Кушнарьова М.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості процесу навчання дітей читання

Процес навчання дітей читання надзвичайно цікавий, але непростий i довготривалий. Він розпочинається ще задовго до того, як дитина вперше візьме до рук книгу i почне складати літери в слова. Перші  кроки до навчання грамоти  дитина отримує в дошкільному закладі.   Батьки, які праг­нуть навчити дитину читати, мають створити  в ciм'ї книжкове оточення, яке б відповідало вікові та інтересам дитини, а також спрямовувати  основні  зусилля на розвиток усного мовлення (слухання i говоріння) дитини.

Для того, щоб вона оволоділа писемним мовленням, необхідно, щоб у неї було добре розвинене усне мовлення. Тому забезпечення постійного спілкування з дитиною, розвиток її активного мовлення є важливою складовою підготовки дитини до набуття навич­ки читання. Чим більше дитині розповідають, читають, вивчають щось iз нею напам'ять, переказують, тим легше буде в подальшому читати i розуміти прочитане.

Мета даної розвідки –розглянути проблему навчання дітей читанню в початковій школі.

Визначення оптимальних термінів початку на­вчання дітей читання на сьогодні залишається одним iз найбільш дискусійних питань. У різних науково-методичних джерелах як оптимальний називається вік від шести до чотирьох—п'яти років (М.О.Рибнікова, А.Й.Капська, О.Н.Хорошковська, Н.Н.Свєтловська, А.А.Ємець, В.Єдігей, Д.Б.Єльконін). Слід пам'ятати, що навчання грамоти, як i процес оволодіння мовленням, явище суто індивідуальне. Одна дитина починає говорити у 8 місяців, a інша в 2 з половиною роки, хтось прочитає перше слово в 2 роки, а хтось у 6. Завдання дорослого-індивідуально для свого малюка визначити оптимальний час початку навчання, час, коли дитина готова сприймати навчальні дії та позитивно реагувати на них.

На сьогодні досить відомими в навчанні грамо­ти дітей раннього віку є технології, побудовані на основi  використання  методу  цілих слів   (О. Декролі,  Г. Доман, В. Дмитрієва, В. Ліщук). Вони орієнтують батьків на те, що процес навчання грамоти має здійснюватися паралельно з мовленнєвим розвитком дітей.

Найпоширенішим у навчанні дітей грамоти в сучасних загальноосвітніх закладах є звуковий аналітико-синтетичний ме­тод (К. Ушинський, Д. Ельконін, О. Бугрименко, Л. Журова, Г. Тумакова, Г. Цукерман та інші). Його використання регламентується чинними програмами навчання i виховання в загальноосвітніх закладах.

Навчання за цим методом поділяється на три пepioди: добукварний (підготовчий), букварний, післябукварний. Навчання спрямоване на розвиток фоне­матичного слуху i мовленнєвої уваги дітей, що готує їx до опанування звукового аналізу слів.

Нині існує ряд інших методів навчання грамоти дітей, але не всі вони використовуються у роботі вчителів початкових класів.

Т. Г. Єгоров виділяє три етапи в набутті на­вички читання: аналітичний, синтетичний i етап автоматизації [1, 257 ]

Перший, аналітичний, етап характеризується складо-буквеним аналізом i читанням слів по складах. Він поділяється на два специфічні ступені:

  на першому ступені діти запам'ятовують i впізнають букви, а також вчаться поєднувати букви в склади;

  на другому ступені вони легко впізнають склади i поєднують їх  у слова.

Одиницею читання на першому ступені формування на­вички є буква.

На другому ступенi навчання одиницею читання стає склад.

Етап синтетичного читання також неоднорідний. Biн починається стадією становлення синтетичних (цілісних) прийомів читання, основна особливість якої полягає в розпізнаванні слова за деякими ознаками: довжиною, конфігурацією букв та їхніми  елементами, що виступають за рядок, тобто сприйняття окремих слів на цій стадії не викликає особливих ускладнень.

На думку Т. Г. Єгорова, досягнення ступеня синтетичного читання в процесі навчання є важливою передумовою виникнення інтересу до читання як діяльності.

Навичка читання складається з  двох основних компонентів: розуміння смислу прочитаного (тобто це те основне, заради чого здійснюється читання) i техніки читання, яка забезпечує розу­міння. Техніка читання включає в себе такі поняття: cпoci6, темп, правильність, виразність читання.

У багатьох початкових школах  здійснюється обов'язкове тестування дітей, які мають відвідувати перший клас, хоча система перевірки їхніх знань, умінь та навичок досі ще не уні­фікована. Можна сказати, що практич­но всі випускники дитячого садка ма­ють певні навички читання та письма, але їхня підготовленість досить неод­накова.

На жаль, не всі діти легко вчаться, дехто потребує індивідуальної допо­моги педагога, оскільки не здатний самостійно долати навіть незначні труднощі, які постають у процесі нав­чання [2, 85].

Ефективність методики навчання читанню учнів підвищується при застосуванні ігор, ігрових ситуацій, різноманітних завдань та дидактичного матеріалу.

Гра «Додай букву»

Xiд гри. Дорослий демонструє дитині складені з букв розрізної азбуки слова, з'ясовує їхнє  значення, а потім пропонує додати до цих слів одну букву так, щоб виникло нове слово. Малюк записує поряд нове слово. За кожну правиль­ну спробу дитині нараховується один бал. Наприкінці гри дитина читає утворені пари слів i підраховує кількість отриманих балів. Наприклад:


їжа їжак               

рак грак        

кіт - кріт

буря буряк       

оса коса        

лапа лампа

метр метро             

порт спорт          

ріка ріпка

міст місто  

риби гриби      коза кобза


міст-зміст             

сова слова

коза козак           

теля стеля     

мало масло

коровакоровай


Формуванню умінь читати, орієнтуючись на оптичний образ слова, i водночас перевіряти здогадку, що виникає, сприяють вправи в читанні слів iз пропуском букв.

Наприклад:

Читай слова, вставляй букви и або i.

Б.6, с.р, р.с, л.д, с.ч, л.с, к.т, т.н, с.ль, ч.ж, р.сь, с.но, т.ша, р.ка, р.6а, в.нок, г.лка, д.т., в.шня.

Таким чином, навички читання формуються в процесі тривалого і цілеспрямованого навчання, шляхом впровадження цілої системи завдань. Відомо, що першочерговою умовою навчання молодших школярів читати є наявність у них мовного слуху, зокрема, фонематичного, звуковисотного і тембрового, чуття мовного ритму, наявність оперативної пам'яті. Саме мовний слух дає можливість молодшим школярам оволодіти поскладовим читанням як звуковим аналізом і синтезом, на основі яких формується вміння сполучати приголосні звуки з голосними.

Література:

1. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: підручник / За ред. А.М. Богуш. - К., Виша шк., 2007.-542 с.

2. Джежелей О.В. Формування навичок читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника «Вчуся читати» / О.В. Джежелей, А.А.Ємець та ін.  – Харків., 2002. – 112 с.