Гордій Н.М.

Глухівський національний педагогічний університет

 імені Олександра Довженка

 

Теоретико-методологічні основи багаторівневої системи професійної підготовки фахівця до фізичного виховання дошкільників, формування його професійних компетенцій.

 

На сучасному етапі маємо значну кількість робіт педагогічного, психологічного, методичного характеру, присвячених удосконаленню теорії і практики фізичної культури.

Однак, історико-педагогічні дослідження з даної
проблеми дуже обмежені і, в основному, стосуються становлення і
розвитку системи фізичного виховання та олімпійського руху в
радянський період. Так, методологічним і методичним аспектам історії
фізичної культури присвячено роботи В.В.Бєлорусової, Я.Р.Вількіна,
Є.М.Геллера, С.І.Гуськова, С.С.Єрмакова, Т.М.Каневець, Г.М.Ландар,
В.В.Столбова, О.Б.Суніка, Ю.О.Фоміна та ін. Становлення і розвиток
національних шкіл фізичного виховання в різні роки відбито у наукових
роботах М. І. Герца, І. П. Коваленка, Г.Н.Мамедова, Е.П.Маепалу,
Г.Є.Парсаданяна, В.П.Станюкенета ін.

Питанням теорії і практики фізичного виховання в XIX - на початку
XX ст. присвячено невелику кількість видань і нерівноцінну за змістом
літературу. В історіографії, що відображає даний період, можна виділити
декілька шарів:

• зарубіжний, що містить дослідження вчених, які намагаються
відтворити картину всесвітньої історії фізичного виховання та спорту
(Б.Беннет, Д.Діксон, Л.Кун, Р.Макінтош, Д.Мітчел та ін.);

• вітчизняний: дореволюційний (О.Д.Бутовський, Д.Є.Любченко,
І.П.Козловський, П.Н.Черняєв та ін.) і сучасний.

Слід підкреслити, що для сучасних досліджень з питань вітчизняної
історії фізичної культури до жовтня 1917 року властива вузько цільова
спрямованість. Предметом спеціальних досліджень виступали проблеми:
вивчення і узагальнення педагогічної спадщини П.Ф.Лесгафта (Є.Ш.Бух,
М.І.Комін,    І.М.Решетень,    Г.Г.Шахвердов),   становлення    системи підготовки фізкультурних кадрів (В.М.Видрін, Б.В.Євстаф'єв, ВЛ.Марищук, О.Є.Скворцов, З.В.Шерезадишвилі та ін.), розповсюдження скаутського руху в країні (Є.О.Подтинна), розвиток спортивного підприємництва (І.П.Переверзін) та ін.. Лише в деяких роботах фізичне виховання другої половини XIX - початку XX ст. розглядалось як загально-педагогічна проблема (Р.А.Геворкян, М.О.Карпушко, О.В.Пищелко, М.І.Пономарьов, О.М.Чернова). Узагальнення відомостей з історії розвитку фізичного виховання знайшло відображення в навчальних посібниках М.І.Пономарьова,
В.В.Столбова, Г.Д.Харабугі, І. Г. Чудінова.

У сучасних історико-педагогічних дослідженнях стисло відображено
стан проблеми фізичного виховання в загальному процесі розвитку
системи виховання та освіти країни в другій половині XIX - на початку XX ст. (Ш.І.Ганелін, Е.Д.Дніпров, Г.Є.Жураковський, Є.Ф.Зейлігер -
Рубінштейн, М.О.Костантинов, Д.І.Латишина, Є.М.Мединський,
О.І.Пискунов, В.З.Смирнов, Б.К.Тебієв, М.Ф.Шабаєва та ін.).

Фізичному вихованню як одному з актуальних напрямків розвитку педагогічної науки тих років приділялось достатньо уваги у багатьох загально педагогічних журналах («Вестник воспитания» 91870-1917), «Народная школа» (1869-1889), «Педагогический сборник» (1864-1918), «Семья и школа» (1871-1889) та ін.). На початку XX ст. з’явились перші періодичні видання, присвячені саме питанням фізичного виховання («Физическое образование и спорт» (1910) і «Сокол» (1910-1914)), що стали об’єктом вивчення і аналізу в дисертаційних дослідженнях І.А. Месеняшина (1948), Ф.М. Неровного (1962), З.Г. Полуектова (1967), С.І. Лисової (1970), Л.М. Литвина (1975). Окремі аспекти розвитку педагогічної науки і практики за матеріалами журналів були об’єктом досліджень А.Ф. Бережної, В.Г. Березіної, А.В. Говорун, Ф.В. Зайченка, С.Т. Золотухіної, М.І. Карпушка, О.Ю. Образцової та ін [1].

