичні умови, державна кредитна підтримка товаровиробників, створення державного фонду підтримки операцій страхування, впровадження державних програм розвитку ринкової та соціальної інфраструктури села, пільгові умови оподаткування, державна підтримка цінової кон’юнктури і збуту основних видів продукції. Водночас негативно впливали чинники, зумовлені діяльністю постачальників та споживачів продукції сільськогосподарських підприємств, низькою купівельною спроможністю населення, нестачею інвестиційних і кредитних ресурсів, низькими обсягами операцій із страхування сільськогосподарських ризиків, несприятливими умовами життя сільського населення, незадовільним розвитком соціальної інфраструктури і низькими обсягами інновацій в галузь вплив негативних чинників посилився в період фінансової кризи [1].

Сільськогосподарські товаровиробники вкрай стурбовані ситуацією, що склалася навколо державної бюджетної підтримки галузі у проекті Держбюджету на 2011 рік. Працюючи в умовах обмеженої державної підтримки та обмеженого доступу до кредитних ресурсів, агропромисловий комплекс забезпечує виробництво продукції у обсягах, що гарантують продовольчу безпеку держави, забезпечують лідируючі позиції України на світових ринках. Формуючи майже 20 % ВВП країни, галузь перераховує до державного бюджету понад 25 млрд. грн, що більше, ніж удвічі перевищує обсяги державного бюджетного фінансування. І усе це за умови, коли державна підтримка знизилася з  12 млрд. грн у 2009 році до 10,6 млрд. грн у 2010 році. Не кращі перспективи і на наступний рік. У проекті Державного бюджету на 2011 рік такої підтримки передбачається лише 10,7 млрд. грн, у тому числі за рахунок загального фонду Держбюджету – лише 690 млн.грн. Таке відношення з боку Уряду до агропромислового комплексу є неприпустимим. Адже капіталізація галузі є вкрай низькою при тому, що постійно зростають ціни на мінеральні добрива, пальне, техніку, запасні частини. Потреба у наданні державної підтримки підприємствам АПК через механізм здешевлення кредитів сягає обсягу не менше 1,8 млрд. грн., на створення оптових ринків сільськогосподарської продукції – 300 млн. грн. Відсутність фінансової підтримки та майже неможливий доступ до кредитних ресурсів зводить нанівець створення нових та існування діючих фермерських господарств. А тому вкрай необхідним є передбачення фінансування Українського державного фонду в розмірі 380 млн. грн. В Україні розпочалося створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. У поточному році на ці цілі витрачено понад 40 млн. грн. Робота ця лише розпочинається, тому відсутність коштів по цій програмі викликає серйозне незадоволення селян. Обслуговуючі кооперативи потребують надання державної підтримки у розмірі не менше 100 млн. грн.[4].

Отже, Фінансовий стан багатьох сільськогосподарських підприємств є нестабільний у наслідок глобальної економічної кризи та прорахунків державної аграрної політики, що зумовлює високі ризики банкрутства, низький рівень доходності сільського населення та негативний вплив на економіку переробних, обслуговуючих та інших галузей і сфер економіки. В умовах вступу України до СОТ фінансова нестабільність більшості сільськогосподарських підприємств створює загрозу продовольчій безпеці держави. Тому здійснення заходів з їхнього фінансового оздоровлення з метою забезпечення платоспроможності, прибутковості та стійких конкурентних позицій у сучасних умовах набуло особливої актуальності.

Література:

1. Бурлака Ю.М. Фінансова санація сільськогосподарських підприємств: методологічний та регіональний аспекти / Ю.М. Бурлака // Збірник наукових праць КНТУ: Економічні науки. - 2010. - вип. 17 [ Електронний ресурс].– Режим доступу: tp://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2010_17

2. Дем’яненко М.Я. Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку (доповідь) / М.Я. Дем’яненко // Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку: матеріали Дев’ятих річних зборів Всеукр. Конгресу вчених економістів-аграрників 26-27 квітня 2007 року. – К:. ННЦ ІАЕ, 2007. – С. 5-21.)

3. Закон України „Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004р. N 1877-IV зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1877-15

4. Звернення до Прем’єр-міністра України Азарова М.Я. щодо підтримки АПК у проекті Держбюджету-2011 від 9 грудня 2010 року № 267. -[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://akimovka.com.ua/index.php?

5. Пономаренко В.С. Механізм санаційного управління підприємством. засади формування та моделі реалізації : монографія / Пономаренко В.С., Раєвнєва О.В., Степуріна С.О. – Харків : ВД "ІНЖЕК", 2009. – 212 с.