Философия / 1. Философия литературы и искусства

Пакуліна Г.С.

ЗОСШ № 95, м. Харків

Синестезійне мислення – співвідношення свідомого

і несвідомого в процесі пізнання

Під синестезією розуміють накладення в одночасному когнітивному акті різних по модальності сприйнять. Наприклад, зорові образи можуть постійно супроводжуватися запахами, смаковими відчуттями, образи букв – колірним забарвленням, масиви інформації – асоціюватися з цифрами і так далі. Такого роду комплексне сприйняття досить розвинене в художньо обдарованих натурах. Так, серед музикантів є немало людей з «кольоровим слухом», при якому звукові комплекси візуально представляються безпосередньо в кольорі, а зорові образи озвучуються (М.А. Римський-Корсаков, О.М.Скрябін, Б.В. Асаф’єв).

Синестезійне мислення грає важливу роль в процесі пізнання. У своїй статті «Синестезія – не аномалія, а форма невербального мислення» Б.М. Галєєв розглядав синестезію як одну з форм взаємодії у полісенсорній системі сприйняття. Він обґрунтовував наявність норми синестезії як «міжчуттєвої асоціації», як прояву невербального мислення, пов'язаного з міжчуттєвими зіставленнями і порівняннями. Синестезія розглядається і пояснюється одним з авторитетних дослідників в різних її проявах: «загальне відчуття», «кольоровий слух» і так далі. Автор категорично наполягав на «нормальності» синестезійних здібностей людини, а можливі як і в будь-якій області психіки відхилення від норми, на його думку, не мають жодного відношення до мистецтва, до культури. Відповідно цим виключався міф про те, що Скрябін, Кандинський являються деякими унікальними «синестетами», які реально чують кольори і бачать звуки. Мова тут, на думку Б.М. Галєєва, може йти лише про більш тонке метафоричне мислення, де приховані порівняння формуються (часто підсвідомо) між різномодальними враженнями. Таким чином, свідоме і несвідоме тісно переплітаються у синестезійному сприйнятті дійсності в процесі пізнання.

Проблема свідомості – одна з фундаментальних проблем філософії і епістемології. Починаючи з кінця XIX століття, проблема свідомості стає предметом дослідження спеціально-наукових дисциплін. У класичній епістемології обговорювалася переважно проблематика відношення свідомості до реальності. Сьогодні, у зв'язку з появою нових даних і досліджень в рамках спеціальних наук, були переформульовані старі проблеми і намічені інші способи їх рішення. Одними з таких тем є проблеми несвідомого і синестезійного сприйняття дійсності.

Останнім часом інтенсивно розвиваються когнітивні дисципліни, направлені на вивчення мозку, мислення, свідомості. У світі сучасних розробок когнітивної науки стало очевидно, що дослідження свідомості будуть неповні без пильного вивчення несвідомих шарів психіки людини. Несвідоме і його співвідношення зі свідомістю виступає важливою проблемою у філософії і психології. Дослідження множинності Я, непрозорості Я для самого себе, виявлення механізмів роботи з несвідомим в рамках психологічних шкіл, досягнення і дані когнітивної науки багато в чому проливають світло на цю проблему, яка, звичайно ж, на сьогоднішній день ще далека від розв’язання. У сферу сучасних епістемологічних досліджень несвідомого і його співвідношення зі свідомістю залучаються міждисциплінарні методології, що спираються на дані і висновки нейрофізіології, дослідження штучного інтелекту, лінгвістики, антропології, психології. Такі традиційні області дослідження як філософія свідомості і теорія пізнання об'єднуються. Тема пізнавальних здібностей в контексті проблеми несвідомого вивчається психологією, філософією творчості і такими новими напрямами як еволюційна і когнітивна епістемологія. Звернення до проблематики несвідомого грає важливу роль при описі процесів творчості, пригадування, сприйняття, в сноподібних і змінених станах свідомості, естетичного сприйняття витворів мистецтва.

У зв'язку з розширенням впливу когнітивного підходу перед дослідниками встає проблема розрізнення когнітивного і пізнавального. Це пов'язано з полемікою довкола так званої когнітивістської помилки.

Проблематизація традицій розуміння пізнання і творчості, що склалися, – одна з найважливіших завдань епістемології. Зважаючи на це сьогодні актуальна нова проблематика – конструктивізм (конструктивна епістемологія), проблема спонтанності, дослідження проблеми тілесності, синестезійності сприйняття.

В рамках провідних міждисциплінарних підходів напрацьований матеріал, який в новому ключі освітлює феномен несвідомого, пропонуються моделі, які дозволяють описати і концептуалізувати такі явища психіки як сприйняття, пам'ять, творчість. У зв'язку з наростаючим потоком конкретно-наукових розробок представляється актуальним філософське осмислення накопиченого матеріалу. Широкого поширення набув когнітивний підхід, синергетика, квантовий підхід. Представляється актуальним вивчення і виявлення їх можливостей і кордонів для епістемології. Це стосується, зокрема, квантового підходу, що незаслужено випав з поля зору епістемологів, до проблеми свідомості. Не дивлячись на свою відносну новизну, у цього підходу вже сформувався певне коло освітлюваних проблем і їх можливих рішень, які також потребують епістемологічного аналізу. У сучасних філософських і епістемологічних роботах обговорюються різні концепції свідомості, що включають несвідоме як свою частину. Великий обсяг даних з різних сучасних областей дослідження несвідомого, нові методи і моделі роботи з несвідомим, пропоновані спеціально-науковими напрямами і підходами, все більше звертають увагу дослідників, що робить особливо актуальним завдання виявлення епістемологічного значення пропонованих ними моделей для роботи з несвідомою компонентою в дослідженні пізнавальних здібностей і концептуалізації підходів.

Синестезія як концентрована і симультанна актуалізація почуттєвого в широкому спектрі його проявів сприяє кращому сприйняттю цілісності світу. Синестезія як специфічна форма взаємодії в цілісній системі почуттєвого віддзеркалення є прояв сутнісних сил людини. Це не якийсь епіфеномен, не аномалія, а норма. Явище синестезії потребує вивчення, хоча, зважаючи на «прихованість» свого походження у кожному конкретному випадку, вона і не завжди доступна для поверхневого наукового аналізу.