Дослідження О.В. Запорожця, А.В. Кєнєман, Д.В. Хухлаєвої свідчать про те, що завдяки високій пластичності нервової системи основні фізичні рухи легко засвоюються дітьми, тому формування рухових навичок необхідно починати з дошкільного віку, і цей аспект є важливим у професійної підготовці вихователя[2].

Цілеспрямована педагогічна робота з фізичного виховання у ДНЗ передбачає вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань. Більшість авторів (О.Г. Аракелян, М.П. Голощокіна, А.В. Карманова, Т.І. Осокіна) стверджують, що кращих результатів у засвоєнні основних рухів дітьми можна досягнути лише при щоденному проведенні занять з фізичної культури.

У дослідженнях Е.С. Вільчковського, Т.І. Дмитренка, Н.Ф. Денисенко розглядаються шляхи активізації рухового режиму дітей дошкільного віку. Питанню оптимізації занять з навчання дітей старшого дошкільного віку основним рухам присвячені дослідження Ю.Ю. Рауцкіса. У роботах Н.І. Бочарової, М.Н. Рунової розгядаються питання оптимізації рухової активності дітей старшого дошкільного віку на прогулянці, в у природних умовах. Досліджені питання організації занять на прогулянці, особливості їх змісту та методики проведення Л.В. Кармановою, В.Г. Фроловим, М.Ю. Кістяківською, С.Я. Лайзане розглянута структура та зміст занять з фізичної культури для дітей раннього віку [3].

Проблема підготовки фахівців у вищих навчальних закладах є предметом досліджень багатьох учених: А.М. Алексюка, Л.В. Артемової, І.Д. Беха, Г.В. Бєлєнької, О.Л. Богініч, С.У. Гончаренка, М.Б. Євнуха, І.А. Зязюна.

Аналіз психолого-педагогічної літератури стосовно професійної підготовки фахівців з фізичної культури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається науковцями в різних аспектах, а саме: вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури (В.Г. Ареф’єв, С.Ю. Балбенко, Л.В. Волков, М.Т. Данилко, М.Д. Зуболій, Н.М. Мацкевич, Т.Г. Овчаренко, О.В. Петунін, М.М. Садков, Б.М. Шиян); формування індивідуальних здібностей студентів у процесі навчання та виховання (С.Н.Бубка, В.М.Марищук, В.С.Фарфель); упровадження особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання у вищих педагогічних навчальних закладах (І.Д.Бех, О.О.Вербицький, Л.П.Сущенко); психолого-педагогічні основи навчання фахівців у галузі фізичного виховання і спорту (О.В.Федик, А.В.Цьось); підготовка студентів до фізичного виховання дошкільників (О.Л.Богініч, Л.В.Волков, Н.Ф.Денисенко, З.І.Нестерова, Т.І.Поніманьська, Л.А.Рижова); шляхи зміцнення фізичного здоров’я (О.Дубогай, Л.Сварковська [4].

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня магістр у структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей і якостей.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу зі спеціальності "Дошкільне виховання" та освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр” і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

        Так,  бакалавр повинен  мати:

- знання анатомії і фізіології дитини дошкільного віку:

- знання основ педіатрії і гігієни дітей;

- знання з психолого-педагогічних, методичних дисциплін, необхідних для розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційних завдань;

- знання основних концепцій фізичної культури і спорту з позицій філософії, соціології, культурологи; розуміння місця фізичної культури і спорту в світовій і вітчизняній культурі, їх зв'язку з іншими формами культури ;

- знання особливостей українських  і зарубіжних систем фізичної культури і спорту в історичній динаміці, особливостей їх взаємозв'язку і взаємовпливу; здібності до виявлення і аналізу тенденцій і проблем соціокультурного розвитку ФК ;

-знання правових основ фізкультурно-спортивної діяльності, організації праці в галузі, прав і обов'язків учасників фізкультурно-спортивної діяльності;

