Экономические науки/ Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Урста Ю.В., науковий керівник Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні

на момент фінансової кризи

Проблеми створення сприятливого інвестиційного клімату завжди знаходились у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції стосуються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу держави з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макро- рівнях.

Провідна роль інвестицій у здійсненні структурних перетворень визначається багатьма українськими та зарубіжними дослідниками. Вагомий вклад у вивчення та вирішення проблем інвестиційного клімату зробили К.В.Паливода [1], Т.Г. Детюк [2], О.В. Єфременко [3] та інші.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, наша держава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвитку інвестиційної сфери.

У теперішніх умовах знову актуальним стає завдання підвищення привабливості української економіки для іноземних інвесторів та реальної конкуренції за інвестиції з економіками сусідніх держав (у першу чергу, країн Центральної та Східної Європи). Конкуренції, головними інструментами якої є реальне, а не декларативне покращення інвестиційного клімату, зменшення бюрократичних процедур, спрощення регуляторно-реєстраційних вимог та вжиття радикальних заходів щодо дієвого захисту інвестицій.

Інвестиційний потенціал України полягає в її географічних і кліматичних особливостях, а також в обсязі внутрішнього споживчого ринку, в рівні кваліфікації вітчизняних трудових ресурсів та можливостях національних базових галузей (металургійний, машинобудівний, хімічний та агропромисловий комплекси). Розташування між багатою ресурсами Росією і Об'єднаною Європою, зацікавленою в стабільному доступі до цих сировинних ресурсів і в той же час місткими ринками збуту, дає українській державі унікальні можливості для створення потужних транспортних коридорів, що зв'язують Захід і Схід[2,с.32]. Прикладом позитивних зрушень є обсяги валової продукції сільського господарства, які у січні – липні 2010 року зросли на 3,8 % по відношенню до відповідного періоду попереднього року [3,с.23]. Рішення подібної комунікаційної задачі може автоматично привернути мільярди інвестицій у вітчизняну економіку.

Тепер за увагу іноземних інвесторів, за високу оцінку перспективності саме нашої економіки, а не економік сусідніх країн, потрібно боротися – на практиці, а не словами покращувати інвестиційний клімат. Основними такими інструментами є зокрема:

- спрощення реєстраційних, ліцензійних, сертифікаційних, митних та інших процедур. Враховуючи кризову ситуацію та дефіцит ресурсів, терміново прийняти поправки до положень НБУ, Державної комісії по цінних паперах інших державних органів про скорочення термінів розгляду документів про реєстрацію іноземних інвестицій (зокрема, прямих позик та збільшення капіталу акціонерних товариств);

- забезпечення захисту інтересів та прав інвестора у судах, підвищення ефективності судової системи, створення системи контролю за ухваленням судами відверто не правових, рейдерських рішень;

- усунення корупційної складової, що крім відверто кримінального вимагання хабара, нерідко набуває форм добровільно-примусових внесків для розвитку населених пунктів;

- зменшення кількості податків та спрощення їх адміністрування, забезпечення стабільності податкового законодавства, розв’язання питання податку на додану вартість (якщо він потрібен, тоді його треба вчасно відшкодовувати експортерам; якщо не можемо відшкодовувати, то тоді він не потрібен);

- лібералізація ринку землі, визначення чітких і простих процедур її викупу та оренди для провадження господарської діяльності;

- слід запровадити жорсткі обмеження на внутрішній оборот іноземних валют, всі фінансові операції всередині держави здійснювати виключно у гривні;

- варто поширити на всю фінансову діяльність у країні видачу кредитів, прийняття внесків у різноманітні банківські фонди, а також фінансування будівництва житла тільки в національній валюті[1,с.49].

Всі ці заходи не є якимось новими та інноваційними, але саме вони є найбільш важливими як для наявних, так і для потенційних інвесторів в економіку України. Проте, незважаючи на їх очевидність, в Україні не вистачає політичної волі для їх належної практичної реалізації. Зрозуміло, що провести черговий економічний форум з питань залучення інвестицій набагато простіше, ніж провести судову реформу або уніфікувати та спростити податкове законодавство, проте іноземні інвестори чекають від української влади саме цього. І чим швидше усі ми це збагнемо, тим більше буде в України шансів залишитися інвестиційно-привабливою у нових економічних умовах.

Література:

1. К.В. Паливода. Світова криза в інвестиційному секторі, її причини та механізми попередження // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №7. – с. 35-49.

2. Т.Г. Детюк. Інвестиційний клімат в Україні // Економіка і держава. – 2009. – №1. – с. 31-33.

3. Єфременко О.В. Особливості обліку інвестиційної нерухомості. // Економіка і регіон. – 2008. – №2. – с.106-109.

4. www.ukrstat.gov.ua .