Ніконець О.М.

Науковий керівник: Кравчук В.С.

Буковинська державна фінансова академія

Окремі аспекти впровадження нового процесу обліку єдиного соціального внеску

Питання про доцільність запровадження єдиного соціального внеску (ЄСВ) обговорювався вже довгий час. В цьому руслі в 2010 році було прийнято Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, який набирає чинності з 2011 року. Його метою є зниження навантаження на фонди оплати праці, стимулювання підвищення розмірів заробітних плат і виходу частини фондів оплати праці з “тіні”. Проте як кожне нововведення, ЄСВ потребу більш детального вивчення.

Дослідженням питання єдиного соціального внеску займалися такі вчені як С. Стоїч, В. Циганенко. Т. Прощина, Л. Ільчук.

Метою статі є висвітлення питання впровадженням єдиного соціального внеску та основних проблем пов’язаних з цим питанням.

Виклад основного матеріалу: З 1 січня 2011 року замість платежів до чотирьох соціальних фондів запроваджується ЄСВ. Прийняття даного закону обумовлено необхідністю підвищення ефективності роботи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. З одного боку прийняття закону дозволить створити умови для запобігання дублювання страховими фондами функцій, пов’язаних із формуванням страхових засобів, зокрема: скорочення обсягу роботи, щодо реєстрацією страхувальників; формуванням і веденням інформаційної системи зведених даних про застрахованих осіб, забезпечення звітності, здійсненням контролю за повнотою і своєчасністю стягнення внесків; зменшення кількості перевірок сплати внесків у цільові страхові фонди; скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій; забезпечення більш широкого охоплення системою суб’єктів соціального страхування; збільшення доходів страхових фондів і більш ефективного використання засобів соціального страхування; можливе виведення із тіні більшої частини заробітної плати та зниження тиску на фонд заробітної плати; спрощення системи звітності [4]. Проте в даному законі є певні недоліки та неточності:

- в частині 2 статі 7 Закону про ЄСВ передбачено: для осіб, які отримують зарплату за виконану роботу (послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ слід нараховувати на суму, котру визначають діленням зарплати (доходу) на кількість місяців, за які її нараховано, проте логічніше було б ділити на кількість днів, під час яких проводилися роботи;

- ЄСВ потрібно буде нараховувати й на зарплату осіб, яким після звільнення з роботи нараховану зарплату за відпрацьований час, наприклад, премію за квартал;

- також, Кабінет Міністрів України не затвердив перелік виплат на які не нараховуватиметься ЄСВ;

- в законі зазначено, що роботодавці - фізичні особи при кожній виплаті зарплати повинні сплачувати авансові внески до Пенсійного фонду, а чи мають їх сплачувати самозайняті особи, приватні підприємці не вказано;

- у пункті 10 статті 9 зазначено, що в разі перерахування сум ЄСВ з рахунка платника на відповідні рахунки ПФУ днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Держказначейством суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок ПФУ. Проте не відомо куди саме будуть зараховані ці кошти [1].

У законі про ЄСВ про звітність сказано, що платник ЄСВ має подавати звітність до територіального органу ПФУ у строки, у порядку та за формою, установленими ПФУ за погодження відповідними органами загальнообов’язкового державного соцстрахування та Державним комітетом статистики [1]. Проте потрібно ще буде звітувати про кошти на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, декретних, часткової допомоги по безробіттю, а про це потрібно повідомляти відділенням фондів соціального страхування. Які саме звіти й коли треба складати та подавати потрібно ще узгодити з відповідними фондами. Саме тому запровадження ЄСВ не надто зменшить документообіг, бо хоч платівки треба оформляти лише в ПФУ, проте їх буде кілька. Окремо доведеться заповняти платівки на осіб з інвалідністю та осіб, що співпрацюють з підприємствами на підставі цивільно-правових договорів.

