Біломістна І.І. - викладач кафедри фінансів Харківського інституту банківської справи УБС НБУ

Хотяненко Ю. - студентка Харківського інституту банківської справи УБС НБУ

Факторинг та його роль в управлінні дебіторською заборгованістю

Зростання дебіторської заборгованості на вітчизняних підприємствах, недисциплінованість покупців, які порушують принципи розрахунково-платіжної дисципліни призводить до такої проблеми, як нестача фінансових ресурсів для здійснення виробничо-господарської діяльності.

Відволікання коштів у дебіторську заборгованість спричинює виникнення касових розривів і нестачі оборотних коштів.

Саме для вирішення таких проблем і призначений факторинг, який на даний час є одним з найбільш перспективних методів управління дебіторською заборгованістю. Нажаль, українські підприємства на даний час нечасто використовують саме цей метод управління дебіторською заборгованістю, як частиною оборотних коштів підприємства.

Отже, метою даної статті є обґрунтування необхідності та вигідності для підприємства використання факторингу у своїй фінансово-господарській діяльності.

Об’єктом дослідження є процес управління дебіторською заборгованістю підприємств за допомогою факторингових операцій.

Предметом дослідження є економічні відносини учасників економічної діяльності, що виникають у процесі управління дебіторською заборгованістю підприємств за допомогою факторингових операцій.

Методи дослідження. Теоретико-методичну базу дослідження складали загальнонаукові методи. Для вирішення поставлених завдань використовувалися методи: аналізу та синтезу – для дослідження економічної сутності факторингу.

Проблемам факторингових операцій сьогодні присвячено доволі багато наукових та практичних досліджень. Зокрема, Ю. Попов [7] порівнює законодавство України з регулювання факторингових операцій зі світовим досвідом, Яна Чубарова [12] розглядає сутність факторингу, його переваги та недоліки, К.В. Слюсаренко, Л.М. Сокур [9] розглядають проблеми та перспективи розвитку факторингових послуг в Україні. Однак ряд питань залишаються не розкритими до кінця, зокрема податкового та бухгалтерського обліку цих операцій.

Виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві є об'єктивним процесом, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції.

Дебіторська заборгованість є важливою складовою активів підприємств, ефективність яких безпосередньо залежить від питомої ваги дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів.

П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"[3] визначає дебіторську заборгованість як суму заборгованості дебіторів на певну дату. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [4].

Так, для управління дебіторською заборгованістю використовують такий метод як факторинг. Факторинг являється інструментом управління оборотними коштами в процесі здійснення господарської діяльності. Його використання має ряд переваг, як для підприємств-постачальників так і для підприємств-покупців.

Згідно ст. 1077 Цивільного Кодексу за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти і розпорядження іншої сторони (клієнта) за платню, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)[2].

Крім того, частина 5 ст. 350 Господарського Кодексу України визначає порядок здійснення факторингових операцій і тлумачить факторингові послуги як придбання банком права вимоги у грошовій формі щодо поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги і прийому платежів і є банківською операцією, яка проводиться на комісійних умовах і договірних засадах[1].

Факторинг являється інструментом управління оборотними коштами в процесі здійснення господарської діяльності. Його використання має ряд переваг, як для підприємств-постачальників так і для підприємств-покупців.

При прийнятті рішення підприємством про застосування такого методу управління дебіторською заборгованістю як факторинг, необхідно чітко визначити відмінності факторингу від таких широко розповсюджених фінансових інструментів, як, наприклад, кредит і овердрафт (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння факторингу з кредитуванням та овердрафтом [5]

