Юридические науки/5.Уголовное право и криминология.

Супрун Т.М.

Національний університет державної податкової служби України, Україна

Причини виникнення організованої транснаціональної злочинності

Сучасна злочинність динамічно розвивається, пристосовується до умов суспільного життя, ефективно застосовуючи існуючі прогалини правового регулювання. Серед міжнародних факторів, які становлять серйозну загрозу безпеці людства, відзначаються, зокрема, тероризм, поширення наркотиків, зброї, радіоактивних, отруйних речовин, СНІДу та інших небезпечних хвороб, неконтрольована міграція, торгівля людьми тощо. Транснаціональна злочинність в цьому контексті посідає особливе місце, оскільки так або інакше взаємозв’язана з різними факторами, посилює їхню небезпеку.

Транснаціональна організована злочинність утворює значну небезпеку для суспільства, особливо коли воно знаходиться у стані реформування та розбудови державно-правової системи. Саме така, сприятлива для транснаціональної організованої злочинності ситуація, містить у собі загрозу її проникнення практично у всі сфери суспільних відносин [1, с.15-25].

Серед науковців немає одностайної думки стосовно низки питань, пов’язаних із цим явищем: починаючи від визначення самого поняття «транснаціональна організована злочинність» та закінчуючи визначенням причин та умов, що сприяли її виникненню.

Досить цікавою є класифікація причин інтернаціоналізації сучасної організованої злочинності, яку визначив А.Д. Дорошенко: 1) розпад біполярної системи міжнародних відносин і зникнення “залізної завіси” між Сходом і Заходом, розвиток процесів регіональної інтеграції та глобалізація міжнародних відносин; 2) загострення проблеми нерівномірності соціально-економічного розвитку різних країн світу, наявність глобальної дихотомії у рівнях споживання товарів і послуг; 3) прогресуюча недосконалість міжнародної системи взаємодії у боротьбі з транснаціональною злочинністю.

Вчений зазначає, що найістотнішим фактором, котрий каталізував процес інтернаціоналізації транснаціональної організованої злочинності, стала глобалізація. На формування розгалужених злочинних транснаціональних мереж у цьому контексті особливо вплинули: а) розвиток регіональних інтеграційних проектів, який нівелював значення національних кордонів, що сприяло спрощенню та збільшенню міжнародних зв’язків; б) розвиток світової торгівлі за рахунок нарощування обсягів експорту – імпорту товарів і послуг на ринках, що стали доступнішими внаслідок процесів суспільно-політичної трансформації; в) значне прискорення темпів урбанізації та утворення багатонаціональних мегаполісів, що перебрали на себе функції портових міст, які здавна потерпали від організованої злочинної діяльності; г) розвиток високих технологій, формування глобальних комунікаційних і фінансових мереж, котрі суттєво полегшили міжструктурний обмін; д) формування культу суспільства масового споживання в країнах “золотого мільярда”, що сприяло збільшенню в них попиту на незаконні товари та послуги [2, с.41-51].

На розвиток транснаціональної організованої злочинності в Україні вплинули фактори об’єктивного і суб’єктивного характеру.

Об’єктивними причинами є: 1) зростання майнового розшарування населення, яке стало наслідком глибокої економічної кризи; 2) погіршення криміногенної обстановки в умовах кризових явищ в економіці, падіння виробництва, розладу колишніх виробничих відносин; 3) дедалі зростаюча активність “ділків тіньової економіки”. Спекуляція, шахрайство, азартні ігри, вживання наркотиків тощо все більше стають нормою поведінки та способом життя багатьох соціальних груп; 4) зміни в людських стосунках та правосвідомості більшої частини населення, коли в результаті переоцінки цінностей в духовній сфері егоїзм, вседозволеність, безалаберність стають нормою життя, а кримінально-правова заборона стає дедалі все меншим дієвим та стримуючим фактором на шляху вчинення злочинів; 5) спрощений підхід до вивчення та аналізу процесів розвитку організованої та групової злочинності, а це, у свою чергу, призводить до поверхневого підходу стосовно організації боротьби з нею.

До причин суб’єктивного характеру, які сприяють тривалому існуванню транснаціональної організованої злочинності, можуть бути віднесені: 1) відсутність дієвої законодавчої основи боротьби з організованою злочинністю, як наслідок, – криміногенна ситуація в державі змінюється значно швидше, ніж чинне законодавство; 2) зниження ролі профілактично-попереджувальних заходів, в тому числі із використанням оперативно-розшукової профілактики; 3) організаційно-тактичні прорахунки в сфері організації та здійснення боротьби як з організованою злочинністю, так і транснаціональною взагалі; 4) систематична ротація керівників та заміна оперативного складу і, як результат, – втрата професіоналізму та позитивного досвіду в організації оперативної роботи; 5) недооцінка питань професіоналізації та більшої консолідації злочинної діяльності груп з боку оперативних апаратів, що ведуть боротьбу з нею.

Таким чином, транснаціональна злочинність належить до числа найскладніших питань, що мають національний, регіональний і міжнародний характер, вирішення якого не може бути забезпечене в рамках однієї держави.

Література:

1. Джужа О.М., Василевич В.В. Феномен – організована злочинність: Міжвідомчий науково-дослідний центр при координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України // Науково-практичний журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією(теорія і практика)”. – 2001. – № 3. – С. 15-25.

2. Дорошенко А., Овсій І. Організована злочинність: міжнародний аспект // Політика і час. – 1997. – № 3. – С. 41-51.