-- знання провідних напрямків сучасніої  фізкультурно-спортивної діяльності, здатність виявляти їх взаємозв'язки;

- усвідомлення загальних цілей і завдань професійної діяльності фахівця в галузі фізичного розвитку дошкільника;

- знання стратегії і тактики сучасного використання комп'ютерних технологій в професійній діяльності і уміння застосовувати знання і навички в практичній роботі  з дітьми дошкільного  віку;

- здатність до проектної діяльності у сфері фізичної культури і спорту, до розробки інноваційних проектів і управління ними;

- знання засобів і методів профорієнтації, уміння їх застосовувати в освітній діяльності;

- уміння в області організації і проведення виховних заходів, побудови і реалізації виховних програм;

- уміння створювати проблемні ситуації (інтелектуальні, рухові, ситуації етичного вибору і так далі);

- уміння інтерпретувати результати, визначати зону найближчого розвитку дошкільника;

- уміння діагностувати можливості  вихованців;

- володіння прийомами педагогічного оцінювання поведінки і діяльності дітей;

- володіння нормативними методами організації і проведення  занять з фізичного виховання, уміння їх застосовувати в конкретних умовах ;

- уміння викладати теоретичний матеріал, демонструвати конкретні рухові дії, фізичні вправи ;

- навички використання в педагогічній діяльності сучасних методів фізичного воспитания, спортивного тренування;

- знання освітніх стандартів і програм в області ФК дошкільників;

- володіння способами організації навчально-виховної діяльності;

- вільне володіння наочним матеріалом і здатність демонструвати його практичну цінність;

- володіння методами фізичного виховання і спортивного тренування, уміння застосовувати їх на практиці;

- уміння застосовувати потенціал фізичної культури у  виховній діяльності;

- уміння вибрати стиль спілкування, адекватний контингенту  вихованців і педагогічним завданням, здатність реалізувати той або інший стиль спілкування;

- уміння встановлювати довірчі стосунки усередині дитячого колективу, створювати настрій на спілкування і оздоровчу діяльність;

- уміння вибудовувати конструктивні взаємини з батьками дошкільників;

- уміння цілеспрямовано підтримувати спілкування;

- уміння: використовувати інформаційні технології для саморозвитку і підвищення ефективності власної фізкультурно-рекреаційної діяльності, формулювати проблеми і шукати нові теоретичні способи їх вирішення;

- уміння актуалізувати знання з суміжних наукових дисциплін, підбирати оптимальні засоби і методи вирішення завдань на основі всестороннього аналізу їх позитивного і негативного впливу на дітей дошкільного віку.

        За циклом професійно-орієнтованих дисциплін  спеціаліст повинен уміти:

З метою збереження та зміцнення здоров’я дітей в дошкільному навчальному закладі, на основі обізнаності в галузі фізіології, педіатрії та гігієни, а також знань нормативно-інструктивних матеріалів, у процесі управлінської діяльності, вміти організовувати харчування та медичне обслуговування дітей шляхом вироблення наказів та розпоряджень відповідно змісту, планування заходів щодо створення необхідних умов для харчування та медичного обслуговування; координації дій медичного персоналу, працівників харчоблоку, заступника з господарських питань; участі у складанні меню; здійснення контролю за одержанням та умовами зберігання продуктів харчування, якістю приготування їжі, виконанням норм харчування дошкільників, дотримання санітарно-гігієнічних вимог на харчоблоці; власним проведенням оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів та їх ефективністю.

-        В ході керівництва фізичним вихованням у дошкільному навчальному закладі, керуватись знаннями законодавства з охорони праці, санітарного законодавства та інформацією про фактори, що впливають на безпеку життєдіяльності дітей та працівників закладу, для збереження їх життя і здоров’я, вміти організовувати безпечні умови для навчання, виховання та праці шляхом розробки та проведення системи роботи з профілактики  дитячого  травматизму,  належного догляду  за дітьми та з охорони   праці,  інструктажі, навчання  працівників, забезпечення засобами  (індивідуального  захисту; контроль за станом обладнання та  інвентаря  і  за  дотриманням  норм  виробничої  санітарії  та  гігієни, а також  правил  безпеки  під  час  навчально-виховного  процесу).