ФАКТОРИНГ	КРЕДИТ	ОВЕРДРАФТ
Фінансування погашається з грошових коштів, що надійшли від дебіторів	Кредит / овердрафт повертається банкові підприємством
Фінансування продовжується безстроково	Одержання кредиту / овердрафту не гарантує одержання нового
Фінансування виплачується при наданні договору поставки, накладної та повідомленні дебітора	Для одержання кредиту / овердрафту необхідно оформити велику кількість документів
Плату за користування факторингом банк одержує наприкінці строку фінансування після одержання платежу від покупця	Відсотки за користування кредитом / овердрафтом
При факторингу перехід клієнта на розрахунково-касове обслуговування до банку, який надає факторинг, не вимагається	Кредит / овердрафт передбачає перехід клієнта на розрахунково-касове обслуговування до банку
Фінансування виплачується на строк фактичної відстрочки платежу	Кредит видається на фіксований строк, зазвичай передбачає погашення траншами	Встановлюються жорсткі строки користування траншем, як правило, не більше 30 днів.
Фінансування виплачується в день поставки товару	Кредит виплачується в обумовлений кредитним договором день	Строк дії договору по овердрафту або кредитній лінії не перевищує 6-12 місяців
Для фінансування застава не вимагається	Кредит видається під заставу, а також вимагає підтримки певних оборотів по рахунку	Забезпечення у вигляді застави не вимагається. Але надання овердрафту передбачає підтримку обороту у певному відношенні до ліміту по овердрафту
При факторингові у клієнта ніяких додаткових комісійних витрат не виникає	Розгляд кредитного проекту, його супровід, видача траншей, як правило, передбачає додаткові комісії, які суттєво збільшують вартість фінансування
Ніяких додаткових витрат, пов'язаних з забезпеченням, не виникає	Виникають додаткові витрати на оформлення застави (до 0,2% от його вартості), оцінку (від 300 грн. и вище), страховку (від 0,2% до 6,5% від вартості забезпечення)	Додаткових витрат, пов'язаних з забезпеченням, як правило, не виникає
Обсяг фінансування не обмежений та може збільшуватися пропорційно збільшенню обсягів продажів компанії	Кредит видається на заздалегідь визначену бізнес-планом або забезпеченням суму	Ліміт овердрафту встановлюється з розрахунку 10-30% від місячних кредитових надходжень на поточний рахунок підприємства

Основна цінність факторингу полягає в його комплексності. Це не просто фінансування певних витрат, а саме сукупність взаємопов'язаних та рівноцінних для підприємства фінансово-посередницьких послуг, зокрема [6]: фінансування; моніторинг дебіторської заборгованості; страхування ризиків.

Послуга факторингу, як моніторинг дебіторської заборгованості, включає в себе контроль за своєчасною оплатою покупцями проданих товарів, прогнозування термінів інкасації, відповідні процедури нагадування клієнта у разі протермінування платежів, а також регулярні звіти банку про стан дебіторської заборгованості, здійснені клієнтом поставки та платежі його покупців. Кінцевою метою цієї послуги є поліпшення фінансового стану підприємства-постачальника продукції завдяки зміцненню платіжної дисципліни покупців, прискоренню товарообігу, зменшенню термінів обігу дебіторської заборгованості і зрештою - скорочення її обсягу.

Ефективне управління дебіторською заборгованістю можливе за наявності незалежного контролю, наприклад, з боку факторингової компанії.

Відповідно до податкового, законодавства факторинг - це операція з відступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору [8].

Головне завдання факторингу полягає в забезпечені такої системи взаємовідносин покупця та постачальника товарів, за якої постачальник міг би надавати конкурентні відстрочення платежу своїм клієнтам, не відчуваючи при ньому дефіциту в обігових коштах. І це можливо завдяки достроковому фінансуванню постачань з відстроченням платежу банком-фактором у зручному для постачальника режимі.

Отже зупинимося на найважливіших перевагах і недоліках факторингу у порівнянні з кредитом.

Основною перевагою є прискорення оборотності оборотних активів клієнта. Без факторингу дебіторська заборгованість вимагає додаткових джерел фінансування, так як дана заборгованість певний період знаходиться на балансі постачальника. [11].

Основними перевагами факторингу перед кредитом є:

- погашення заборгованості здійснюється за рахунок коштів, які надходять від дебіторів, у виняткових випадках і за рахунок обігових коштів клієнта, а в банківському кредиті погашення здійснюється за рахунок обігових коштів клієнта;

- факторинг може здійснюватися безстроково, а кредит надається на визначений строк, пролонгація вимагає досить складної процедури узгодження з банком;

- факторинг здійснюється бланково, тобто відсутні витрати на страхування застави, кредит надається під забезпечення у вигляді застави, гарантії, поруки;

- для оформлення факторингу необхідний спрощений пакет документів;

- отримані кошти використовуються клієнтом на власний розсуд, а кошти надані в кредит використовуються виключно на цілі, визначені в кредитному договорі;

- при факторингу клієнт може отримати від банку ряд додаткових послуг;

- розмір фінансування залежить від обсягів дебіторської заборгованості, а сума кредиту залежить від таких факторів, як минулі надходження на поточний рахунок, наявне забезпечення, заборгованість за банківськими кредитами тощо.

