Узунова Н.С.

проректор з організації учбового процесу

ВНЗ «Університет економіки і управління».

Напрямки розвитку технологій у процесах створення конкурентоспроможної продукції АПК АР Крим

Формування і становлення ринкових відносин в АПК АР Крим супроводжується неухильним розширенням сфери недержавних форм господарювання - господарських товариств, приватних підприємств, виробничих кооперативів, фермерських господарств, державних підприємств, інших форм господарювання і видів економічної діяльності.

Аналіз ознак різних організаційних форм функціонування за період 2005 - 2010 рр. показує, що зміни господарського устрою регіонального АПК не мають стійко наростаючих ринкових характеристик основних економічних процесів і їх показників. Це пов'язано з тим, що перехід від однієї системи господарювання до другої вимагає, особливо у сільському господарстві , відносно тривалого часу. Такий період повинен, по-перше включати власне підготовчий період, по-друге період безпосередніх перетворень . Протягом підготовчого періоду мають бути сформовані правові , організаційні і економічні умови, адаптовані до майбутнього реформування регіональної економіки. На другому періоді поступово змінюються форми власності, здійснюється їх адаптація до умов ринку, що потребує розробки умов стабілізації економічного розвитку.

Дослідження показують, що досягти стабілізації розвитку галузей АПК створення належних соціально-економічних умов для сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, збереження і відновлення виробничого потенціалу, забезпечення більш широкого впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, тощо новим формам господарювання не вдалося.

При спільності цілей і завдань розвитку економіки різними виявилися можливості досягнення поставленої мети. Відсутність стратегії реформування при порушенні господарських зв'язків привели до односторонніх аграрних перетворень, передчасній реорганізації крупно товарного виробництва. Виявилося, що навпаки, в сучасних умовах важливим є збереження цілісності раціональних земельних масивів, недопущення їх необґрунтованого подрібнення (парцеляризації). В сільськогосподарському виробництві діє ряд релаксантних факторів, які можна поділити з врахуванням їх проти дії на дві великі групи: до першої групи відносяться фактори, які лежать за межами сільського господарства і не зв'язані з формою власності на землю, до другої - внутрішні негативні пливи динаміки окремих факторів, що приймають безпосередню участь у формуванні кінцевого продукту. Серед них стан та динаміка матеріально - технічного забезпечення підприємств АПК Ар Крим. Якщо парк тракторів і комбайнів у сільськогосподарських підприємствах АПК АР Крим у 1990р. відповідно склав 26 280 од. і 3 767, то у 2008р. відповідно 7 206 од.(27.4%) і 1 069 . од.(28.4%) від загальної кількості, тим самим знижуючи якість проведення технологічних операцій. Переорієнтація агропромислового виробництва АР Крим з концепції традиційного нарощування економічного потенціалу сільського господарства на всемірне підвищення ефективності його використання потребує перенесення центру ваги з кількісних на якісні показники і їх ефективність, з проміжних - на кінцеві результати, з розширення основних виробничих фондів - на їх структурну перебудову і оновлення тощо. Одним із дієвих шляхів такої переорієнтації є перехід галузей АПК від конкуренції в середині АР Крим до конкуренції на міжнародних ринках. На сучасному етапі перед економікою АР Крим стоять надзвичайно складні завдання перейти від формування і розвитку конкурентних переваг у сировинних експортноспроможних галузях, ефективність яких базується на природних та історичних факторах до створення таких переваг у наукоємних високотехнологічних галузях АПК.

З цією метою необхідно виділити основні фактори економічного зростання, що здійснюють вплив на створення конкурентоспроможної продукції, розробити методики їх реалізації і удосконалення . Необхідно підвищити рівень розвитку всіх інших факторів, що прямо чи опосередковано впливають на конкурентоспроможність виробленої продукції, а саме - формування внутрішнього попиту, перспективної стратегії розвитку підприємств, їх структури і можливостей конкуренції, розвитку споріднених виробництв, створення інтегрованих систем бізнесу. Поряд з цим енерго- і ресурсозбереження в процесах розвитку галузей АПК набувають важливого значення. Якщо до пріоритетних задач в АПК, які досліджуються можна віднести розробку економічних і безвідходних технологій переробки сільськогосподарської продукції із збереженням її якості, то дослідження інтенсифікації технологічних процесів в сфері виробництва майже не проводяться. В той же час розробка методів інтенсифікації технологічних процесів, які одночасно гарантують максимум виходу сільськогосподарської продукції без суттєвих втрат є актуальним науковим напрямом .

До таких напрямів розвитку на сучасному етапі відносяться також технології по переробці рослинницької і тваринницької сировини -переробка харчових продуктів оздоровчого, профілактичного і лікувального призначення.

Аналіз стану існуючих технологій в сфері основного виробництва окремих видів продукції ( зерна, плодів і ягід тощо) показує, що вони потребують подальшого наукового обґрунтування узгодження з природними вимогами і досягненням забезпечення харчової цінності вирощеної продукції.

На сучасному етапі в умовах господарської діяльності підприємств АПК АР Крим можливі два основні шляхи збільшення обсягів продукції сільського господарства: перший - вдосконалення техніки і технологій основного виробництва, що забезпечить максимум виходу готової продукції , зниження витрат і відходів, і другий - комплексна переробка продукції сільського господарства з метою досягти максимальних економічних, соціальних і екологічних переваг (вигоди).

З метою більш системного уявлення досліджуваних процесів введено поняття "технологія ресурсних перетворень", під яким будемо розуміти оптимальне поєднання взаємодії всіх технологічних процесів основного виробництва, яке приводить до формування основної продукції рослинництва або тваринництва з наперед запрограмованими кількісними і якісними ознаками, і забезпечує економічну ефективність виробництва при зниженні його собівартості і енергоємності.

Запропоноване поняття має ряд переваг над існуючими, зокрема дає можливість оцінити рівень вдосконалення використовуваної технології відповідними коефіцієнтами і показниками, здійснити ешелонування впливу НТП в часі від часткової модернізації основного виробництва до повної заміни окремих видів обладнання (видів техніки) тощо, досягти інтенсифікації технологічних процесів. Науковою основою інтенсифікації технологічних процесів є відповідь на питання, яким шляхом здійснити впровадження досягнень НТП у основне виробництво, як ним керувати, впливаючи на ціни, прибуток, матеріальне стимулювання, як і яким чином удосконалювати технологію і можливості спеціальної техніки. При цьому з множини перспективних досягнень необхідно вибрати такі, які найбільш адаптовані до сучасних вимог і забезпечать ефективність виробництва відповідно до вимог ринку.

Дослідження особливостей ресурсних перетворень в галузях АПК АР Крим дозволяють сформулювати постановки двох однорідних класів: задачі оптимізації одно ресурсного розподілу (розподілу і використання мінеральних добрив, хімічних засобів захисту.

Дослідження інерційності виконання поставлених цілей пояснюється високим ступенем складності завдань, спрямованих на вирішення комплексних структурних проблем економіки АР Крим застарілими матеріально-технічними і технологічними можливостями і наявністю інерційних процесів, що спираються на ціннісні орієнтації робітників сільського господарства.

Шляхами удосконалення управління комплексним розвитком підприємств і галузей АПК є визначення оптимальних видів економічної діяльності, структури ресурсного потенціалу і витрат на 1 продукції, процесів зайнятості тощо, раціонального співвідношення регулювання АПК державою, зниження втрат продукції, гарантій екологічного захисту продукції і населення.