-        Задля оптимізації роботи з фізичного виховання дітей дошкільного віку, на основі обізнаності щодо стану організації навчально-виховної роботи, в дошкільному навчальному закладі вміти здійснювати контроль за якістю фізичного виховання шляхом проведення тематичних перевірок виховання, використовуючи спостереження за навчально-виховним процесом, діагностичні методики обстеження дітей, аналіз педагогічної документації та проведення об’єктивного аналізу результативності фізичного виховання. 

-        На основі отриманих результатів в процесі проведення різних видів контролю, з метою підвищення професійного рівня вихователів щодо організації роботи з фізичного виховання  в умовах дошкільних навчальних закладів та сім’ї, вміти вносити корективи в  роботу дошкільних навчальних закладів на основі проектування шляхів оптимізації педагогічного впливу на дітей визначення найбільш дієвих технологій формування рухової сфери дошкільника та зміцнення і збереження високого рівня здоров’я, методик профілактичної та корекційної роботи по запобіганню вад у фізичному розвитку.

-        З метою покращення результативності навчально-виховної роботи з фізичного виховання у дошкільних навчальних закладах, на основі вивчення аналізу даних проведених тематичних перевірок та атестацій, користуючись нормативними показниками рівня рухової підготовленості  дітей, забезпечувати належні умови, залежно від посадового статусу, для фахового зросту  професійної діяльності  педагогів різних категорій в галузі фізичного виховання шляхом організації консультування,  проведення семінарів, семінарів-практикумів, лекцій, педагогічних нарад, методичних об’єднань та науково-практичних конференцій

-        З метою забезпечення оптимального рівня фізичної та розумової працездатності дітей дошкільного віку, на основі знань фізіологічних особливостей, закономірностей фізичного розвитку дошкільників та основних методичних вимог щодо організації режимних процесів створювати сприятливі умови в дошкільних навчальних закладах для упередження розумової та фізичної перевтоми дітей відповідно до стану їх здоров’я, доцільно чередуючи  різні види діяльності у відповідності з визначеним режимом;

-        З метою охорони життя і здоров’я дитини, на основі знань вікових особливостей психофізіологічного розвитку дітей дошкільного віку, основ валеології та безпеки життєдіяльності вміти проводити просвітницьку роботу серед батьків та інших осіб родини, спрямовану на створення сприятливих валеологічних умов розвитку дитини вдома і запобігання нещасних випадків в побутовій діяльності.

З метою якісної підготовки майбутніх фахівців до здійснення навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку вміти створювати й коригувати  навчальні програми з фахових дисциплін та розробляти робочі програми з урахуванням специфіки проведення лекційних, семінарських та практичних занять, визначаючи міждисциплінарні зв’язки та дотримуючись перспективного спрямування тематики в самих курсах.

На основі фахової експертизи навчальних планів та освітніх програм, задля забезпечення ґрунтовної професійної підготовки, вміти визначати оптимальні шляхи їх реалізації у відповідності до освітньо-кваліфікаційного рівня, з врахуванням послідовності ускладнення змісту навчального матеріалу, його концентричного розподілу та врахування сучасних концептуальних підходів до    підготовки фахівців дошкільного профілю

Отже, формування сучасного творчого фахівця має відбуватись за умови максимальної інтеграції особистісного і професійного в структурі підготовки спеціаліста.  Соціуму (професійним навчальним закладам, виробництву, сім'ї) необхідні  випускники, готові до включення в подальшу життєдіяльність, здатні фактично вирішувати  життєві і професійні труднощі. А це багато в чому залежить не тільки від отриманих у ВНЗ знань,умінь та навичок, а й від додаткових властивостей, для позначення яких і використовуються терміни «компетенцій» і «компетентності», які більше відповідні розумінню сучасних завдань освіти.

Література.

1. Приходько Г.І. Проблема фізичного виховання особистості у вітчизняній педагогічній журналістиці /друга половина XIX - початок XX ст../. : Автореф. канд.. дис.,- Харків,1999

2. Богініч О.Л. Педагогічні умови підвищення рухової активності дітей 4-5 років на заняттях з фізичної культури. : Автореф. канд.. дис., - Київ,1997

3. Петренко С.А. Підготовка майбутніх вихователів до формування у дітей дошкільного віку основних рухових умінь і навичок.: Автореф. канд..дис., - Київ,2007

4. Андрущенко Т.К. Формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку. : Автореф. канд.. дис. – Київ, 2007