“Право”/ 12. Предпринимательское и банковское право

Мельник Анна Романівна

Студентка факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, Україна

Науковий керівник: К.е.н. Котирло О.О.

доцент кафедри економічних та фінансово-правових дисциплін факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, Україна

Проблемні питання в діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів України

Поглиблення і розширення в Україні ринку цінних паперів неминуче приводять до появи фондових активів, що є схожими за обсягами прибутковості і ліквідності з кредитними ресурсами. Це не може не викликати інтересу у банків. Адже вони мають значні переваги в порівнянні з іншими професійними учасниками фондового ринку. В умовах ринкової економіки комерційному банку досить важко розраховувати на якісне проведення активних операцій без здійснення інвестиційної діяльності. Далеко не всім залученим коштам банк в стані знайти правильне використання. Проведення банком лише позичкових операцій дає йому можливість отримати прибуток, але не дозволяє розраховувати на низький рівень ризику. Тому активні операції не можна обмежити лише кредитними послугами. Маючи у своєму розпорядженні вільні грошові кошти, банк повинен забезпечити не лише їх збереженість, отримати відповідний дохід, але і попіклуватися про диверсифікацію і ліквідність. Цим вимогам повністю відповідають операції банків на ринку цінних паперів [5, с.34].

Вимоги інвестиційного механізму ставить передусім структурна перебудова української економіки, її велика капіталоємність, необхідність концентрації капіталу. Із усіх інвестиційних інститутів лише банки при суттєвій реструктуризації їх інвестиційної діяльності можуть разом з підприємствами і державними інститутами сприяти структурній перебудові економіки в найближчій перспективі. Вони можуть розв’язати численні проблеми сьогодення: залучити кошти для довгострокового інвестування, оцінити ринкову ефективність інвестиційного проекту, мобілізувати довгостроковий позичковий капітал і надати його в розпорядження позичальника шляхом випуску й розміщення цінних паперів, виконувати роль гарантів емісій і організаторів ринку, здійснювати купівлю-продаж великих пакетів цінних паперів тощо [4, с. 50-52].

Операції з цінними паперами – новий елемент в діяльності українських комерційних банків. В умовах становлення ринкової економіки в Україні і формування ринку цінних паперів виникла серйозна дискусія про місце банків в цьому ринку. Ряд економістів вважають, що діяльність банків на даному етапі повинна бути обмеженою, тому що банки представляють собою потужний фінансовий апарат, який має більші знання і можливості, ніж інші фінансові товариства. Є побоювання, що банки можуть стати монополістами на цьому ринку, і таким чином, заважати його розвитку. Банки в свою чергу вважають, що в сучасних умовах вони є найбільш кваліфікованим, підготовленим апаратом, який може глибоко вникнути в ринкову структуру і сприяти розвитку ринку цінних паперів [1, с.156].

Ще однією важливою проблемою є довгострокове кредитування, яке в ринкових умовах необхідно активізувати. В умовах кризи вкладати кошти в оновлення виробництва стало невигідним. При швидкій інфляції комерційним банкам нема сенсу давати довгострокові кредити. Адже реалізація інвестиційних проектів вимагає відволікання з обороту значних коштів на тривалий період, що може призвести до повного знецінення ресурсної бази банків. Великі обмеження також накладає відсутність довгострокових пасивів. Дозволити собі довгострокові кредити можуть лише великі банки з великим власним капіталом [2, с.100].

Для виходу з цього повинні бути передбачені податкові пільги; концентрація коштів на пріоритетних напрямках; поєднання інтересів держави, господарюючих суб’єктів та банків, які здійснюють довгострокові вкладення. Для виправлення становища з довгостроковим кредитуванням необхідне створення спеціальних банків для здійснення інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів [3, с.39].Особливу увагу повинні приділяти об’єднання банків для надання всього комплексу послуг і сприяння прискоренню обороту коштів в інвестиційній сфері. Також необхідно розробити пропозиції щодо зміни процентної політики і розробити комплекс заходів для захисту інтересів банків.

Отже, передусім потрібно подолати небажання банків займатися інвестиційною діяльністю на ринку цінних паперів. Покращення цієї ситуації багато в чому залежить від оздоровлення економіки України, покращення фінансового стану підприємств, розвитку фондового ринку і інших зовнішніх по відношенню до комерційних банків обмежень.

Література:

1. Берлач А.І. Біржове право України: Навч. Посіб. - К.: Університет "Україна", 2007. - 316 с.

2. Бобкова А. Г., Моісеєв Ю. О. Біржове право: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 200 с.

3. Волков М.В. Структура и классификация рынка ценных бумаг. Операции с ценными бумагами в деятельности банков. Управление портфелем ценных бумаг // Финансы и кредит (рус.).- 2005.- № 10.- C.31-41.

4. Рябовол Л. Т. Біржове право: товарна біржа як особливий суб'єкт господарювання: Навч. посіб. для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів. - Кіровоград: РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2006. - 52с.

5. Тараненко Ю. О., Б. Б. Гарін, Т. М. Тігова та ін. Основи ринкової економіки: Курс лекцій / - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. - 348 с.