Психологія та соціологія/8. Педагогічна психологія

Кочкурова О. В.

асистент кафедри загальної психології

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

Динаміка розвитку професійної ідентичності майбутніх вчителів у процесі професійно-педагогічної підготовки

Актуальність дослідження. Зміни які відбуваються в освітній галузі України, висувають нові вимоги до професійної підготовки учителів. Особливу увагу слід приділяти формуванню їх професійної ідентичності, яка є одним з провідних критеріїв становлення професіонала та виступає передумовою успішності професійної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійну ідентичність досліджували М.М. Абдуллаєва, Н. Волянюк, Г.В. Гарбузова, О.П. Єрмолаєва, Г. Ложкін, А.М. Лукіянчук, Л.М. Мітіна, Ю.П. Поварєнков, Є.В. Чорний, А.А. Шатохін, Л.Б. Шнейдер та ін. Питаннями становлення професійної ідентичності студентів вузів займалися Г.В. Гарбузова, М.В. Кліщєвська, Д.О. Леонтьєв, Ю.П. Поварєнков, У.С. Родигіна, В.Ф. Сафін. Проблему професійної ідентичності в педагогічному процесі досліджували В.Г. Абдурашитов, Н.В. Антонова, З.В. Єрмакова, Ж. Зайнобіддінов, В.Л. Зливков, Н.В. Кузьміна, А.М. Лукіянчук, З.О. Оруджев, Ю.П. Поварєнков, В.Ф. Сафін. В сучасних дослідженнях професійна ідентичність розглядається як феномен, який забезпечує людині цілісність, тотожність та визначеність, який має розвиток у процесі професійного навчання разом зі становленням процесів самовизначення, самоорганізації та персоналізації, а також обумовлює розвиток рефлексії [4]. Н.Л. Іванова [2] професійну ідентичність розглядає, як інтегративне поняття в якому мають прояв когнітивний, мотиваційний та ціннісні характеристики особистості, які забезпечують орієнтацію у світі професій, професійній спільноті та в широкому соціальному оточені, які дозволять більш повно реалізовувати особистісний потенціал в професійній діяльності, а також прогнозувати можливі наслідки професійного вибору та намічати перспективи розвитку фахівця. Т.С. Бєрєзіна [1] виділяє три основні етапи становлення професійної ідентичності студентів педагогічного вузу: 1) первинний вибір, коли студенти вперше знайомляться з професійною спільнотою, навіть не приміряючись до неї. При цьому у майбутніх педагогів формується ціннісне ставлення до обраної професії;

2) підтвердження чи ні первинного вибору. На цьому етапі можуть суттєво змінюватися професійні уподобання та наміри студентів, що нерідко призводить до розчарування у своєму професійному виборі або навпаки, до впевненості у ньому;

3) реалізація первинного вибору в діяльності. На цьому етапі відбувається перехід студентів до ототожнення себе зі своєю професійною діяльністю, входження у професійну спільноту, усвідомлення своєї професійної самостійності та ефективності. Метою нашого дослідження на даному етапі стало вивчення динаміки розвитку професійної ідентичності майбутніх вчителів. До участі було залучено 88 студентів I, III та V курсів Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького. Вивчення статусу професійної ідентичності проводилось за методикою «Вивчення статусів професійної ідентичності» [3, с. 67-75]. Зазначена методика дозволяє виявити на якій «сходинці» (невизначена, нав’язана, мораторій та сформована професійна ідентичність) знаходяться студенти в процесі свого професійного самовизначення. Отримані результати проведеного дослідження засвідчують, що статус сформованої професійної ідентичності має 45% студентів I курсу, 22% студентів III курсу та 50% - V курс. Ці студенти вже пройшли період кризи і сформулювали певну систему значущих для себе цілей, цінностей, визначилися і знають хто вони, і чого хочуть від життя. Як бачимо на I та V курсі цей показник досить значущий, але на III курсі він зменшується. На нашу думку це пов’язано з переоцінкою цінностей та пріоритетів студентів третього курсу. У 42% першокурсників, у 78% - третього курсу і у 50% п’ятикурсників професійна ідентичність знаходиться у стані мораторію. Для студентів III курсу стан мораторію є домінуючим у професійній ідентичності – 78%. На нашу думку це пов’язано з тим, що на третьому курсі студенти починають вивчати предмети спеціалізації, проходити педагогічну практику, тобто зіткаються з безпосередньою професійною діяльністю, яка вимагає від них застосування на практики теоретичних знань, вмінь та навиків. Ці студенти знаходяться у стані кризи професійної ідентичності та активно намагаються вирішити її, користуючись різними варіантами. Такі студенти знаходяться в стані пошуку інформації, яка корисна для вирішення кризи професійної ідентичності. Статус нав’язаної професійної ідентичності мають 3% студентів I курсу, а у студентів III та V курсів статус нав’язаної професійної ідентичності відсутній. У цьому випадку вибір професії був зроблений значущими іншими (батьками, знайомими, друзями). Невизначена професійна ідентичність діагностується у 10% першокурсників, а у студентів III та V статус невизначеної професійної ідентичності відсутній. У студентів з таким статусом професійної ідентичності відсутня професійна та особистісна спрямованість. Особи з таким статусом професійної ідентичності схильні «плисти за течією». Таким чином, проведене дослідження виявило, що для студентів 1-го курсу – характерна сформована професійна ідентичність, для студентів 3-го курсу – характерний стан мораторію, а у студентів 5-го курсу відсутні статуси невизначеного стану професійної ідентичності та нав’язаної професійної ідентичності, проте характерне точне розділення на стан мораторію і сформовану професійну ідентичність. Ці данні свідчать про те, що на певному етапі (3 курс) професійної підготовки у студентів спостерігається зниження усіх показників професійної ідентичності, що свідчить про переоцінку цінностей та кризу професійної ідентичності. Цей факт, свідчить про необхідність психологічного супровіду становлення професійної ідентичності студентів педагогічних спеціальностей під час всього періоду навчання у вищому навчальному закладі. Отже, досягнення професійної ідентичності є надзвичайно важливою частиною професійного становлення студентів-майбутніх педагогів. Наше подальше дослідження професійної ідентичності студентів буде спрямоване на вивчення психологічних особливостей педагога, професійної ідентичності та особливостей формування професійної ідентичності у майбутніх учителів.

Література:

1. Березина Т. С. Становление профессиональной идентичности педагога / Т. С. Березина // Педагогическое образование и наука. – 2008. - № 7. – С. 24 – 27.

2. Иванова Н. Л. Профессиональная идентичность в социально-психологических исследованиях / Н. Л. Иванова // Вопросы психологии. – 2008. - № 1. – С. 89.

3. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Райгородский Д. Я. – М.: Изд-во «Бахрам», 2000. – С. 67 – 75.

4. Шнейдер Л. Б. Тренинг профессиональной идентичности / Л. Б. Шнейдер. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2004. – 208 с.