Для постачальників основними конкурентними перевагами факторингу є:

- додаткове беззаставне фінансування;

- прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

- зменшення втрат у разі затримки платежів з боку покупця;

- спрощення планування грошового обігу;

- збільшення товарообігу;

- посилення контролю за оплатою поточної заборгованості;

- своєчасна сплата податків і контрактів постачальників за рахунок наявності в необхідному обсязі обігових коштів;

- можливість збільшення кількості потенційних покупців за рахунок побудови ефективної системи продажу в кредит;

- можливість здійснення оптових закупівель значних партій товарів та, відповідно, підтримання розширеного асортименту, за рахунок наявності обігових коштів, для миттєвого задоволення вимог покупців;

- поліпшення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;

- зміцнення ринкової позиції;

- гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у дебіторську заборгованість.

Для покупців основними перевагами факторингу є:

- вигідніші умови оплати, що не вимагає вилучення значних грошових коштів з обігу у разі передоплати або оплати за фактом;

- планування графіка погашення заборгованості;

- збільшення купівельної спроможності;

- можливість користування товарним кредитом, а тому відсутність необхідності в кредиті банку.

Факторинг також має й певні недоліки:

- документообіг між банком та клієнтом при здійсненні факторингу на етапі фінансування складніший, ніж при звичайному кредиті. Крім фінансової звітності, яка щоквартально вимагається й при кредиті, клієнт повинен надавати банку документи, що підтверджують право вимоги, для здійснення банком фінансування та адміністрування дебіторської заборгованості;

- головний недолік факторингу в тому, що його використання обходиться підприємству дорожче, ніж отримання кредиту. Факторингові комісійні є загальною платою за комплексну послугу і, як правило, складаються з трьох частин: фіксованого збору за обробку документації, комісійних за факторингове обслуговування, комісійних за використання грошових ресурсів.

Таким чином, можна стверджувати, що в перспективі при використанні факторингу як інструмента управління оборотними коштами підприємство буде мати змогу:

- мінімізувати дебіторську заборгованість, перетворюючи її на оборотні кошти та перекласти витрати з фінансування власних оборотних коштів на своїх дебіторів;

- підтримувати всю номенклатуру товарного асортименту в кількості, достатній для задоволення попиту покупців;

- пропонувати своїм контрагентам пільгові умови купівлі продукції, а це - не що інше, як підвищення його конкурентоспроможності та можливість розширення клієнтської бази;

- ліквідувати касові розриви і за рахунок отриманих коштів розширювати ринки збуту та розвивати інфраструктуру свого бізнесу;

- уникати невиконання планів реалізації продукції;

- збільшити оборотність оборотних активів та оптимізувати їх структуру;

- оптимізувати структуру кредиторської заборгованості і ефективно нею управляти;

- підвищити фінансову стійкість та покращити показники ліквідності;

- скоротити виробничий цикл, тим самим збільшуючи свою ефективність;

- збільшити обсяги продажу, і, як наслідок, отримати додаткове джерело доходу.

Для покращення фінансового стану підприємства необхідне ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке передбачає: формування кредитної політики щодо дебіторів; мінімізацію ризиків виникнення прострочених боргів; рефінансування дебіторської заборгованості.

Головне при управлінні дебіторською заборгованістю - створення чітких правил, яких підприємство буде жорстко дотримуватися. Важливо, щоб ці правила були зрозумілі не тільки менеджерам підприємства,але і його клієнтам.

ЛІТЕРАТУРА

1. Господарський кодекс України від 16.01. 2003 р. № 436-IV.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість" : затв. Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.

4. Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М.Д. Білик // Фінанси підприємств. - 2009. - № 12. - С.24-36.

5. Виды факторинга // Официальный сайт КБ «Контракт». – 2007. – www.factorkontrakt.com/rus.html.

6. Горова Оксана: Факторинг - гроші плюс. Як знайти компроміс між продавцем та покупцем //Молодь і підприємництво. - 2004. - № 14.

7. Попов Ю. Факторинг: законодавство України та світовий досвід. Доступно: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=215

8. Савран О. Факторинг як засіб фінансування капіталу // Практика – 2009- № 5- с. 101

9. Слюсаренко К.В., Сокур Л.М. Проблеми та перспективи розвитку факторингових послуг в Україні. Доступно: http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2010/Economics/19802.doc.htm.

10. Смачило В.В., Дубровська Є.В. Сутність факторингу та його використання при управлінні дебіторською заборгованістю в Україні // Фінанси України. - 2007. - № 7. - С.35-45.

11. Філіпчук О. Факторинг як фінансовий інструмент та головний чинник розвитку бізнесу // Фінансовий ринок України - 2005 № 1 с.16

12. Чубарова Я. Факторинг в Україні. Доступно: http://www.balance.ua/ua/download/balance/htm/072458.htm