Кателла Є.Ю., ст. викладач Шаруга Л.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барновського, Україна

Проблеми та шляхи мінімізації ризиків інвестиційних проектів

У сучасних умовах світової кризи та фінансово-економічної нестабільності процес планування, фінансування та реалізації інвестиційних проектів зазнає впливу низки чинників, що призводять до ризиків. Це ускладнює визначення ефективності, окупності та конкурентоспроможності проектів. З метою мінімізації впливу ризиків на реалізацію інвестиційних проектів структуруються наявні види ризиків, виокремлюються основні чинники, що зумовлюють їх виникнення та окреслити напрями можливих коректив (усунення, зменшення тощо) щодо таких чинників впливу.

Під час планування та реалізації інвестиційного проекту здійснюється розрахунок та врахування не лише усіх можливих витрат та доходів, тобто бюджетування, а й визначення можливих чинників впливу і ризиків. При цьому існує проблема визначення усіх можливих проектних/інвестиційних ризиків, що зумовлено непередбачуваністю зовнішнього середовища, людським чинником тощо, внаслідок чого відбувається недотримання інвестиційного генерального бюджету, фінансового плану й термінів виконання реалізації проекту.

Тому дуже важливо навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання та не перевищувати допустимих меж. Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується змінами внутрішнього та зовнішнього середовища. Під невизначеністю розуміють непередбачуваність змін умов реалізації проекту. Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків, спричиняє ризик.

Визначаючи той чи інший вид ризику, потрібно оцінити його розмір і вплив на загальні результати. В Україні безризикові інвестиційні проекти є доволі рідкісним явищем, оскільки на рівень ризику впливають різноманітні чинники. Зростання ступеня ризику в сучасних умовах пов'язано зі зростаючою невизначеністю і швидкою мінливістю економічної ситуації у країні загалом і на інвестиційному ринку зокрема; із пропозицією, що збільшується, для інвестування приватизованих об'єктів; із появою нових емітентів і фінансових інструментів для інвестування та низкою інших чинників.

Формування та вибір пріоритетних шляхів мінімізації можливих ризиків під час реалізації інвестиційних проектів зумовлюють таке:

● необхідність своєчасної ідентифікації видів ризиків, які характерні конкретному інвестиційному проекту;

● здійснення кількісного та якісного аналізу проектних ризиків;

● визначення стратегії "взаємодії" з ризиком – (погодитись на ризик; контролювати ризик; передавати ризик іншим; уникати ризику);

● надання юридичних гарантій; створення резервних фондів; застави, депозити на спеціальних рахунках; побіжні гарантії (у формі довготермінових контрактів); утримання частини платежів за контрактом; поручительство; контракти з фіксованою ціною; резервні кредити; вексельні інструменти; форфетування; резервні акредитиви; безвідтермінувальні документарні акредитиви;

● умови платежів за контрактом; банківські рахунки з особливим режимом; оптимізація структури портфеля інвестиційних проектів;

● забезпечення високої ліквідності інвестицій; диверсифікування; хеджування;

● своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів; всебічне інформаційне забезпечення інвестиційних проектів, постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку та налагодження ефективної комунікації між учасниками проекту;

● розподіл ризику між учасниками проекту; резервування засобів на покриття непередбачуваних збитків;

● доцільність створення служби контролінгу на підприємстві, що здійснює реалізацію інвестиційного проекту для здійснення системного моніторингу процесу інвестування.

Отже, характерною ознакою процесу реалізації інвестиційних проектів є можливість виникнення певної ризикованості та непередбачуваності подій. Проте, за умов своєчасної ідентифікації та класифікації усіх можливих видів ризиків можна до певної міри передбачити та скоригувати процес проходження майбутніх фаз життєвого циклу інвестиційного проекту, виокремити джерела ризику, мінімізувати або усунути негативний їх вплив та досягнути економічного й соціального ефекту від конкретного заходу або проекту.

Література

1. Берест М. Н. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К УПРАВЛЕНИЮ РИСКАМИ В ИНВЕСТИЦИОНО Й ДЕЯТЕЛЬНОСТИ// БИЗНЕСИНФОРМ. – 2009. - № 5. – с. 31-33.

2. Броило В. Система оцінки ризиків інвестиційно-інноваційної діяльності організацій // Проблеми теорії й практики керування.– 2008.– № 4.– С. 61 – 71.

3. Дарміць Р.З. ВПЛИВ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2. – с. 172-177.

4. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес информ. - 2008. - № 12. - С.23-27.