Чабанюк О.М., к.е.н., доц., ст. викл. Бернацька Н.Р.Мазур Н.В.,

Львівська комерційна академія, м. Львів

Фінансова звітність та її місце у прийнятті управлінських рішень

З переходом до ринкових відносин в економіці України змінились завдання бухгалтерського обліку. Насамперед він повинен забезпечити інформаційні потреби власника та інвесторів. Питання бухгалтерського обліку, його організації, формування показників звітності залишаються на сьогодні надзвичайно актуальними для підприємств різних форм власності, розмірів та видів діяльності. На особливу увагу серед них заслуговують малі підприємства України, розвиток яких є складовою частиною соціально-економічної політики держави.

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансовий стан підприємства. Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України. Головні вимоги, що ставляться до звітності, - це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, співставленість звітних показників з минулими часами.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється на місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє. За нормативними актами, діючими в більшості країн світу, підприємства повинні подавати бухгалтерську звітність обов’язково один раз на рік за результатами діяльності. За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність у такому обсязі: баланс підприємства - форма № 1, звіт про фінансові результати та їх використання - форма № 2, звіт про рух грошових коштів - форма № 3, звіт про власний капітал - форма №4, примітки до фінансової звітності - форма № 5.

Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України. Підсумкові дані фінансово-господарської діяльності, відображають в шахматній відомості. На основі шахматної відомості складається оборотна відомість по рахунку. Дані, розраховані в оборотній відомості, являються підставою для складання бухгалтерського балансу і звітності.

У бухгалтерському обліку нова інформація формується за рахунок виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення і зберігання даних, отриманих в результаті фінансово-господарської діяльності. Ця інформація узагальнюється на рахунках бухгалтерського обліку і накопичується в облікових реєстрах синтетичного й аналітичного обліку, перевіряється з допомогою оборотних і сальдових відомостей.

В облікових реєстрах інформація перегруповується й узагальнюється в упорядковану систему показників, яка використовується для складання бухгалтерської фінансової звітності підприємства. Фінансова звітність є важливим інструментом управління, оскільки саме накопичення економічної інформації через систему бухгалтерського обліку та її подання через систему звітності має на меті забезпечення користувачів необхідною інформацією про об’єкт господарювання. До законодавчих актів, що передбачають ведення обліку та складання фінансової звітності, відносяться: Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про підприємства в Україні”. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Так, у бухгалтерській звітності можна отримати дані не тільки про стан майна підприємства, тобто його активів, а й дані про рух окремих видів як активів, так і пасивів, про затрати на виробництво за їх елементами, взаємовідносини з державною податковою системою, стан фінансових вкладень та іноземних інвестицій тощо.

Фінансова звітність повинна містити мінімально необхідну інформацію для задоволення потреб тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб. Фінансова звітність, що публікується і надається зовнішнім користувачам, не є комерційною таємницею підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. Терміни подання підприємствами фінансової звітності установлює міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, або органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності. За неподання бухгалтерської фінансової звітності передбачена тільки адміністративна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до чинного законодавства звітність підприємств поділяється на бухгалтерську, фінансову, консолідовану та зведену.

Користувачами звітності є юридичні та фізичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства. Передусім звітність підприємства використовується самими власниками для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, складання планів на майбутнє.

На багатьох малих підприємствах України використовується спрощена форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись: по простій формі бухгалтерського обліку, (без використання регістрів обліку майна малого підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства. Малі підприємства, які здійснюють незначну кількість господарських операцій, не мають власного майна і в процесі виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими затратами матеріальних ресурсів, можуть вести облік всіх операцій тільки в книзі обліку господарських операцій, яка являється регістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скласти баланс і звітність.

Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово-господарських операцій відомості обліку по відповідним рахункам. Кожна відомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуваних рахунків бухгалтерського обліку. Сума операції записується в двох відомостях одночасно: в одній - по дебету рахунка з вказуванням номера кредитованого рахунку, а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка з аналогічним записом номера дебетованого рахунка.

 Отже, інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива i розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатня знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Також фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, якi здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Список використаних джерел:

1. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затв. наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87

2. П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”. Затв. наказом МФУ від 25.02.2000 р. № 39

3. Полянська О.А., Роль фінансової звітності у прийнятті управлінських рішень / О.А. Полянська, М.Я. Венгрин // Бухгалтерський облік, аналіз і контроль в системі управління підприємства: матеріали V наук.-практ. конф. студ., асп. та мол. вчених; [відп. за вип. Бачинський В.І.] – Львів: Видавництво ЛКА, 2010. - 310 с.

4. Чабанюк О.М. Застосування спрощеної системи обліку, оподаткування та звітності на підприємствах малого бізнесу в Україні / О.М. Чабанюк, Ю.В. Панченкова // Матеріали конф. “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу (регіональний аспект)”, - Ч.: ДФА, 2003. – 415 с.