Лопаєва О.М., Любимов В.А.

Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ

Спеціальна психологічна підготовка

як частина стрілецької підготовки

Великі навантаження висувають високі вимоги до нервової системи стрільця. Нерідко фізично обдаровані стрільці не досягали гарних результатів тільки тому, що не проявляли в тренуванні необхідних вольових якостей, не осмислювали сутності тактико-технічної підготовки, не вміли диференціювати й усвідомлювати свої відчуття, сприйняття.

І навпаки, стрільці «середні» за своїми фізичними показниками і технічними спроможностями досягали високих результатів, тому що глибоко осмислювали свої завдання й більш цілеспрямовано їх виконували. Від стану психіки, уміння керувати собою залежить багато в чому успіх стрільби.

Для правильного формування психіки стрільця, підготовки його до особливо складних умов необхідно регулярно застосовувати систему психологічних впливів, що повинна пронизувати всі розділи підготовки: фізичну, техніко-тактичну й інтелектуальну. У практиці прийнято називати цю систему впливів спеціальною психологічною підготовкою. Таким чином, метою спеціальної психологічної підготовки стрільців є формування в них такого психічного стану, що зможе забезпечити досягнення ними високих результатів.

Спеціальна психологічна підготовка проводиться протягом усього періоду навчання. Так, на початковому етапі приділяється увага правильному ставленню до занять, виховуються моральні риси характеру. Багато місця приділяється розвитку м'язово-рухових сприйняттів, увазі, а на наступних етапах - розвитку мислення й вольових якостей, необхідних стрільцю для подолання труднощів. Стрільців більш високої кваліфікації потрібно навчити самостійно керувати своєю поведінкою і емоційними реакціями.

Головна лінія спеціальної психологічної підготовки вибирається з урахуванням індивідуальних особливостей, періоду навчання й кваліфікації стрільця. Необхідно добре знати умови, у яких проходить стрільба, а також фактори, що впливають на психіку стрільця, знать, у якому напрямку змінюються психічні функції й становище під впливом зовнішніх факторів. Неможливо успішно психологічно підготувати стрільця, якщо в нього немає знання основ загальної психології, недостатньо розвинене вміння спостерігати, немає методичних навичок об'єктивних досліджень.

У цей час спеціальну психічну підготовку поділяють на загальну підготовку й підготовку до конкретної ситуації. У ході загальної спеціальної психологічної підготовки вирішуються наступні завдання:

1. Формування й удосконалювання властивостей особистості: загальних настанов, виправданої мотивації занять, моральних і емоційно - вольових рис характеру.

2. Розвиток психічних процесів, за допомогою яких успішно здійснюється діяльність стрільця, До числа цих процесів належать відчуття й сприйняття (почуття темпу й ритму, стійкості й т.п.), увага, мислення, швидкість реакції, рухова пам’ять, уява, вольові процеси й т.д., специфічні для стрільби.

3. Навчання сучасним прийомам і методам, які допоможуть досягти високої психологічної готовності на основі моделювання умов конкретної ситуації.

У ході спеціальної психологічної підготовки до конкретної ситуації вирішуються наступні завдання:

1. Створення в стрільців стану психологічної готовності шляхом правильного визначення мети, мотивів; настанова на досягнення цієї мети й виховання впевненості в цьому.

2. Удосконалювання знань, умінь і навичок зі збереження психологічної готовності в ході підготовки, завдяки ефективності й надійності саморегуляції поведінки і дій.

3. Забезпечення фізичного й психологічного тонусу.

Спеціальна психологічна підготовка до конкретної дії ділиться на два періоди: ранньої психологічної підготовки й безпосередньої психологічної підготовки.

Період ранньої психологічної підготовки, у свою чергу, ділиться на три етапи:

- діагностичний;

- програмування цілей і завдань;

- актуалізація мотивів.

У цей період переслідується мета створити мобілізуючі умови психологічної адаптації й перетворення мети в переконання.

Діагностичний етап характеризується одержанням інформації про конкретні умови й власний стан готовності. Використовуються різні методики об'єктивної оцінки й самооцінки.

Етап програмування має психологічний і тренувальний аспекти діяльності. Психологічний аспект програмування - це цілі й завдання стрільби. Необхідно дати точну настанову й сприяти перетворенню мети в переконання. Основна вимога - конкретність (ясність мети), доступність (здійсненність, реальність).

Тренувальний аспект - програмування зростання обсягу й інтенсивності навантажень всіх видів підготовки: технічної, фізичної, тактичної й т.д. Перехід до етапу безпосередньої психологічної підготовки стрільця характеризується актуалізацією мотивів. На етапі актуалізації мотивів необхідно всіляко усталити ці мотиви у свідомості стрільця, додати їм позитивне емоційне забарвлення.

Період безпосередньої психологічної підготовки містить у собі:

1. Програмування найбільш імовірних дій в передбачуваних умовах.

2. Формування впевненості стрільця в реалізації його можливостей.

3. Формування оптимального емоційного стану.

Свідомість стрільця повинна бути підготовлена до необхідності й реальності розвитку психологічних якостей. Цьому служить розбір конкретних прикладів успішних дій і промахів, пов'язаних з недоліками прояву волі, власні думки стрільця, висловлювані під час обговорення цих випадків, спостереження за діями інших стрільців, у реальних або спеціально створених умовах, критична оцінка їхніх дій, поводження, стану.

Доцільно включати в заняття елементи, що розвивають соціальну сміливість, незалежність суджень, самостійність, почуття лідера.

Стрільцю пропонується провести спостереження правильності виконання дій іншими й зробити голосний критичний розбір їхніх дій. По виступові неминуче виникне дискусія. Інші присутні можуть не погоджуватися з оцінкою окремих положень, уважаючи їх помилковими, спірними, недоведеними. Будуть приводити свої доводи, відстоювати свою точку зору. Неважливо, хто тут прав. Керівник, підводячи підсумки, допоможе знайти істину. Важливо, що стрілець змушений продумувати, аналізувати, оцінювати ті сторони діяльності, які повністю стосуються й до нього самому.

У цей період відбувається завершення психологічної адаптації до умов майбутньої діяльності й актуалізації значимих мотивів. Важливо не допустити підміни дійсної впевненості у своїй готовності самовпевненістю, що приводить до самозаспокоєння, втраті пильності й ослабленню уваги.

Література:

1. Психология: Учебник./Под общей редакцией проф. Крылова А. А. – М., 1998. – 583 с.

2. Вайнштейн Л. М. Стрелок и тренер. – М., 1977. – 262 с.

3. Жилина М. Я. Методика тренировки стрелка-спортсмена. – М., 1986. – 104 с.

4. Плиско В. И. Формирование у сотрудников устойчивого психологического состояния к внешним проявлениям опасности. – К., 1991. – 128 с.