Ятлук В. І., науковий керівник Кравчук І. П.

Буковинська державна фінансова академія

Проблеми і перспективи створення кластеру сільського туризму у Чернівецькій області

Сільський туризм виступає дієвим інструментом створення нових робочих місць та розвитку інфраструктури. Як свідчать проведені дослідження, в Україні поступово починає формуватися певний механізм розвитку суб'єктів господарювання сільського туризму. В той же час, в зв'язку з тим, що на Україні реалізуються лише окремі важелі відповідного механізму, поки що не можливо говорити про його ефективність.

В першу чергу, потребує удосконалення організаційно-управлінський механізм розвитку суб'єктів господарювання сільського туризму, в другу – визначення характеру взаємодії суб'єктів господарювання на ринку сільського туризму.

Питанням розвитку сільського туризму в Чернівецькій області займається ряд приватних, громадських, комерційних та державних організацій та установ, потужність яких є малою, функціональний зв'язок між ними слабкий, що призводить до відсутності системи управління галуззю. З цієї точки зору ефективним вбачається функціонування кластерів суб'єктів господарювання сільського туризму із представників місцевих громад.

Чернівецька область – це благодатний район багато профільного літнього та зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально–оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. Тому сільський зелений туризм давно практикується в Україні. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення. Але сільський туризм як самостійна ланка галузі туризму існує по суті не так вже й давно.

В нього поки що є досить велика кількість проблем, які треба вирішувати негайно. До них можна віднести:

1. Недостатню забезпеченість сільського регіону області автомобільними туристичними дорогами, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму) .

2. Недостатню методичну, організаційну, інформаційну та матеріальну підтримку суб’єктів туристичної діяльності краю з боку держави та органів місцевого самоврядування. [2]

3. Соціально–економічні проблеми села ( зокрема відсутність робочих місць).

Найкращим засобом подолання проблем, перелічених вище, буде створення кластеру сільського туризму.

Головною фігурою в забезпеченні організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями сільської місцевості.

Особливо сприятливі умови для розвитку сільського зеленого туризму створюються на територіях національних і ландшафтних парків, зокрема Вижницького національного парку, де є можливість поєднати повноцінний відпочинок з пізнанням природничого та історико–культурного потенціалу регіону

Сьогодні в області формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону.

Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально–економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й в сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочиваючих з’являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, в свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспорту, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших. Цей вид туризму в нашому краї знаходиться на початковій стадії і потребує підтримки з боку владних структур, що є одним із головних напрямів діяльності управління з питань туризму обласної державної адміністрації [2].

Розвиток сільського зеленого туризму в області потребує на сьогоднішній день фінансової підтримки з боку влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт, приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. За останніми даними в сфері сільського туризму працює 75 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих. Станом на 01.10.2010 в області офіційно діє 75 сільських приватних садиб. Найбільша кількість садиб у Вижницькому, Путильському, Хотинському районах. З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму. Проводиться збір та узагальнення інформації про власників агроосель з метою випуску рекламного буклету “Сільський зелений туризм Буковини ”. Вирішується питання щодо фінансової підтримки цього популярного виду туристичної діяльно сті. Проводяться активні консультації та надається кваліфікована методична допомога в питанні зайняття сільським туризмом. За нашим глибоким переконанням швидкий розвиток цього виду діяльності залежить від фінансової підтримки держави.

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму позитивно позначається на підвищенні якості життя в Україні, створенні додаткових робочих місць, поповненні валютних запасів держави, підвищенні її авторитету на міжнародній арені.

Література:

1. Боуару Кодруца Петронела Розвиток туризму на Буковині // Журнал торгівлі. – 2009. – № 7. – С. 19-24;.

2. www.nbuv.gov.ua // Грицку-Андрієш Ю. Перспективи створення кластеру сільського туризму у Чернівецькій області;

3. www.nbuv.gov.ua // Ячнюк М., Ячнюк І. Розвиток зеленого туризму на Буковині.