Розмір нарахування ЄСВ залежатиме від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності. Таких класів є 67 і відповідно ЄСВ буде коливатися від 36,76% – 49,7%. При цьому на окремій ставці ЄСВ знаходитимуться:

- бюджетні установи – 36,76%;

- наймані працівники із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації й бортоператорів, які виконують спеціальні роботи – 49,96%;

- наймані працівники інваліди – 8, 41%;

З заробітної плати працівника роботодавці утримуватимуть ЄСВ за загальною ставкою 3,6%, або 6,1%. Також не буде прив’язки до обкладення зарплатних виплат податком із доходів фізичних осіб.

Також потрібно звернути увагу на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності для якої передбачена окрема ставка. У більшості випадків роботодавці нараховуватимуть на ці виплати 33,2%, а коли виплату отримуватиме працівник-інвалід, платитимуть 8,41%. Окрім того, роботодавці з допомоги по тимчасовій непрацездатності утримуватимуть:

- 2% ЄСВ, якщо йдеться про виплату звичайному працівнику;

- 6,1% ЄСВ , якщо йдеться про виплату спецпрацівнику [2, 3];

Слід також зауважити, що зміниться порядок виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, проте детальний порядок ще не встановлений.

Додатково запроваджується новий державний реєстр і нові посвідчення, який призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Тобто в цьому реєстрі окремо накопичуватиметься інформація про підприємства, що сплачують внесок, і фізичних осіб, які отримують різні види доходів та допомоги [3]. Вільний доступ до цієї бази матимуть ПФУ та всі інші соціальні фонди. А фізичні особи та підприємства зможуть отримувати інформацію з Держреєстру тільки за письмовим зверненням до ПФУ у визначеному ним порядку. При цьому ПФУ бере на себе обов’язок захищати інформацію, що міститься у Держреєстрі, що є суттєвою перевагою для осіб, які перебувають у даному реєстрі.

Також будуть створені реєстр страхувальників, де окремо зазначатиметься інформація про підприємства та роботодавців (назва, код ЄДРПОУ, адреса, види економічної діяльності, кількість працівників тощо) та реєстр застрахованих осіб - це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому соцстрахуванню. Реєстр застрахованих осіб складатиметься з трьох частин:

- у першій зазначатиметься інформація про фізичну особу (її П. І. Б., ідентифікаційний номер, дата народження , номер телефону, стать тощо);

- у другій - розмір страхового стажу та суми сплачених соціальних внесків, необхідні для розрахунку та призначення всіх видів соціальної допомоги, суми нарахованих доходів і кількість днів роботи для стажу тощо;

- у третій - здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового соцстрахування.

Усю зведену інформацію щодо фізичної особи ПФУ планує перенести до посвідчення застрахованих осіб, але з 2014 року. Починаючи з 2011 року, всі підприємства мусять поновити дані про своїх працівників, та стежити за тим, щоб уся надана працівниками інформація була правильна та своєчасна. В іншому разі посадові особи підприємства мусять сплатити адміністративний штраф за неправильну або несвоєчасно подану до реєстру застрахованих осіб інформацію про працівників.

Отже, щоб уникнути всіх неточностей і недоліків закону потрібно внести ряд удосконалень та уточнень до закону:

1. Під час підрахунку зарплати осіб за виконану роботу, строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ слід нараховувати на суму, котру визначають діленням зарплати (доходу) на кількість днів, а не місяців.

2. Також, Кабінет Міністрів України має затвердити перелік виплат на які не нараховуватиметься ЄСВ.

3. Уточнити чи мають сплачувати авансові внески до Пенсійного фонду, самозайняті особи, приватні підприємці.

4. Провести реорганізацію звітності, щодо сплати ЄСВ та навести чіткий порядок звітування до всіх фондів.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування. Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI, 08.07.2010.

2. Строїч С. Один за чотирьох: готуймося платити єдиний соціальний внесок // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – №82. – с. 2-6.

3. Мойсеєнко Т. Єдиний соціальний внесок: Закон прийнято! // Дебет-Кредит. – 2010. – № 33. – с. 35.

4. Ільчук Л. Щодо єдиного соціального внеску: точка зору // Соціальна сфера. – 2010. –№ 3. – с.76.

5. www.byhgalter.com.ua – Бухгалтерський облік в Україні. Практична бухгалтерія доступно та зрозуміло.