Ткачук О.М., Бачинський В.М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Підлипчак О.А.

ФОНДОВИЙ РИНОК В СУЧАСНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСАХ УКРАЇНИ

 

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України  «Про цінні папери і фондову біржу». Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти, професійних учасників ринку цінних паперів, які взяли активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектора економіки.

Сьогодні ринок цінних паперів вже сформувався як один із найпотужніших сегментів української економіки, на що яскраво вказують основні показники його діяльності.

Ринкова економіка неможлива без активно функціонуючого фондового ринку. Тому одним із найважливіших напрямів регулювання розвитку її реального сектора є забезпечення повноцінної діяльності організованого ринку цінних паперів. В Україні його розвиток відбиває протиріччя перехідного періоду, пов'язаного з корінним реформуванням економіки і соціальної сфери. Незважаючи на те, що за останні десять років ХХ століття вдалося створити хоча і недостатньо досконалі інфраструктуру і механізми регулювання фондового ринку, сам він у цілому і його організований сегмент, представлений фондовими біржами, зазнають серйозних труднощів, які обумовлені специфікою нинішнього етапу реформування економіки України.

Відповідно до сформованої у світі практики центральною ланкою фондового ринку є фондова біржа. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найбільш ліквідну частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід'ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.

Теоретичний доробок, щодо покращення рівня розвитку фондової біржі включає чималу кількість праць, що аналізують різні фактори розвитку фондового ринку, фондових бірж та наслідки їх впливу за тих чи інших економічних умов. Так, на думку Костіної Н.І. та Марахової К.С., держава повинна активізувати продаж цінних паперів із залученням висококваліфікованих фахівців в галузі інвестиційного менеджменту [2, 24]. Це надасть новий поштовх для розвитку національного фондового ринку. Г.Карпенко розглядає ринок цінних паперів і підкреслює його виняткову роль у процесі залучення та перерозподілу вільних фінансових ресурсів в економіці, а також вивчає питання становлення та напрями удосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні [1, 93].

Щодо сучасного стану, то протягом 2009 року макроекономічні процеси характеризувалися певною нестабільністю, відповідно відреагував і фондовий  ринок України. Найважливішим джерелом залучення фінансових ресурсів на ринку цінних паперів виступали такі види цінних паперів, як акції, інвестиційні сертифікати та облігації підприємств.

У 2009 році видано 587 ліцензій на здійснення певних видів діяльності на ринку цінних паперів. Кількість виданих ліцензій на провадження окремих видів діяльності на фондовому ринку у порівнянні з 2008 роком майже не змінилась і становила 89, що менше на 11,88 % ніж у 2008 році.

У 2009 році було анульовано 336 ліцензії. Цей показник збільшився майже в три рази у порівнянні з 2008 роком, а переоформлено 401 ліцензію, в першу чергу, у зв’язку зі зміною місцезнаходження ліцензіата.

Загальна кількість професійних учасників фондового ринку у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 3,78 %.

Ситуація, щодо кількості професійних учасників, які мали ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку станом на 1 січня 2010 року, відображена в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість професійних учасників, які мали ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку станом на 1 січня.2010 року

Найменування професійних учасників

Кількість професійних учасників 01.01.2010

Торговці цінними паперами

737

Зберігачі

297

Реєстратори

367

Компанії з управління активами

389

Депозитарії

3

Клірингові депозитарії

3

Організатори торгівлі на ринку цінних паперів

10

Усього

1806

 

З урахуванням суміщення певних видів професійної діяльності окремими професійними учасниками ринку цінних паперів, їх кількість станом на 31 грудня 2009 року становила 1473:

- 297 учасників – торговці-зберігачі, в тому числі 124 банки;

- 33 учасники – торговці-зберігачі-реєстратори, в тому числі 24 банки;

- 3 депозитарії мають ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність [4].

Зменшення загальної кількості професійних учасників у 2009 році відбулось за рахунок зменшення кількості торговців цінними паперами. Так, їх кількість у 2009 році становила 737, що менше на 78 професійних учасників (або на 9,57 %) ніж у 2008 році. Також зменшення загальної кількості професійних учасників у 2009 році у порівнянні з 2008 роком відбулось за рахунок зменшення кількості компаній з управління активами на 5,3 % та реєстраторів на 3,42 %.

У той же час, протягом 2009 року відбулося збільшення кількості зберігачів на 41 професійного учасника, або на 16,01 % у порівнянні із 2008 роком, та майже в 2 рази у порівнянні з 2005 роком.

