Вус В.І.

Здобувач лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Особливості аксіогенезу підлітків при здійсненні соціального служіння Церкви, у групах екуменічного спілкування

Питання духовності та моральності підростаючого покоління, молоді є актуальним на сучасному етапі, заторкує інтереси багатьох верств украънського суспільства. Адже духовно-моральні цінності та пріоритети молоді виступають у якості тієї суттєвої кореляти, яка й визначатиме напрямок та характер розвитку суспільства у недалекому майбутньому. Саме на розв’язання цього важливого питання й спрямована значна кількість освітніх програм та соціальних проектів. Не залишається осторонь цього процесу і Церква.

Соціальному служінню, яке здійснюється у різних напрямках [2], найбільша увага приділяється у Римо-католицькій Церкві та Церквах протестантського спрямування. Після Другого Ватиканського Собору Римо-католицька Церква, на відміну від Православної Церкви, у Своїй роботі з різними соціальними групами та верствами населення використовує різноманітні (у тому числі й нетрадиційні) форми та методи, які є найбільш релевантними світоглядній позиції сучасного суспільства.

Відповідно до концепції екуменічного діалогу, Римо-католицька Церква поширює Свою діяльність не тільки на католиків, але й на представників інших християнських конфесій, та, навіть, інших релігій. Зокрема, у галузі молодіжної політики, до соціальних проектів Церкви залучаються й підлітки, молодь з некатолицьких родин. У цьому параграфі ми розглянемо особливості аксіогенезу саме таких підлітків, які задіяні у подібних релігійноосвітніх проектах.

У ході проведеного дослідження було опитано 51 підлітка (віком 12-15 років), учасників скаутського загону 56/113 «Pfadfinder» при храмі Familienkirche, neuottakring м. Відня (Австрія) [1]. Особливістю даної вибірки є те, що досліджувані походять з родин, які мають різні релігійні переконання (католики, протестанти, православні, мусульмани). Окрім того, значна кількість досліджуваних належать до родин емігрантів, вихідців з інших країн.

Саме тому, щоб не вступати у протиріччя з традиціями релігійного виховання у родинах цих підлітків, релігійноосвітня діяльність парафії обмежується ознайомлювальним курсом з релігієзнавства (періодичність занять — 1 раз на місяць), залученням вихованців до святкових заходів, фестивалів, змагань, які відбуваються при храмі, нерегулярною присутністю священників під час організації скаутських таборів.

Вищезазначена специфіка навчально-виховного процесу парафіяльного закладу освіти й обумовила низький інтерес досліджуваних до містично-трансцендентальної сфери (найменші значення цінностей містичного модусу на позитивному рівні). Однак, слід зауважити, що ці методи так званого «ненав’язливого» релігійного виховання не сприяли також і виникненню у цих підлітків різкого негативного ставлення до релігійної сфери (низькі значення цінностей містичного модусу на негативному рівні).

Хоча, релігійні цінності і не посідають високих рангових місць у ієрархічній системі ціннісних орієнтацій досліджуваних, однак, негативне ставлення у них викликають саме псевдорелігійні цінності містичного модусу.

Водночас, низькі значення цінностей етичного модусу на позитивному рівні, та найвищу негативну оцінку цих цінностей на негативному можна тлумачити як зневажливе ставлення підлітків даної вибірки до етичної сфери. Отриманий результат викликає здивування, адже, як доводить З. Пейкова [3], яка проводила порівняльний аналіз духовно-моральних орієнтирів російської та фінської молоді, для европейської культури притаманне шанобливе ставлення до етики. Подібне ставлення зумовлене традиціями католицизму та протестантизму, для яких в якості ідеалу виступає процес (тобто, етика). Православна ж традиція ідеал вбачає передусім у преображенні власної душі.

Найбільшою актуальністю для досліджуваних вирізняється сфера пізнавальної діяльності (найвищі значення цінностей гносеологічного модусу на позитивному рівні, та найнищі — на негативному).

Під час аналізу домінування ціннісних орієнтацій з позитивним модусом оцінки були виявлені високі рангові місця цінності «пам’ять про померлих». Цей факт вказує на наявність авітальних тенденцій, конфліктність розвитку ціннісно-смислової сфери досліджуваних. Отриманий результат необхідно розглядати у контексті того, що значна кількість підлітків цієї вибірки походять з родин емігрантів, у тому числі й втікачів із зони бойових дій (напр., країн бувшої Югославії). Саме проблеми адаптації до умов життя у новому соціокультурному середовищі, отримані психологічні травми (у тому числі, смерть рідних та близьких) й зумовили подібні особливості аксіогенезу досліджуваних.

Таким чином, у досліджуваних спостерігається не тільки низька ступінь розвинутості механізмів диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери, але й загалом, відсутність усвідомлення важливості та значення релігії як для особистісного розвитку, так і для розвитку суспільства. Однак, поєднання релігії з особистими інтересами підлітків цієї вибірки (приналежність скаутського загону до храму, супровід священиками скаутських занять) та соціальним визнанням (участь у святкових заходах та змаганнях при храмі, отримання нагород від священиків) й обумовило відсутність негативного, зневажливого ставлення до релігійних цінностей.

Література:

1. Офіційний сайт парафії Святого сімейства м. Відня, Римо-католицької Церкви у Австрії. Режим доступу : http://www.neuottakring.at/

2. Офіційний сайт РПЦ. Режим доступу : http://www.patriarchia.ru/

3. Пейкова З. Религиозный портрет студента / З. Пейкова // «Высшее образование в России». — 1999. — №5. — С. 109-115.