Панчук Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Русул Л.В.

РОЗВИТОК ІНТЕРНЕТ-СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

З часом, все більша кількість фінансових інститутів використовують можливості мережі Інтернет для надання своїх послуг. Першими були банки й інші інвестиційні посередники, тепер до них приєдналися страхові компанії. Природно, як і для будь-якої іншої форми електронного бізнесу, ринок Інтернет-страхування найбільш розвинений в Сполучених Штатах Америки. У США, поряд зі звичайними страховими компаніями, у мережі представлена велика кількість страхових брокерів (страхові портали), які дають можливість клієнтові підібрати необхідну компанію й купити в неї поліс через Інтернет. Одні з них просто призначені для опису ситуації на ринку, консалтингу та інші, а інші дають можливість одержати поліс від обраної клієнтом компанії, не виходячи з будинку.

Головним стимулом впровадження інтернет-обслуговування страховими компаніями є необхідність зменшення витрат, розширення географії діяльності, забезпечення диверсифікації ризиків. Не менш важливим фактором є простота та комфортність купівлі страхового продукту в режимі on-line, що на думку фахівців, повинно заохочувати до збільшення купівельної активності.

Таким чином, Інтернет-страхування – це всі елементи взаємодії між страховою компанією й клієнтом, що виникають при продажі страхового продукту і його обслуговуванні, але вироблені за допомогою мережі Інтернет. Тому, щоб Інтернет-представництво компанії функціонувало як віртуальний офіс цієї страхової компанії, воно повинно містити в собі наступні можливості:

- надання клієнтові повної інформації про загальний і фінансовий стан компанії;

- надання клієнтові інформації про послуги компанії й можливості детального ознайомлення з ними;

- розрахунок величини страхової премії й визначення умов її виплати для кожного виду страхування й залежно від конкретних параметрів;

- заповнення форми заяви на страхування;

- замовлення й оплата (у вигляді одноразової виплати або періодичних виплат) поліса страхування безпосередньо через Інтернет;

- передача поліса, завіреного електронно-цифровим підписом страховика, клієнтові безпосередньо по мережі Інтернет;

- можливість інформаційного обміну між страхувальником і страховиком під час дії договору (для одержання клієнтом різних звітів від страхової компанії);

- інформаційний обмін між сторонами при настанні страхового випадку;

- оплата страхової премії страхувальникові за допомогою мережі Інтернет при настанні страхового випадку;

- надання страховиком клієнтові інших послуг і інформації.

Якщо всім цим вимогам відповідає Інтернет-представництво компанії, то його можна назвати повноцінним віртуальним офісом.

Існують два напрямки Інтернет-страхування: on-line і off-line.

Система on-line виконує практично повний цикл продажів у віртуальному режимі: розрахунок вартості, заповнення заяви на страхування. Через Інтернет реально провести й оплату. При такому варіанті страховик зі страхувальником (їхні представники) можуть віч-на-віч і не побачитися. Правда, майже у всіх компаніях клієнт все-таки одержує з кур'єром страховий поліс - документ на паперовому носії.

По системі off-line клієнт може одержати на сайті страховика інформацію про пропоновані страхові продукти, про умови укладання договору, іноді відразу довідатися розмір страхової премії, направити через Інтернет запит на розрахунок премії при нестандартних випадках, задати питання в конференції(форумі) на сайті або по електронній пошті.

Більшу частину угод через Інтернет, а тим більше по системі on-line, поки що становить страхування майнових ризиків.

Інтернет-страхування передбачає укладення та обслуговування договорів страхування за допомогою дистанційних засобів зв’язку. І хоча сучасні технології дозволяють здійснити всі дії з укладення договору без фізичної присутності сторін правочину, використання паперових бланків і форм у страховому процесі не піддається швидким змінам. Очевидно, проблема пов’язана із правовим регулюванням, яке не дозволяє використовувати новітні технології повною мірою.

Укладення договору страхування через Інтернет вимагає дистанційної виплати страхової премії. Страховики вже декілька років інтегрують у власні сайти інтерфейс для розрахунку за страхові послуги електронними грошима, незважаючи на те, що їх використання майже неврегульоване в Україні. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України займає позицію невтручання в регулювання цих процесів, посилаючись на відсутність повноважень, а Національний Банк України регулює виключно діяльність банків, пов'язану з випуском електронних грошей, та її моніторинг. Залишається чекати на прийняття Закону «Про електронну комерцію», який закріпить взаємні права, обов’язки та відповідальність користувачів електронних грошей та торговців товарами і послугами.

Недостатній рівень захисту прав споживачів зменшує їхню довіру до ринку страхових послуг, скорочує попит на них та погіршує інвестиційний клімат на ринку. Для подолання таких негативних наслідків уряд проводить активну роботу із врегулювання сфери захисту прав споживачів. Так, у 2009–2010 роках було розроблено Концепцію захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг і План заходів щодо її реалізації.

Окремої уваги потребує захист персональних даних споживача. Інтернет-страхування нерозривно пов’язане зі збереженням інформації про страхувальника в базах даних страховика. На даний час в Україні немає спеціального закону, який би чітко визначав, що є персональними даними і який режим доступу на них поширюється. Конституція закріплює загальну заборону на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Закон «Про інформацію» декларує, що інформація про особу охороняється законом, але не класифікує таку інформацію як конфіденційну. Згідно із Законом «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» захищається інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Отже, Інтернет-страхування є технологією продажу страхових послуг, вигідною як для їх продавців, так і для їх споживачів. Страховики економлять на адміністративних витратах та швидше обслуговують клієнтів. Споживачі отримують рівний доступ до максимально широкого асортименту страхових послуг. Водночас використання цієї технології потребує детальнішого та чіткішого правового регулювання електронного документообігу в цивільному обороті, нормативного закріплення статусу користувачів електронних грошей, приведення законодавства про захист прав споживачів у відповідність до актів європейського законодавства.

Література:

1. Гріньова К. Інтернет-страхування в Україні: правовий аспект / К. Гріньова // http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=2059.

2. На скільки вигідно страхуватися через Інтернет // http://project.ukrinform.ua/news/20398.

3. Використання інтернет-технологій для впровадження страхових продуктів // bokov.net.ua/index.php?pages=1&act=3&id=9552.