Кількість організаторів торгів зменшилась до 10 у 2009 році у зв’язку з анулюванням ліцензії торговельно-інформаційній системі.

Регіональне представництво професійних учасників фондового ринку сформувалось у попередні роки і протягом останнього часу практично не змінюється.

Найбільша кількість професійних учасників станом на 31.12.2009 зосереджено в м. Києві та Київській області – 820 (55,6 % від загальної кількості), Дніпропетровській області – 142 (9,6 %), Харківській області – 93 (6,3%), Донецькій області – 36 (2,4%), АР Крим – 35 (2,4%). У всіх інших регіонах діє 177 професійних учасників, або 12,1% від загальної кількості.

Протягом останніх років спостерігається зростаюча тенденція, щодо обсягів торгів на ринку цінних паперів, в тому числі за останні три роки (2007-2009 роки) обсяг торгівлі на ринку цінних паперів перевищив обсяги у таких сферах, як виробництво промислової продукції на 37,24 млрд.грн. у 2007, 104,26 млрд.грн. у 2008, 398,3 млрд.грн. у 2009 роках, виробництво продукції сільського господарства майже у 7 разів - 2007, 6 разів - 2008 та майже у 7 разів у 2009 роках, а також продукції будівництва обсяг якої найменший в даному розрізі, що зображено на рисунку 1. [4]

млрд.грн.

Рис.1. Порівняльні дані обсягів торгів на ринку цінних паперів, реалізованої продукції (робіт, послуг),  продукції сільського господарства, будівництва

Динаміка обсягу зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку (ДКЦПФР) випусків цінних паперів зображена на рисунку 2.

         млрд..грн.

            Рис.2. Динаміка обсягу зареєстрованих ДКЦПФР випусків цінних паперів

 

Загальний обсяг випусків цінних паперів становив 162,68 млрд. грн., що є найвищим показником з початку здійснення державної реєстрації випусків цінних паперів у тому числі:

-                     акцій – 101,7 млрд. грн;

-                     облігацій підприємств – 10,11 млрд. грн.;

-                     облігацій місцевих позик – 370 млн. грн.;

-                     опціонів 6,55 млн. грн.;

-                     інвестиційних сертифікатів КУА пайовими інвестиційними фондами – 47,21 млрд грн.;

-                     акцій корпоративними інвестиційними фондами – 3,9 млрд грн.;

-                     сертифікатів фонду операцій з нерухомістю – 8 млн грн.

Серед фінансових інструментів найбільші обсяги випусків зареєстровано з акціями – 62,13 %, інвестиційними сертифікатами КУА ПІФ – 29,02 % та облігаціями підприємств – 6,21 % від загального обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів у 2009 році [4].

На сучасному етапі розвитку біржової торгівлі в Україні існує ще багато невирішених проблемних питань, які потребують детальнішого вивчення. Це передусім стосується таких проблем ,як:

-                     відсутність єдиної налагодженої моделі діяльності фондових бірж;

-                     відсутність ефективної національної депозитарної системи (організація, що займеться обліком прав з цінних паперів, до якої входять реєстратори та зберігачі);

-                     обмеженість фінансових інструментів, що використовуються фінансовими посередниками та низький ступінь використання похідних цінних паперів;

-                     низький рівень інформованості населення з питань функціонування фондового ринку. Це призводить до низької активності фізичних осіб фондовій біржі;

-                     високий ступінь тіньової економічної діяльності та політичного втручання тощо.

До теперішнього часу залишається актуальною проблема оптимізації діяльності формалізованого ринку цінних паперів відповідно до реальних потреб національної економіки.

Аналіз звітних даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку показує що український фондовий ринок має тенденцію до зростання.

Необхідно акцентувати увагу державної влади на пріоритетний розвиток первинного ринку цінних паперів (насамперед виходячи із досвіду США необхідно розвинути ринок облігацій перспективних компаній з інноваційною спрямованістю, але під жорстким контролем держави).

Важливо підвищити обізнаність населення про необхідність та спосіб залучення заощаджених ними коштів в економіку країни через фондовий ринок.

 

 

Література:

1. Карпенко Г.В. Досвід розвитку фондового ринку країн Європи та його використання в Україні / Г.В. Карпенко // Фінанси України. – 2007. – №6. – С. 90 - 96.

2. Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні / Н.І. Костіна, К.С. Марахов // Фінанси України. – 2007. - №3. – С. 24 - 26.

3. Огородник В. Фондовий ринок України: аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку / В. Огородник // Економіст. - 2008. - №8. – С. 13 - 19.

4. http://www.ssmsc.gov.ua – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

5. www. ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.